3.10. Останні законодавчі акти срср в галузі патентного права

Проблеми реформи винахідницького права в СРСР активно обговорювали у 80-ті роки XX ст. 31 травня 1991 р. Верховна Рада СРСР прийняла новий Закон «Про винаходи в СРСР», що на­брав чинності 1 липня 1991 р. 10 липня 1991 р. прийнято Закон СРСР «Про промислові зразки», який мав набрати чинності 1 січня 1992 р. Готували Закон СРСР «Про Патентний суд СРСР», По­ложення про патентних повірених, Статут Державного фонду ви­находів СРСР, ряд інших актів. Розпад СРСР як єдиної держави перешкодив їх втіленню у життя.

3.11. Становлення патентного права в Україні

З утвердженням України як самостійної держави дався взна­ки вакуум навколо забезпечення охорони об'єктів промислової власності. Адже законодавство про винаходи та інші результати науково-технічної творчості належало до часів колишнього СРСР.

Початком організації національної патентної системи можна вва­жати 1993 p., коли постанова Кабінету Міністрів України від 27 січ­ня 1993 р. за № 29 заснувала Державне патентне відомство Украї­ни (Держпатент України) - центральний орган виконавчої влади.

За короткий час було сформовано організаційну структуру Держпатетну, створено нормативно-правову базу для забезпечен-

ня правової охорони промислової власності на території Украї­ни, організовано систему реєстрації прав на використання об'єктів промислової власності.

Після створення Державного департаменту інтелектуальної власності на базі науково-дослідного центру патентної експерти­зи (НДЦЕ) було засновано Державне підприємство «Українсь­кий інститут промислової власності», підпорядковане першому.

15 грудня 1993 р. Верховна Рада України ухвалила два закони про патентне право. Закон № 3687-ХІІ «Про охорону прав на вина­ходи і корисні моделі» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на винаходи та корисні моделі в України. Закон № 3688-ХИ «Про охорону прав на промис­лові зразки» регулює відносини, що виникають у зв'язку з набут­тям і здійсненням права власності на промислові зразки в Україні.

Глава 39 цк присвячена праву інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

S 4. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

І ПОСЛУГ: СТАНОВЛЕННЯ ПРАВА НА ТОВАРНІ ЗНАКИ

4.1. Товарні знаки як знаки походження

Товарні знаки як знаки походження віддавна застосовували виробники цегли, шкіри, книжок, зброї та інших речей. Вони ста­вили клеймо у вигляді літер, зазвичай ініціалів, або інших симво­лічних позначень на товари для зазначення виготівника продукції.

Ці знаки не виконували сьогоднішню функцію полегшення розпізнавання товару в умовах розмаїття. Разом із тим вони по­значали аспект права на товарний знак, який не втратив значен­ня дотепер, а саме те, що знаки створюють зв'язок між товаром і його виробником.

Маркування використовували також для позначення володін­ня. Англійське слово brand (тавро), яке часто вживають навіть зараз як синонім товарного знака, засвідчує цю практику: брен­дом фермери називали маркування скоту клеймом за допомогою розжареного заліза.