2.2. Класифікація інформаційного забезпечення для прийняття управлінських рішень

З великої різноманітності ЕОМ виділяються три основні класи: великі, міні- і мікро-ЕОМ. Назва „ЕОМ” уже не зовсім точно відображає суть процесів, що відбуваються в ЕОМ. В ЕОМ останніх поколінь переважна кількість виконуваних дій пов’язана з пошуком, сортуванням і розміщенням даних у пам’яті, редагуванням і перетворенням текстів

програм і документів, забезпеченням передач повідомлень і даних у діалоговому режимі роботи користувача з ЕОМ. Власне обчислювальні операції виконуються на ЕОМ дуже швидко й займають у загальному балансі машинного часу 15-20 %. Отже, під час еволюції обчислювальні машини фактично стали інформаційними системами, які за традицією, що встановилася, продовжують називати ЕОМ.

Велика ЕОМ - це комплекс значної кількості стойок різних пристроїв, що включає зовнішню пам’ять на дисках і стрічках загальним об’ємом у кілька сотень Мбайт, внутрішня розрядність представлення даних 32 - 64 біти, вартість - від декількох сотень тисяч до декількох мільйонів гривень. Як підклас великих ЕОМ можна виділити середні, порівняно невеликої вартості, але програмно та апаратно сумісних з великими ЕОМ. Серед класу великих ЕОМ виділяють ще підклас супер-ЕОМ, яких зараз є лише близько 1000 машин у світі. Таким ЕОМ користуються в основному для керування польотами космічних кораблів, дослідження навколоземного простору тощо.

Міні - ЕОМ разом із зовнішньою пам’яттю на стрічках і мало габаритних дисках об’ємом до десятків Мбайт розміщуються в одній або кількох стойках і оперують з даними розрядністю 16-32 біти. Загальна вартість Міні-ЕОМ - від кількох десятків до сотень тисяч гривень.

Мікро - ЕОМ, як правило, виконана у вигляді компактного настільного приладу. Процесор і оперативна пам’ять розміщені в корпусі дисплею, зовнішня - на міні-диску або касетному магнітофоні, об’єм пам’яті - від декількох сот Кбайт до кількох Мбайт, розрядність представлення даних 8-16 біт. Вартість мікро-ЕОМ - від декількох тисяч до десятків тисяч гривень.

Наприкінці 70-х - початку 80-х років XX ст. розпочався в період масового використання простих настільних мікро-ЕОМ, які реалізують режим персональних обчислень. Це персональні комп’ютери (ПК). Персональним комп’ютером, або персональною ЕОМ, називається діалогова система індивідуального використання, яка реалізується на базі мікропроцесорних засобів, малогабаритних зовнішніх запам’ятовувальних пристроїв і пристроїв реєстрації даних, що забезпечує доступ до усіх ресурсів ЕОМ через розвинуту систему програмування мови високого рівня.

Серед ПК виділяють три основні групи:

- побутові персональні комп’ютери (ГІБПК);

- професійні персональні комп’ютери (ППК);

- персональна обчислювальна системи (ПОС). Призначені для автоматизації експериментальних досліджень у наукових і галузевих лабораторіях, коли групи приладів і макетів безпосередньо підключаються до індивідуальної ПОС дослідника і забезпечують автоматичне збирання і оброблення даних у реальному часі за індивідуальними алгоритмами.

За функціональним призначенням ППК поділяють на шість груп:

1) ППК системи освіти, які включають автоматизовані робочі місця (АРМ) учнів і робочі місця викладачів, об’єднані в локальні мережі;

2) ППК для оброблення текстів, що спрощують редагування і нагромадження утворювальних документів на безпаперових носіях;

3) ППК сфери ділової графіки, які використовують для підготовки, формування і тиражування різних документів, а саме - графіків, діаграм, таблиць тощо;

4) ППК для автоматизації управлінської діяльності – праці планових і бухгалтерських працівників;

5) ППК інженерної графіки для автоматизації основних етапів проектування і розробки технічної документації;

6) ППК для автоматизації наукових досліджень, що мають усі риси обчислювальних систем і які дають змогу прискорити проведення експериментів і досліджень на макетах і стендах. Класифікація ЕОМ показана на рис. 2.1.

Програмне забезпечення (ПЗ) - сукупність програм системи оброблення даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Розрізняють загальне і прикладне ПЗ. До загального ПЗ належать операційні системи, системи програмування, сервісні програми. Крім операційних систем, для функціонування будь-якої ЕІС необхідні:

- тестові і діагностичні програми;

- програмні засоби телекомунікації;

- програмні засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу і дій.

Організаційне забезпечення. ЕІС включає в себе власний апарат управління, який забезпечує функціонування всіх її підсистем як єдиного цілого. Такий структурний підрозділ повинен виконувати:

- збирання первинної інформації про об’єкт управління і навколишнє середовище на основі використання документів, застосування допоміжних засобів або засобів автоматичної реєстрації даних;

- передачу інформації кур’єром або її розсипку за допомогою локальних, регіональних чи інших мереж;

- зберігання і підтримку в працездатному стані інформації в центральній базі даних або розподіленої по вузлах мережі;

- оброблення інформації на основі централізованої або розподіленої технологій.

Головні функції персоналу ЕІС полягають у розробленні:

- юридичних і правових норм для роботи управлінського апарату в умовах комп’ютеризації;

- документації, що регулює порядок обміну інформацією з іншими комп’ютерними системами, правила виходу із нестандартних ситуацій;

- методичної документації для підготовки управлінських працівників в умовах комп’ютеризації тощо. Як правило, персонал ЕІС складається з працівників відділу розробок, впровадження і супроводження нових програм, і відділу експлуатації.

Правове забезпечення ЕІС. Воно являє собою сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх мету, завдання, структуру, функції і правовий статус ЕІС. Правове забезпечення ЕІС здійснює правове регулювання розробки ЕІС і взаємовідносини розробника і замовника.

Ергономічне забезпечення - це створення таких умов для працівників ЕІС, що в подальшому забезпечить підвищену продуктивність праці.

Система підтримки прийняття рішень, до якої належать 1С нового покоління. У класичному розумінні СППР є інформаційна система, що має такі компоненти: інтерфейс користувача, СКБД, систему управління базами моделей (СУБМ), систему управління повідомленнями (СУП), причому підсистема СУП галузі.

СППР (ОББ) - це інтерактивні інформаційні системи, які допомагають менеджерам приймати напівструктуровані рішення.

Рішення - це обґрунтований вибір альтернатив. Процес прийняття рішень відбувається так:

- визначення альтернативи;

- робиться вибір відповідно до деяких критеріїв. Напівструктуровані рішення - їх не можна легко автоматизувати.

не приймають рішень, а лише допомагають його прийняти. Рішення приймає менеджер. Інтерактивні: менеджер приймає рішення на підставі послідовності взаємодій з ОББ. Розглянемо типи ОББ на рис. 2.2.

DDSS. Інформаційні системи, що допомагають у прийнятті рішень шляхом здобуття цінних відомостей з великих обсягів даних з використанням різних засобів аналізу даних.

Приклад DDSS. Фірма Office Depot: 928 магазинів канцелярських товарів у 9 країнах, має 1,2 млн. клієнтів, виконує 12 млн. замовлень на рік та 74 млн. замовлених позицій на рік. Осмислення всіх цих даних для цієї фірми є важливим і впливає на прибуток.

Сфери застосування DDSS: скрізь, де ділові рішення диктуються аналізом даних:

- фінанси;

- охорона здоров’я;

- промисловість споживчих товарів.

MDSS - це інформаційні системи на основі оптимізації, розроблені з метою прийняття рішень. Тобто, це система програмного забезпечення, що ґрунтується на задачі оптимізації за багатьма критеріями для прийняття рішень. Розроблено ,.Facet Decision Systems” (Канада) для Southern California Edison.

Приклад MDSS. Управлінська DSS річкового басейну Hidrobasin (вартість 1 млн. дол.). Така система Біг Крік діє в центральній Сьєррі-Неваді (США). Обслуговує шість основних резервуарів, гідроелектростанції. Система вирішує, як ефективно управляти водними ресурсами, щоб виробити достатньо електроенергії, вирішити проблеми довкілля (наприклад, зберегти рибу), вирішити проблеми населення, пов’язані з рекреаційними вигодами.

Сфери застосування MDS:

- управління операціями;

- проблеми розподілу ресурсів;

- проблеми планування;

- транспортування;

- моделі грошових потоків в електронних таблицях;

- бухгалтерський облік;

- моделі балансів.

KDSS. Відомі як експертні системи DSS. Надають рекомендації, що ґрунтуються на змісті їхньої бази знань, що містить інформацію про вузьке застосування (наприклад, комп’ютерна конфігурація, розвідка корисних копалин тощо). Ці дані отримуються від спеціаліста відповідної галузі в підприємстві.

Приклади KDSS - визначає відповідну конфігурацію комп’ютерної системи.

Сфера застосування KDSS:

- скрізь, де можна застосувати набуті знання;

- медицина;

- завдання конфігурування - комп’ютери, виробниче обладнання;

- фінанси.

Вузьке місце KDSS - проблема здобуття знань.

Комунікативні (CDSS). Деякі рішення краще приймати групою людей, тобто колективно складається короткий список альтернатив, оцінюється кожна з них і вибирається одна.

Прикладами CDSS є електронні системи зустрічної (диспетчерської) інформації, що виробила компанія Lotus Notes (і що знаходиться в програмному продукті SCORE, який застосовується в компанії „Крайслер”), щоб допомогти користувачам знаходити причини надмірних витрат ресурсів при виробництві продукції і усунути їх. Користувачами можуть бути не тільки керівник підприємства, а й керівники виробничих підрозділів та головні спеціалісти, які зайняті виробництвом товарної продукції.

Менеджери Крайслер за допомогою CDSS також вивчають звіти за внесеними пропозиціями, які на 70 % були ухвалені.

Сфери застосування CDSS:

- дистанційне навчання:

- дистанційне передавання даних;

- телеконференції;

- деякі ланки управління постачанням.

Наведена концепція розвитку ІС значною мірою не відбиває всієї гами застосувань ІС. Більше того, зазначена галузь інтелектуальної діяльності людей настільки динамічна та прогресивна, що нові ідеї та відкриття впроваджуються в реальне виробництво так швидко, що будь-який прогноз стосовно розвитку інформаційної технології може відстати від реальних звершень, зокрема й проектів розвитку інформаційних систем. Наприклад, останнім часом у розробці ІС застосовують елементи штучного інтелекту - непромережі, де відтворюється процес оброблення інформації живими організмами.