- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
При введенні поняття визначеного інтегралу як границі інтегральної суми припускалось, що виконуються такі умови:
I.
межі інтегрування
та
є скінченими;
II.
підінтегральна функція
на
неперервна або має скінчене число точок
розриву першого роду. В цьому випадку
визначені інтеграли називаються
власними. Якщо хоч одна з перечислених
вище умов не виконується, то такі
інтеграли називаються невласними.
Невласні інтеграли є узагальненням
визначених інтегралів на випадок
нескінчених проміжків інтегрування та
необмежених функцій.
Невласні інтеграли другого роду
Нехай функція
визначена і неперервна при
,
а в точці
вона або невизначена, або має розрив
другого роду. Тому говорити про інтеграл
як про границю інтегральної суми
неможливо, тому що функція
не є неперервною на відрізку
і, внаслідок цього, границя інтегральної
суми, в класичному розумінні, не може
існувати.
Означення 1. Якщо
існує скінчена лівостороння границя
,
то цю границю називають невласним
інтегралом від розривної функції на
відрізку
і вважають, що
.
(8.2.1)
У цьому випадку
інтеграл називають збіжним, а саму
функцію
інтегрованою на відрізку
.
Якщо границя рівна
,
або зовсім не існує, то інтеграл розбіжний.
Аналогічно визначається
невласний інтеграл другого роду, якщо
функція неперервна при
,
а в точці
вона або невизначена, або має розрив
другого роду:
.
(8.2.2)
Якщо ж функція має
розрив в деякій точці
,
яка лежить всередині відрізка
,
то , згідно означення, вважають, що
,
(8.2.3)
якщо два інтеграли, що лежать в правій частині існують.
37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
Якщо
функція
визначена і неперервна на відрізку
за виключенням скінченого числа точок
,
які є внутрішніми точками відрізка і в
цих точках має розриви другого роду, то
інтеграл від функції
на відрізку
визначають так:
,
(8.2.4)
якщо кожен з невласних інтегралів в правій частині рівності (8.2.4) збігається, і сам інтеграл в цьому випадку називається збіжним.
Якщо хоч би один з інтегралів в правій частині рівності розбігається, то і називається розбіжним.
Для визначення збіжності невласних інтегралів від функцій, які мають розриви другого роду, використовують теореми аналогічні теоремам для визначення збіжності невласних інтегралів першого роду.
Теорема 3 Якщо функція
є знакозмінною на відрізку
,
має розрив другого роду в точці
,
і невласний інтеграл другого роду
збігається, то збігається також невласний
інтеграл
.
При виконанні умов теореми 3 невласний інтеграл другого роду називається абсолютно збіжним.
38. Поняття числового ряду та його суми.
39. Основні властивості рядів.
Означення.
Ряд
називається
збіжним, якщо послідовність
його
частинних сум має скінченну границю:
Значення
цієї
границі називається сумою ряду. Якщо ж
послідовність частинних сум ряду границі
не має, то ряд називається розбіжним.
ВЛАСТИВОСТІ ЧИСЛОВИХ РЯДІВ
1. Відкидання скінченної кількості перших членів ряду не впливає на його збіжність; якщо вихідний ряд збіжний, то сума отриманого ряду буде менша суми початкового ряду на суму відкинутих членів.
2.
Збіжні ряди можна почленно додавати і
віднімати. Ця властивість означає, що
із збіжності двох рядів
випливає
збіжність ряду
Крім того, якщо суми цих рядів позначити через А,В,С відповідно, то має місце рівність С=А±В.
Слід
відмітити, що із збіжності ряду
збіжність
рядів
не
випливає.
Наприклад, збіжний ряд 0+0+0+… отриманий в результаті почленного додавання розбіжних рядів 1+1+1+… і -1-1-1… .
3. Якщо члени збіжного ряду, не змінюючи їх порядку, об'єднати в групи, то отриманий при цьому ряд також збігається і сума його співпадає із сумою вихідного ряду.
4.
Нехай
-
деякий збіжний числовий ряд,
-
сума цього ряду. Тоді ряд
(С
– довільне число, відмінне від нуля)
також збіжний і його сума рівна
.
5.
Нехай ряд
з
невід‘ємними членами, а ряд
отримується
із даного ряду довільною перестановкою
його членів. Тоді дані ряди збігаються
одночасно і мають одну і ту ж суму.
