- •Загальна частина
- •Конституційне право України – профілююча та фундаментальна галузь права.
- •Предмет конституційного права України як галузі права.
- •3. Місце галузі конституційного права в системі права.
- •Державне та конституційне право: поняття та співвідношення.
- •Функції конституційного права України.
- •Конституційно-правові методи регулювання суспільних відносин.
- •Предмет конституційного права як науки.
- •Методологія конституційної науки.
- •Джерела конституційного права як науки.
- •Предмет та структура конституційного права як навчальної дисципліни.
- •Система конституційного права України.
- •Поняття та особливості конституційних норм.
- •Структура конституційної норми.
- •14. Види конституційних норм.
- •16. Конституційно-правові інститути: поняття та закономірності формування.
- •Класифікація конституційно-правових інститутів.
- •Характеристика видів конституційно-правових інститутів.
- •Тенденції розвитку конституційно-правових інститутів в сучасних умовах.
- •Поняття та види джерел конституційного права.
- •25. Поняття, склад та особливості конституційно-правових відносин.
- •Склад правових відносин.
- •26. Суб’єктний склад конституційних відносин.
- •27. Об’єкти конституційних відносин.
- •28. Зміст конституційних відносин.
- •29. Підстави винекнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.
- •30. Поняття конституції, її функції та властивості.
- •31. Історія розвитку конституцій в Україні.
- •32. Конституція України 1996 року: структура та загальна характеристика.
- •33. Механізм реалізації Конституції України.
- •34. Конституція України як об’єкт особливої охорони та захисту з боку держави та суспільства.
- •35. Поняття та функції правової охорони Конституції України.
- •36. Суб’єкти правової охорони Конституції України.
- •37. Конституційно-правовий механізм забезпечення охорони та захисту Конституції України.
- •38. Конституційний контроль та нагляд: поняття, співвідношення та види.
- •39. Конституційний Суд України: політико-правова природа, правова регламентація діяльності.
- •40. Порядок формування та склад Конституційного Суду України.
- •41. Особливості правового статусу судді Конституційного Суду України.
- •42. Повноваження Конституційного Суду України.
- •43. Акти Конституційного Суду України.
- •44. Поняття та функції конституційної відповідальності.
- •45. Підстави та види конституційної відповідальності.
- •46. Поняття та склад конституційних правопорушень (деліктів).
- •47. Санкції в конституційному праві України.
- •48. Конституційний процес як вид юридичного процесу: поняття, зміст, особливості.
- •49. Структура конституційного процесу.
- •50. Загальна характеристика видів конституційного процесу: установчий, правотворчий, виборчий, правозастосовний, контрольний.
- •Особлива частина.
- •1. Поняття і зміст конституційноо ладу України.
- •2. Принципи конституційноо ладу України.
- •3. Гуманістичні, економічні і політичні засади конституційноо ладу України.
- •4. Демократична правова держава: принципи формування та функціонування.
- •5. Соціальна держава: поняття і основні характеристики.
- •6. Формування і розвиток теорії громадянського суспільства.
- •7. Поняття і структура громадянського суспільства.
- •8. Основні інститути громадянського суспільства і конституційні засоби забезпечення його фунецілнування.
- •9. Конституційні засади формування громадянського суспільства в Україні.
- •10. Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •11. Український народ – носій суверенітету і джерело влади в Україні.
- •12. Безпосередня демократія – поняття, конституційна природа, форми.
- •13. Поняття і види референдумів. Всеукраїнський і місцевий референдуми.
- •14. Поняття і форми представницької демократії.
- •15. Виборче право і виборча система: поняття і принципи.
- •16. Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування.
- •17. Поняття і принципи правового положення особистості.
- •18. Поняття і класифікація конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •19. Гарантії здійснення прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.
- •20. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правове положення людини і громадянина.
- •21. Поняття і види громадянських станів особистості. Правова регламентація громадянських станів особистості.
- •22. Громадянство України: поняття і конституційна природа.
- •23. Приналежність до громадянства України.
- •24. Умови прийняття до громадянства України.
- •25. Припинення громадянства України.
- •26. Громадянство дітей відповідно до законодавства України.
- •27. Поняття і правовий статус іноземців.
- •Особи без громадянства: права і особливості правового положення
- •Поняття і особливості правового статусу біженців.
- •Особливості правового статусу зарубіжних українців.
- •Конституційно-правовий статус об’єднань громадян
- •32. Поняття і види об’єднань громадян
- •Конституційно-правовий статус політичних партій.
- •Порядок створення політичних партій. Принципи діяльності політичних партій
- •Припинення діяльності політичних партій
- •Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій
- •37. Конституційно-правовий статус профспілок.
- •Державний лад і форма держави.
- •Принципи державного ладу України: загальна характеристика.
- •Принцип республіканської форми правління в Україні. Проблема змішаної республіки.
- •Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •Символи держави і правовий порядок їх використання.
- •Державна територія: поняття та склад.
- •Державний кордон: поняття і види.
- •Поняття і принципи державного устрою.
- •Державно-правові (юридичні) ознаки унітарної держави.
- •47. Розмежування компетенції Республіки Україна і Автономної Республіки Крим.
- •Територіальний устрій держави і порядок вирішення питань територіального ділення.
- •Поняття і юридична природа державної вдажи.
- •Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус.
- •Структура чинного законодавства про державні органи України.
- •Принципи організації і діяльності органів держави.
- •Система органів державної влади. Класифікація (види) органів органів державної влади.
- •Законодавча влада в системі державної влади.
- •Склад і структура Верховної Ради України.
- •Функції і повноваження Веохлвної Ради України.
- •Організація і порядок роботи Верховної Ради України. Сесія - основна організаційно-правова форма діяльності Верховної Ради України.
- •Конституційний статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності.
- •Інститут президентства в Україні: історія становлення і сучасний стан.
- •Роль і положення Президента України в системі державних органів.
- •Конституційно-правовий статус Президента України.
- •Повноваження Президента України.
- •63. Акти Президента України. Інститут контрасигнації.
- •Підстави і порядок припинення повноважень Президента України.
- •Поняття виконавчої влади і її місце в механізмі державної влади.
- •Кабінет Міністрів України: склад, компетенція і акти.
- •Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •Відставка Кабінету Міністрів України.
- •Прем’єр-міністр України: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •70. Система органів ввиконавчої влади.
- •Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади: порядок формування і діяльності, структура, повноваження, акти.
- •Конституційно-правовий статус і система органі виконавчої влади на місцях.
- •Поняття судової влади. Судова система України.
- •2. Судова система України
- •Форми правосуддя. Конституційні принципи судочинства.
- •Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •Поняття і система місцевого самоврядування. Принципи місцевого самоврядування.
- •Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування.
- •Взаємодія органів місцевого самоврядування з місцевими державними організаціями: принципи і види.
- •Конституційний статус депутата місцевої рали і правові гарантії діяльності депутата.
- •Конституційна реформа: зміст і основні етапи конституційної реформи.
- •Перший період (1990–1996)
- •Другий період (1996–2004)
- •Третій період (2004-)
Кабінет Міністрів України: склад, компетенція і акти.
Кабінет Міністрів України (Уряд) є вищим органом у системі виконавчої влади. Це колегіальний орган, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади. Він є органом загальної компетенції, який є по суті центром з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади.
До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Діяльність Кабінету Міністрів забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України (далі — Секретаріат). Секретаріат очолює Державний секретар Кабінету Міністрів, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Секретаріат діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів.
Робочими органами Кабінету Міністрів є урядові комітети, основне завдання яких полягає у Центральні органи виконавчої влади: права, компетенція, функції 189
формуванні та реалізації державної політики у відповідній сфері згідно зі стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів України.
У складі Кабінету Міністрів України діють такі урядові комітети:
— з питань національної безпеки і оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності;
— економічного розвитку та з питань європейської інтеграції;
— соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку;
— з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій;
— з реформування аграрного сектору.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).
Прем'єр-міністра призначає Президент України за згодою більш ніж половини конституційного складу Верховної Ради України. Він вносить на ім'я Президента України подання про персональний склад Кабінету Міністрів. Президент призначає або не призначає цей склад. Відсутність самостійних владних повноважень у Прем'єр-міністра України є особливістю української моделі організації виконавчої влади.
Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, керує засіданнями Кабінету Міністрів, розподіляє обов'язки між Першим віце-прем'єр-міністром та віце-прем'єр-міністрами, підписує акти Кабінету Міністрів, представляє Кабінет Міністрів України у міжнародних зносинах тощо. Перший віце-прем'єр-міністр та віце-прем'єр-міністри згідно з розподілом повноважень забезпечують виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, координують виконання заходів з відповідних питань міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, не здійснюючи при цьому безпосереднього керівництва їх роботою, очолюють відповідні урядові комітети.
Посади Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначення на посади та звільнення з посад належать до політичних і не входять до категорій посад державних службовців, визначених Законом України «Про державну службу».
За конституційним статусом Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Перебуваючи фактично у подвійному підпорядкуванні, Кабінет Міністрів України виконує такі основні функції: забезпечення виконання законів (у тому числі Конституції) і актів Президента України, систематичний контроль за їх виконанням іншими органами виконавчої влади усіх рівнів і усунення виявлених порушень.
Згідно зі статтею 116 Конституції України на Уряд покладено також такі повноваження: 1) забезпечення державного суверенітету й економічної самостійності України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави; 2) вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки та природокористування; 4) розроблення і здійснення загальнодержавної програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечення рівних умов розвитку для всіх форм власності; здійснення управління об'єктами державної власності; 6) розроблення проекту Закону про Державний бюджет України і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою бюджету України, подання Верховній Раді звіту про його виконання; 7) здійснення заходів щодо обороноздатності й національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організація і забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи.
Кабінет Міністрів України приймає нормативно-правові акти (постанови і розпорядження), обов'язкові до виконання на всій території України.
Основним законодавчим актом, який конкретизує діяльність Кабінету Міністрів України, є Закон України «Про Кабінет Міністрів України», ухвалений Верховною Радою України в 1997 p., але дотепер не підписаний Президентом. За цим документом члени Кабінету Міністрів України мають право на патронатні служби. Законодавче регулювання повноважень і форм діяльності Кабінету Міністрів у контексті адміністративної реформи, що здійснюється, передбачає більш чітке розмежування функцій уряду, визначених Конституцією, зокрема виділення: функцій Кабінету Міністрів, як колегіального органу; функцій Кабінету Міністрів, що виконуються членами уряду; функцій Кабінету Міністрів, що забезпечуються такими організаційними формами роботи Кабінету Міністрів, як урядові комітети.
