2.12. Суб'єкти права інтелектуальної власності

Суб'єктами права інтелектуальної власності є передусім творці об'єктів права інтелектуальної власності (автори, виконавці, ви­нахідники тощо). Творцем інтелектуальної власності може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку. Вона є первинним

суб'єктом права інтелектуальної власності, що на підставі закону чи договору може перейти до інших фізичних чи юридичних осіб -правонаступників, які є похідними суб'єктами права інтелекту­альної власності.

2.13. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право

Результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалі­зації можуть бути предметом різних зобов'язальних правовідно­син, і у зв'язку з цим на них поширюються загальні положення зобов'язального права.

При цьому обіг інтелектуальної власності має свої особливості. Так, право володілець передає іншим особам не саму інтелекту­альну власність, а право користуватися нею.

2.14. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування

Щодо нематеріальних благ, якими є всі продукти інтелекту­альної діяльності, незастосовна правомочність володіння: не мож­на фізично володіти ідеями й образами. Не можна прямо застосо­вувати до нематеріальних об'єктів і майнову правомочність ко­ристування.

Науково-технічні об'єкти та художні образи можуть бути вод­ночас у користуванні необмеженого кола суб'єктів.

3. Основні інститути права інтелектуальної власності

3.1. Загальні положення

У широкому розумінні інтелектуальна власність означає за­кріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяль­ності у промисловій, науковій, літературній і художній галузях.

За усталеною традицією інтелектуальну власність поділяють на промислову власність і авторське право.

Промислова власність передбачає охорону винаходу за допо­могою патентів, захист певних комерційних інтересів за допомо­гою законодавства про торговельні марки та комерційні найме­нування, а також законодавства про охорону промислових зразків.

Авторське право надає авторам та іншим творцям творів (на­ука, література, мистецтво) певні права дозволяти або забороня­ти протягом обмеженого періоду часу використовувати їхні твори в той чи інший спосіб. З авторським правом тісно пов'язані суміжні права.

Останнім часом поряд із терміном «інтелектуальна власність» вживають термін «право інтелектуальної власності». Визначен­ня права інтелектуальної власності містить ст. 418 ЦК:

«1. Право інтелектуальної власності - це право особи на ре­зультат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немай- нові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інте­ лектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів визна­ чається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обме­ жений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом»¹.