4.2. Товарні знаки та виробництво товарів для експорту

Товарні знаки мали особливе значення для розвитку вироб­ництва товарів для експорту. Так, вироби з металу виготовляли в

Англії задовго до промислового століття, тому сталь, зброя, сто­лові прибори мали на собі традиційні позначення англійських виробників. Це стосувалося й дорогоцінних металів.

4.3. Товарні знаки та гільдії

Гільдії - основна форма ремісничого виробництва тих часів, коли міське життя зазнало перетворень, пов'язаних із виникнен­ням професій та об'єднань, очолюваних майстрами-ремісниками, які досягали цього статусу внаслідок учнівства та створення влас­норучного шедевру.

Умови виробництва підтверджували інспектори гільдії. Вико­ристовували різні позначення: гільдії, позначення майстра-ремі-сника, яке останній вибирав раз і назавжди, отримуючи статус майстра. Іноді використовували позначення підмайстра або місце­вий знак. Позначення могли набувати форми печаток на виробах з дорогоцінних металів.

Товарні знаки вживали для того, щоб засвідчити, що профе­сійна організація дотримується як правил виробництва, так і своїх професійних завдань. Ці знаки, вживані, аби поглибити в реміс­ників почуття відповідальності, здебільшого були обов'язковими.

4.4. Покарання за використання чужого товарного знака

Забороняли використовувати знак, що належить іншому, і су­ворість покарань XVI ст. за підробки свідчить, що порушення правил частішали в міру того, як занепадали гільдії. Як приклади можна навести едикт Карла V (1544), який передбачав позбав­лення професії та відрубання правої руки, а також французький Королівський едикт (1564), що встановлював смертну кару за підробне маркування парчі.

4.5. Занепад гільдій

У Франції гільдії скасував закон від 17 березня 1791 p., а при­вілеї англійських гільдій було відмінено в 1835 р. Проте занепад гільдій розпочався задовго до цього, адже вони поступалися місцем нерегульованим професіям, міжнародній торгівлі, вели­комасштабним підприємствам. Порушення правил гільдій при­звело до зникнення їхньої символіки, яку замінили більш сучасні типи товарних знаків у XVIII ст.

4.6. Товарні знаки XIX ст.

Товарні знаки отримали свою сучасну функцію у XIX ст. По­ява масового виробництва, ускладнення системи надходження товарів від виготівника до покупця, розвиток торгівлі вимагали універсальної ідентифікації товарів. Останні одержали наймену­вання на додаток до родових найменувань, таких як інструменти, сірники, пиво тощо.

4.7. Необхідність захисту товарних знаків

Зі збільшенням використання товарних знаків зростало і їх копіювання. Зазвичай законні користувачі знаків не мали засобів зупинити підробників. Маркування товарів не надавало їм юри­дично визнаного права.

В Англії засіб захисту від цього порушення сформували суди по­чинаючи із середини XIX ст. Так народилася доктрина «видання за інше»: ніхто не мав права видавати свої товари за товари іншої особи.

4.8. Формування законодавства США про товарні знаки

У США сформувалася сильна коаліція володільців товарних знаків, яка переконала федеральний законодавчий орган, Конг­рес, прийняти закон про товарні знаки. Це було зроблено у 1870 p., проте зазначений закон проіснував лише 7 років, адже його було визнано неконституційним. Лише 1905 р. був прийнятий новий всеоб'ємний закон про товарні знаки.

4.9. Перший європейський закон про товарні знаки

Однією з перших країн, яка прийняла всеоб'ємний закон про товарні знаки, була Франція, у якій закон від 1857 р. залишався чинним понад 100 років. Перший всеоб'ємний закон Німеччини про товарні знаки був прийнятий у 1896 р.

4.10. Розвиток права на товарний знак у XX ст.

Історію розвитку права на товарний знак у XX ст. можна ви­класти в кількох розділах: використання або реєстрація як осно­ва виникнення прав; визнання сучасних способів використання товарних знаків (відступлення, ліцензування); визнання нових те­орій охорони товарних знаків.

Цей розвиток відбувався не тільки законодавчим шляхом. Найважливіші підходи формували судові рішення.

Нові теорії охорони товарних знаків знайшли втілення у британському законі 1938 р. і законі Бенілюкса про товарні зна­ки 1970 р.

4.11. Британський закон і закон Бенілюкса про товарні знаки

Британський закон уперше запровадив право для володільця товарного знака, а саме право заперечувати проти будь-якого ви­користання товарного знака іншими особами, незалежно від того, чи існує ймовірність змішування, чи ні. Так, за британським пра­вом, якщо конкурент посилається на певну продукцію з товар­ним знаком для того, щоб підкреслити переваги власної продукції, суд може заборонити йому порушувати право на товарний знак.

Закон Бенілюкса запровадив право забороняти будь-яке ви­користання, здатне завдати шкоди володільцеві товарного знака, незалежно від подібності товарів.

4.12. Становлення міжнародної системи охорони товарних знаків

Розвиток права на товарні знаки всередині країн був значною мірою пов'язаний із розвитком його міжнародної охорони. На особливу увагу заслуговує Паризька конвенція про охорону про­мислової власності (1883), яка є основою міжнародних конвенцій у галузі промислової власності. її доповнюють Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків, підписана в 1891 p., що засну­вала Спеціальний союз для країн - членів Паризької конвенції, та інші міжнародні угоди.