1.6.5. Методи дослідження

Метод (від гр. methodos – спосіб пізнання) – це сукупність відносно однорідних прийомів, операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

У курсовій роботі подають перелік методів, використаних автором для досягнення її мети. При цьому потрібно коротко та змістовно вказувати, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору методів.

Зразок

Тема: «Професійно-педагогічні коледжі в системі підготовки педагогічних кадрів в Україні (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)»

Один із варіантів:

Методи дослідження: систематизація наукової літератури (з метою вивчення стану досліджуваної проблеми); термінологічний аналіз і метод операціоналізації понять (із метою вивчення понятійного апарату дослідження); хронологічно-системний і проблемно-пошуковий (для наукового обґрунтування процесу становлення і розвитку професійно-педагогічних коледжів другої половини ХХ – початку ХХІ ст.); проблемно-генетичний аналіз (для актуалізації історичного досвіду, прогнозування розвитку педагогічної освіти).

1.6.6. Наукова новизна одержаних результатів

Наукова новизна одержаних результатів є важливим складником наукового апарату дослідження. Нові результати дослідження, зазвичай, мають теоретичний і практичний аспекти. У першому випадку вони описуються за допомогою стандартизованих термінів, зокрема, таких: закон, закономірність, ідея, концепція, модель, принцип, система, тенденція, умови, функції тощо. Практична новизна потребує для опису інших термінів, а саме: прийом, опис, правило, рекомендація, спосіб, засіб, технологія тощо. Крім того, у формулюванні наукової новизни має бути поданий опис об’єкта цього формулювання (конкретна методика, модель, спосіб чи встановлені автором теоретичне положення, обґрунтування, концепція, закономірність тощо).

Найтиповішими при описі новизни результатів дослідження є такі недоліки: автор перераховує досліджені об’єкти чи проблеми, не говорячи при цьому жодного слова про результати (які нові наукові положення та ідеї висунуто, які нові факти відкрито тощо); автор завищує значущість роботи на тлі явно беззмістовних тверджень. Наприклад, дослідження «є першою спеціальною працею з такої-то тематики» (погодьтесь, «першість» аж ніяк не може бути доказом наукової спроможності), «у роботі застосовано системний (діяльнісний, діалектичний, компетентнісний, синергетичний тощо) підхід до розв’язання проблеми» (і жодного слова про те, у чому полягають системність чи діалектичність).

Формулюючи наукову новизну, подають коротку анотацію наукових положень курсової роботи, запропонованих студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни, зокрема:

• вперше одержано…,

• удосконалено…,

• дістало подальшого розвитку….

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що «затемнюють» його сутність, деталей та уточнень). У жодному разі не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутності і новизни із написаного виявити неможливо. Подання здобутих студентом результатів у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою при викладенні загальної характеристики роботи.

Формулюючи наукову новизну, студенту слід чітко розмежовувати одержані теоретичні положення і нові прикладні результати, що випливають із його теоретичного доробку.

Зразок

Тема: «Структурування змісту педагогічних знань у професійно-педагогічному коледжі».

Один із варіантів:

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- вперше розроблено та обґрунтовано структуру змісту педагогічних знань для студентів професійно-педагогічного коледжу; визначено критерії ефективності реалізації комплексного підходу до структурування змісту педагогічних знань в умовах професійно-педагогічного коледжу; теоретично обґрунтовано рівні інтеграції педагогічних знань;

- удосконалено теоретичний зміст поняття «структурування змісту педагогічних знань»;

- подальшого розвитку набули технології реалізації педагогічних знань у професійній підготовці майбутніх фахівців.