- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
Пусть на области D задана функция двух переменных z =f(х,у), M0(x0;y0) - внутренняя точка области D, M(x0+Δx;y+Δy) - "соседняя" с M0 точка из D.
Рассмотрим полное приращение функции:
Если Δz представлено в виде:
где
A,
B
- постоянные (не зависящие от Δx,
Δy),
-
расстояние между M
и M0,
α(Δx,Δy)
- бесконечно малая при Δx
0,
Δy
0;
тогда функция z
=f(х,у)
называется дифференцируемой в точке
M0,
а выражение
называется полным дифференциалом функции z =f(х;у) в точке M0.
Теорема 1.1. Если z =f(х;у) дифференцируема в точке M0, то
|
Частной
производной от функции
Частной
производной по y
называется производная
|
52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
Означення
подвійного інтеграла одночасно дає і
спосіб його обчислення. Однак цей спосіб
досить складний, тому розглянемо інший,
який зводиться до обчислення так званого
повторного інтеграла
двох
визначених інтегралів.
Якщо
для
,
то подвійний інтеграл
виражає
об’єм циліндричного тіла з основою
,
обмеженого поверхнею
та
циліндричною поверхнею, твірні якої
паралельні осі
,
а напрямною є межа області
(рис.
4).
Рис. 4
Обчислимо цей об’єм за допомогою методу паралельних перерізів
(10)
де
площа
перерізу тіла площиною, перпендикулярною
до осі
,
а
та
рівняння
площин, що обмежують задане тіло.
Спочатку
розглянемо випадок, коли область
обмежена
прямими
,
,
де
,
та неперервними кривими
,
причому
(рис.
5).
Провівши
через точку
(
),
перпендикулярну до осі
площину,
дістанемо у перерізі криволінійну
трапецію
,
яка перетне область
по
прямій
.
Точку
називатимемо
точкою входу в область
,
а точку
точкою
виходу з неї. Їх ординати позначимо
відповідно
.
Тоді
.
Визначена
таким чином область називається
правильною
в напрямі осі
.
Означення. Область називається правильною в напрямі осі (осі ), якщо довільна пряма, яка проходить через внутрішню точку області паралельно осі (осі ), перетинає межу області не більше, ніж у двох точках.
Правильна область в напрямі осі зображена на рис. 5, а правильна область в напрямі осі на рис. 6.
Рис. 5 Рис. 6
Площа
трапеції
дорівнює
визначеному інтегралу
Підставляючи у рівність (10) вираз для , дістанемо
Оскільки
об’єм
циліндричного
тіла дорівнює подвійному інтегралу
,
то маємо
або
(11)
Праву
частину формули (11) називають повторним
інтегралом
від функції
по
області
.
У повторному інтегралі (11) інтегрування
виконується спочатку по змінній
(при
цьому
вважається
сталою), а потім по змінній
.
Інтеграл по змінній
називають
внутрішнім,
а по змінній
зовнішнім.
У результаті обчислення внутрішнього
інтеграла одержуємо певну функцію від
однієї змінної
.
Інтегруючи цю функцію в межах від
до
,
тобто обчислюючи зовнішній інтеграл,
дістаємо деяке число
значення
подвійного інтеграла.
Якщо
область
обмежена
двома неперервними кривими
і
двома прямими
,
причому
для
всіх
,
то справедлива формула
(12)
У
формулі (12) внутрішнім є інтеграл по
змінній
.
Обчислюючи його в межах від
до
(при
цьому
вважається
сталою), дістанемо деяку функцію від
однієї змінної
.
Інтегруючи потім цю функцію в межах від
до
,
одержимо значення подвійного інтеграла.
Визначена таким чином область є правильна в напрямі осі .
Пропонуємо самостійно довести формулу (12), зробивши переріз циліндричного тіла перпендикулярною до осі площиною.
Праві частини формул (11) і (12) також називають двократними інтегралами від функції по області .
Для зведення подвійного інтеграла до повторного потрібно побудувати область інтегрування , а потім визначити порядок інтегрування.
