2.3. Види управлінських інформаційних систем

Стосовно систем управління ознакою структуризації можуть бути функції, ієрархія управління; до них належать:

- рівень управління (вищий, середній, оперативний);

- вид керованого ресурсу (основні фонди, матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні ресурси);

- сфера застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерська, фондового ринку, страхові тощо);

- функції управління і період управління.

Вибір ознак декомпозиції ЕІС залежить від специфіки об’єкта управління і цілей її створення.

Трансформація цілей управління у функції, а функції - в підсистеми ЕІС дозволяє проводити подальшу декомпозицію. Якщо підсистеми реалізують деякі окремі функції управління, то кожну з них можна поділяти на детальні підфункції або, як їх ще називають, задачі (чи комплекси задач).

Під завданням управління розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів формування вихідних документів (повідомлень), що мають певне функціональне призначення для управління підприємством і його підрозділами.

Як уже зазначалося, в економіці виділяють різні інформаційні системи, однією з яких є інформаційна система промислових підприємств і організацій. Прийнято виділяти такі підсистеми:

- управління технічною підготовкою виробництва;

- техніко-економічне планування;

- оперативне управління основним виробництвом;

- управління матеріально-технічним постачанням;

- бухгалтерський облік;

- управління реалізацією і збутом продукції;

- управління якістю продукції;

- управління кадрами;

- управління фінансами;

- управління допоміжним виробництвом.

Виконавчі ІС або ІС для керівників (Execntive Information System-EIS) - це спеціалізовані СППР, що допомагають виконавцям аналізувати важливу інформацію і використовувати відповідні інструментальні засоби, щоб направляти її для створення стратегічних рішень у межах певної організації. Зокрема, ВІС допомагають керівникам розробляти більш точне і актуальне цілісне зображення операцій своєї організації, а також конкурентів, постачальників та споживачів (замовників). (Є такі BIC-EIS-EpiC фірми ЕріС Software. Executive Decision корпорації IBM тощо.)

Експертні системи - це інформаційні системи, що ґрунтуються на знаннях. Таким системам кілька років тому приділяли винятково серйозну увагу, були великі сподівання на використання експертних систем в організаційному управлінні.

Експертні системи мають суттєві недоліки, що обмежують їх у використанні в організаційному управлінні. Такі системи працюють лише у вузько визначених проблемних доменах і розуміння ними середовища, в якому їх використовують, є певною мірою поверховим. Вони не володіють властивістю „здорового глузду», не можуть навчатися тощо. Сучасна концепція використання експертних систем зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних програм СППР і ВІС, допомагаючи людині-професіоналу або керівникові вивчати проблему, але робити одно бічний вибір чи вирішувати проблему самостійно такі системи не повинні.

Інформаційні системи в менеджменті (адміністративні інформацій ні системи), більше відомі під застарілою назвою „автоматизовані системи організаційного управління - АСУ», уже близько 20 років успішно застосовують у різних галузях економіки. За цей час їх еволюція пройшла кілька етапів, починаючи від простих систем оброблення даних до інтегрованих систем, що побудовані на сучасній апаратній та програмній базі. Перспективні типи 1С побудовані на клієнт-серверній архітектурі. їх поділяють на дві основні групи: інтегровані та вузькоспеціалізовані системи.

До першого типу належать корпоративні інформаційні системи (КІС), які інтенсивно витісняють традиційні АСУП у сфері управління виробництвом. Вони підтримують конкретні бізнес-процеси підприємства, виконуючи найвідповідальніші функції: 1) складання та аналіз консолідованого балансу й аналітичних звітів; 2) управління фінансами й персоналом, собівартістю та торговельними операціями тощо. їх характерна особливість - здатність працювати в територіально розподілених структурах. В Україні найбільшого поширення набули такі корпоративні 1С: R/3 компанії SAPAG, система „Галактика» однойменної корпорації, „BAAN-4» американсько-голландської компанії BAAN SCALA шведської компанії BESTLUTS MODELLER АВ, пакет бізнес-прикладних програм ORACLE APPLICATION американської корпорації ORACLE, 1С АВД українсько-російської фірми „ИНЭК».

Клас 1С другого типу досить широкий. До них можна зарахувати: 1С для автоматизації банківської діяльності; 1С в статистиці; 1С для фінансового і бухгалтерського обліку (наприклад 1С, SONET); 1С в маркетингу тощо. Кількість різновидів таких систем постійно збільшується, а діапазон функціональних можливостей їх розширюється.

Контрольні питання

1. Які особливості структури економічної інформаційної системи?

2. Перелічіть основні види структури інформаційної системи.

3. Назвіть основні класи ЕОМ.

4 Що означають програмні агенти?

5. Що означає система підтримки прийняття рішень?

6. Що розуміють під завданням управління?

7. Які корпоративні 1С найбільше поширені в Україні?

Лекція 3. Тема: Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація

План

3.1. Суть і значення автоматизованих інформаційних технологій (AIT)

3.2. Розвиток автоматизованих інформаційних технологій (AIT)

3.3. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій (AIT)

3.1. Суть і значення автоматизованих інформаційних технологій (AIT)

Створення й функціонування інформаційних систем в управлінні економікою тісно пов’язані з розвитком інформаційної технології - головної складової частини АІС.

Автоматизована інформаційна технологія (AIT) - це сукупність методів і засобів реалізації операцій із збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, оброблення й захисту інформації на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, використовуваних засобів обчислювальної техніки, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Всезростаючий попит в умовах ринкових відносин на інформацію й інформаційні послуги призвів до того, що сучасна технологія оброблення інформації орієнтована на застосування самого найширшого спектра технічних засобів і насамперед електронних обчислювальних машин і засобів комунікації. На їхній основі створюються обчислювальні системи й мережі різних конфігурацій з метою не тільки нагромадження, зберігання, перероблення інформації, а й максимального наближення термінальних пристроїв до робочого місця фахівця або приймаючого рішення керівника. Це стало досягненням багаторічного розвитку AIT.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів приклад них програм, що включають спеціалізовані програми й інформаційні технології, які забезпечують комплексну реалізацію завдань предметної області. У цей час все більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування й співробітники яких можуть перебувати в різних приміщеннях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або установи в домашніх умовах, готелі, транспортних засобах привела до появи AIT віртуальних офісів. Такі AIT ґрунтуються на роботі локальної мережі, з’єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи співробітників установи незалежно від того, де вони перебувають, виявляються включеними в загальну мережу.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки становлять основу автоматизації праці фахівців-аналітиків. Ці працівники, крім аналітичних методів і моделей, для дослідження складних у ринкових умовах ситуацій щодо збуту продукції, послуг, фінансового становища підприємства, фірми, фінансово-кредитної організації змушені використати накопичений досвід, що зберігається в системі, тобто відомості, що становлять базу знань у конкретній предметній сфері. Оброблені за певними правилами такі відомості

дають змогу підготовлювати обґрунтовані рішення для поводження на фінансових і товарних ринках, виробляти стратегію в сфері менеджменту й маркетингу.

Інтегровані комп’ютерні системи оброблення даних проектуються як складний інформаційно-технологічний і програмний комплекс. Він підтримує єдиний спосіб подання даних і взаємодії користувачів з компонентами системи, забезпечує інформаційні й обчислювальні потреби фахівців у їхній професійній роботі. Особливе значення в таких системах надається захисту інформації при її передачі й обробленні. Найбільше поширення при захисті економічної інформації одержали апаратно-програмні способи. Зокрема, використання системи зв’язку, обраної за захисними властивостями та якістю обслуговування, що гарантує збереженість інформації в процесі передачі й доставки її адресату; шифрування й дешифрування даних абонентами мереж загального користування (телефонних, телеграфних) при домовленості користувачів про загальні технічні кошти, алгоритми шифрування і т.п.

Підвищення вимог до оперативності інформаційного обміну й управління, а отже, до терміновості оброблення інформації, привело до створення не тільки локальних, а й багаторівневих і розподілених систем організаційного управління об’єктами, якими є, наприклад, банківські, податкові, постачальницькі, статистичні та інші служби. їхнє інформаційне забезпечення реалізують мережі автоматизованих банків даних, які створюються з урахуванням організаційно-функціональної структури відповідного багаторівневого економічного об’єкта, машинного ведення інформаційних масивів. Цю проблему в нових інформаційних технологіях вирішують розподілені системи оброблення даних з використанням каналів зв’язку для обміну інформацією між базами даних різних рівнів. За рахунок ускладнення програмних засобів управління базами даних підвищуються швидкість, забезпечуються захист і вірогідність інформації при виконанні економічних розрахунків і виробленню управлінських рішень.

У багаторівневій і розподіленій комп’ютерній інформаційній системах організаційного управління однаково успішно можуть бути вирішені як проблеми оперативної роботи з інформацією, так і проблеми аналізу економічних ситуацій при виробленні й прийнятті управлінських рішень. Зокрема, створювані автоматизовані робочі місця (АРМ), для фахівців надають можливість користувачам працювати в діалоговому режимі, оперативно вирішувати поточні завдання, зручно вводити дані з термінала, вести їхній візуальний контроль, викликати потрібну інформацію для оброблення, визначати вірогідність результатної інформації й виводити її на екран, друкувальний пристрій або передавати по каналах зв’язку.

Потреба в аналітичній роботі при переході до ринку в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає. Виникає необхідність нагромаджувати факти, досвід, знання в кожній конкретній сфері управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих ситуацій з метою прийняття в оперативному порядку економічно обґрунтованих і найбільш прийнятних рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконалюванням інтегрованого оброблення інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань. Під базою знань розуміється складна, детально моделююча структура інформаційних сукупностей, що описують усі особливості предметної галузі, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання умов для прийняття рішень) і мета знання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їхніх властивостей. База знань є найважливішим елементом усе частіше створюваної на робочому місці фахівця експертної системи, що виступає в ролі накопичувача знань у конкретній сфері професійної діяльності й порадника фахівцеві при аналізі економічних ситуацій і виробленні керуючих впливів.

Зарубіжні фахівці виділяють п’ять основних тенденцій розвитку інформаційних технологій. Коротко охарактеризуємо їх.

Перша тенденція пов’язана зі зміною характеристик інформаційного продукту, що все більше перетворюється на гібрид між результатом розрахунково-аналітичної роботи й специфічною послугою, яку надають індивідуальному користувачеві ПЕОМ.

Відзначаються здатність до паралельної взаємодії логічних елементів AIT, поєднання всіх типів інформації (тексту, образів, цифр, звуків) з орієнтацією на одночасне сприйняття людиною за допомогою органів почуттів.

Прогнозується ліквідація всіх проміжних ланок на шляху від джерела інформації до її споживача. Наприклад, стає можливим безпосереднє спілкування автора й читача, продавця й покупця, співака й слухача, учених між собою, викладача й учня, фахівців на підприємстві через систему відеоконференцій, електронний кіоск, електронну пошту.

У якості провідної називається тенденція до глобалізації інформацій них технологій у результаті використання супутникового зв’язку й всесвітньої мережі INTERNET, завдяки чому люди зможуть спілкуватися між собою та із загальною базою даних, перебуваючи в будь-якій точці планети.

Конвергенція розглядається як остання риса сучасного процесу розвитку AIT, що укладається в стиранні розходжень між сферами матеріального виробництва й інформаційного бізнесу, в максимальній диверсифікованості видів діяльності фірм і корпорацій, взаємопроникненні різних галузей промисловості, фінансового сектора й сфери послуг. Таким чином, нові інформаційні технології - основа переходу суспільного розвитку від індустріальної до інформаційної епохи у світовому масштабі.

Нова інформаційна технологія - це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп’ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у галузі програмування) в інформаційному процесі, високому рівні дружного користувальницького інтерфейсу, широкому використанні пакетів приклад них програм загального н проблемного призначення, доступі користувача до вилучених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.