3.2. Авторське право та суміжні права

Авторське право стосується творів. У більшості європейських мов англійський термін «копірайт» (дослівно право на виготов­лення копій) заміняє словосполучення «авторське право». Термін «копірайт» наголошує на дії, яку щодо літературних або художніх творів може здійснювати тільки сам автор або інша особа з його дозволу. Мова йде про виготовлення примірників твору. Термін «авторське право» наголошує на особі творця літературного або художнього твору, підкреслюючи, що автор має певну право­мочність щодо свого твору.

Суміжні права зазвичай об'єднують три різновиди прав: права виконавців на виконання, права виробників фонограм на фоно­грами та права організацій ефірного мовлення на радіо- та те­левізійні програми.

3.3. Патенти та споріднені поняття

Патенти на винаходи. Винахід - це ідея, яка уможливлює прак­тичне вирішення конкретної проблеми в галузі техніки. Як пра­вило, винаходи охороняють за допомогою патентів.

Основна мета патентної системи проста й доцільна: забезпе­чити прогрес у галузі промислових технологій в інтересах спіль ноти. Для заохочення технічних вдосконалень і сприяння їхньо­му розкриттю будь-яка особа, яка розробила вдосконалення, інший виріб чи спосіб його виготовлення, нову речовину і (або) спосіб ЇЇ одержання, може після розкриття деталей патентному бюро своєї або іншої країни одержати набір виключних прав на певний період часу.

Корисні моделі. Другий спосіб охорони винаходів полягає в реєстрації або видачі патенту на корисну модель. Вираз «корисна модель» вживають для найменування винаходів певних видів. У більшості національних законодавств, що містять положення про корисні моделі, до цієї категорії належать винаходи в галузі меха­ніки.

Корисні моделі покликані заохочувати винахідників та інвес­торів вкладати свої знання та кошти в розробку й охорону техні­чних вдосконалень, які не відповідають критеріям патентоздатності. Вартість такої охорони значно нижча, а процедура приско­рена.

Промислові зразки. У широкому плані промисловий зразок можна визначити як орнаментальне або естетичне зовнішнє офор­млення корисного виробу. Орнаментальне зовнішнє оформлен­ня може містити форму, орнамент, колір виробу. Воно має милу­вати око. Виріб має піддаватися тиражуванню у промислових масштабах. Звідси назва «промисловий зразок». Якщо останній критерій не задовольняється, об'єкт можна класифікувати як твір мистецтва, що його охороняє авторське право.

Відповідно до законодавства ряду країн, щоб підлягати охо­роні, промисловий зразок має бути новим, за законами інших країн він має бути оригінальним.

Промислові зразки зазвичай охороняють від недозволеного виготовлення копій або імітації.

З розвитком мистецтва дизайну споживачі все більше праг­нуть поєднання корисності товарів з приємним зовнішнім вигля­дом останніх. Фірми-виробники збільшують витрати на дизайн і охорону результатів творчої праці дизайнерів шляхом реєстрації відповідних промислових зразків.

3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг

Торговельні марки. Ідея торговельної марки не є новою. Про­тягом багатьох століть купці та промисловці роблять на своїх ви­робах спеціальні позначки, що відрізняють їх від продукції кон­курентів. Втім тривалий час використання торговельних марок було прив'язане лише до певних видів товарів, які продавали да­леко від місць виготовлення. Значну частину товарів використо­вували на місці, отже, вони не потребували торговельних марок. Торговельні марки у їх сучасному розумінні вперше з'явили­ся у XVIII ст. внаслідок розвитку міжнародних зв'язків і прий­няття законів, що гарантували свободу торгівлі та промисловості. Швидке зростання обсягів внутрішньої та міжнародної торгівлі зумовило ширше використання торговельних марок як засобів пізнання та розрізнення товарів в інтересах виробників, торгівців і споживачів.

Комерційні (фірмові) найменування. Комерційні найменуван­ня містять назву, терміни або найменування, які засвідчують ха­рактер діяльності фірми та допомагають відрізнити її від інших виробників.

У той час як торговельні марки допомагають відрізнити това­ри та послуги певного виробника, найменування фірми ідентифі­кує будь-яке підприємство безвідносно до товарів і послуг, реалі­зовуваних ним на ринку, і засвідчує репутацію відповідної фірми. Комерційне найменування є цінним активом останньої, а також джерелом корисної інформації для споживачів.

Охорона найменувань відповідає інтересам як виробників, так і споживачів, однаковою мірою зацікавлених у наявності право­вих інструментів, що запобігають використанню комерційного найменування способами, які вводять в оману або призводять до плутанини.

Географічні зазначення. Зазначення походження та наймену­вання місця походження, відомі як географічні зазначення, є од­ним із видів комерційних позначень.

Зазначення походження - це найменування, вираз або знак, який вказує на те, що виріб або послуга має своє позначення у країні, регіоні або конкретному місці. Як правило, використання неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походжен­ня є протиправним.

Географічне зазначення служить для позначення виробу, ха­рактерні риси якого є виключно або в основному наслідком гео­графічного оточення, природного і (або) людського фактору. Вживання географічного зазначення є правомірним тільки для певного кола осіб і підприємств, розташованих у відповідному географічному районі, і тільки у зв'язку з конкретними вироба­ми, що походять звідти.