2. Соціологія праці.

3. Соціологія відпочинку (дозвілля, вільного часу).

4. Соціологія політики.

5. Соціологія права.

6. Соціологія управління.

7. Етносоціологія.

8. Соціологія молоді.

9. Соціологія освіти.

10. Соціологія сім'ї та ін.

Конкретно-етіологічні дослідження — це встановлення і узагальнення соціальних фактів за допомогою прямої чи опосередкованої реєстрації подій, характерних для досліджуваних соціальних явищ, об'єктів і процесів. Дані, які отримуються в ході досліджень, використовуються як загальнрсоціологічними теоріями, так і спеціальними соціологічними теоріями.

ФУНКЦІЇ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЇ

Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує.

Функції прийнято поділяти на головні й другорядні.

До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища.

Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами. Ці рекомендації спрямовані на прийняття тих соціальних реформ, які є найоптимальнішими у даному суспільстві.

Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології.

Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів, які зміни пройдуть в суспільному житті, спрогнозувати тенденції розвитку суспільства в найближчому майбутньому.

До другорядних функцій соціології належать:

• інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації);

• оціночна (допомагає оцінити рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя);

• культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян);

• описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо).

Вивчення соціологією соціальної дійсності пов'язане в першу чергу з проведенням соціологічних досліджень. Певні специфічні способи проведення їх називаються методами.

Метод в соціології – це спосіб побудови і обгрунтування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.

Соціологія користується як своїми власними методами пізнання суспільної об'єктивної реальності, так і використовує методи інших наук:

• соціальної психології;

• статистики;

• математики і т.д.

Найважливішими методами пізнання соціальної дійсності є:

1. Спостереження.

2. Опитування:

а) усне (інтерв'ювання);

б) письмове (анкетування);

3. Аналіз документів.

4. Метод експерименту.

Конкретніше про методи соціології ми поговоримо пізніше, під час вивчення розділу "Соціологічні дослідження".