5.1.6. Вступ

У вступі розкриваються вихідні позиції дослідження: сутність і стан досліджуваного питання та його значущість; визначається понятійно-категоріальний апарат дослідження; подається аргументація актуальності дослідження та доцільності вибору теми; надаються вихідні дані та підстави для її розроблення; обґрунтовується необхідність проведення дослідження; формулюються об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи дослідження; висвітлюється послідовність проведення дослідження; зазначаються заклади освіти, де здійснювалася експериментальна робота (за умови її наявності); визначається теоретичне і практичне значення здобутих результатів; надається опис структури курсової роботи. Орієнтовний обсяг вступу – 5 – 7 сторінок.

Далі подають загальну характеристику курсової роботи у рекомендованій нижче послідовності.

1.6.1. Актуальність теми дослідження

Обґрунтовуючи у вступі актуальність теми дослідження, студент засвідчує вміння відокремити головне від другорядного, виявити вже відомі аспекти проблеми, диференціювати теоретично досліджене й не досліджене. Саме невідоме обирається як предмет наукового пошуку студента.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Досить часто, обґрунтовуючи актуальність проблеми, вказують на директивні документи, цитують постанови, закони, висловлювання класиків, або, не обтяжуючи себе, стверджують, що тема досліджена недостатньо. Важливо в результаті попереднього дослідження матеріалу виявити аспекти теми, які вже відомі, й ті, що потребують додаткового вивчення, а також ті, які зовсім не розроблені.

Актуальність має бути одним із основних критеріїв прикладних досліджень і визначатися трьома показниками:

• відповідністю соціальному замовленню, де виражена тенденція розвитку школи та її потреб;

• розробленістю цієї проблеми у педагогічній науці;

• потребами практики, труднощами, що виникають у навчально-виховній практиці через брак відповіді на досліджуване питання.

У курсовому дослідженні можуть бути виокремлені методологічна і процедурна частини. До методологічної входять визначення мети, завдань, об’єкта, предмета дослідження, формулювання гіпотези й уточнення понятійно-категоріального апарату. Процедурну частину становлять розроблення плану дослідження, опис методів збирання фактичних даних, способів їх аналізу згідно з гіпотезою, опис логіки викладу матеріалу, структура тексту наукової роботи.

Розглянемо кожен із елементів наукового апарату курсового дослідження.

1.6. 2. Мета і завдання дослідження

У довідникових джерелах поняття мета (ціль) характеризується як усвідомлений образ бажаного результату, на досягнення якого спрямовано дії людини; образ результату утримується у свідомості весь час, поки виконуються дії, або як передбачуваний корисний результат, що визначає цілісність і спрямованість поведінки особистості. Що складнішою є визначена мета, то триваліший шлях до її здійснення. З огляду на це, досягнення значимих цілей передбачає прогнозування і планування діяльності. Планування охоплює постановку кінцевої і проміжних цілей. Мета визначає дію, яка забезпечує досягнення мети.

Мета дослідницького пошуку, зазвичай, описується через його кінцевий результат. Автор ставить собі запитання: який результат я хочу одержати? Мету дослідження не рекомендується формулювати як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Зразок

Тема: «В. О. Сухомлинський про виховання дітей у сім’ї».

Один із варіантів:

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування продуктивних ідей виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського, актуалізація досвіду вченого в сучасних умовах розбудови національної школи.

Мета дослідження обумовлює його завдання. Щоб їх осмислити, дослідник повинен поставити собі запитання: що потрібно зробити, аби досягти мети? Завдання дослідження можуть бути описані стандартизованими термінами: визначити…, з’ясувати…, розкрити…, розробити…, обґрунтувати…, експериментально перевірити… , виявити…, перевірити…, проаналізувати…, удосконалити…, впровадити…, уточнити…, систематизувати… тощо.

Отже, завдання курсової роботи розглядаються як конкретизація мети.

Зразок

Тема: «Виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського».

Один із варіантів:

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми виховання дітей у сім’ї у педагогічній теорії й освітній практиці, визначити напрями дослідження.

2. Обґрунтувати продуктивні ідеї виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського.

3. З’ясувати умови та чинники актуалізації досвіду В. О. Сухомлинського в сучасних реаліях розбудови національної школи в Україні.