- •Становлення ідеї міжнародного права в античній філософській думці
- •3.Доктрина класичного мп Гуго Гроція.
- •37.Поняття та види територій . Правовий статус території і види правового режиму території.
- •38. Територіальний суверенітет, територіальне верховенство, територіальні права.
- •40. Державна територія з міжнародним режимом використання (Шпіцберг)
- •42. Поняття та види міжнародної території загального користування.
- •67.Міжнародні конференції з уніфікації кп (Варшава, Брюсель, Париж, Мадрид, Копенгаген)
- •68. Діяльність Ліги Націй по боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •44. Міжнародно-правовий режим використання надр Каспійського моря.
- •54. Загальна характеристика Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
- •55. Європейський суд з прав людини – структура, повноваження, процедура обрання суддів.
- •57. Критерії прийнятності заяви до єспл.
- •62. Принцип незастосування сили і погрози силою. Його встановлення.
- •65. Визначення поняття агресії 1974 р.
- •63. Пакт Бріана-Келлога 1928.
- •66. Випадки правомірного застосування збройної сили
- •70. Роль Комісії з міжнародного парва оон у боротьбі з тероризмом. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства.
- •71. Мюнхенський інцидент 1972 року
- •72. Боротьба з проявами міжнародного тероризму у діяльності імо, ікао, магате
- •73. Резолюція 3034 га оон та сворення Спец. Комітету між. Тероризму.
- •75. Регіональне співробітництво держав у боротьбі з тероризмом
- •13. Концепція панування права у міжнародних відносинах та мп.
- •15. Поняття суб’єкта мп.
- •16. Міжнародна правосуб’єктність та предмет міжнародно-правового регулювання.
- •17. Структура правового статусу і класифікація суб’ктів мп.
- •20. Правосуб’єктність нації, народа..
- •21. Правосуб’єктність між. Господар. Об’єднань.
- •19. Правосуб’єктнісь мнуо
- •23. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод про статус індивіда
- •24. Сучасні тенденції зміни суб’єктного складу мп
- •25. Поняття норми мп.
- •22. Суб’єктивні міжнародні права та обов’язки індивіда
- •26. Структура норми міжнародного права.
- •27. Види норм мп.
- •28. Джерела мп
- •29. Міжнародний договір як джерело.
- •30. Особливості регулювання мв між. Звичаями.
- •31. Поняття міжнародної ввічливісті та норм міжнародної моралі.
- •32. Рішення міжнародниї органів та організаці.
- •33. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права
- •35. Судові рішення як допоміжні джерела.
- •36. Проблема ієрархії джерел мп.
- •45. Енергетична програма Ірану та мп.
19. Правосуб’єктнісь мнуо
Вопрос о правовом статусе МНПО в международном праве не решен. По мнению одних авторов, МНПО не являются субъектами международною права, и проблемы их международной правосубъектности не возникает в связи с отсутствием международной правосубъектности у самих учредителей и участников этих организаций - физических лиц и их объединений. Согласно точки зрения других авторов, МНПО не являются субъектами международного права, а выступают субъектами международных отношений.
Основные права международных неправительственных организаций следующие:
1. право на участие в создании международно-правовых норм;
2. право органов организации пользоваться определенными властными полномочиями, в том числе право на принятие решений, обязательных для исполнения;
3. право пользоваться привилегиями и иммунитетами, предоставленными как организации, так ее сотрудникам;
4. право рассматривать споры между участниками, а в некоторых случаях и с не участвующими в данной организации государствами.
в настоящее время в международном праве нет норм, которые официально бы признали международную правосубъектность МНПО, с другой стороны, отсутствуют нормы, отрицающие способность МНПО быть субъектом международного права и международных отношений. В научном плане отсутствует единая отработанная терминология, позволяющая выделить из многочисленных категорий общественных организаций международную неправительственную.
23. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод про статус індивіда
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) сьогодні на повних підставах оцінюється як одне з найбільших досягнень Ради Європи. Вона являє собою фундаментальну основу всього комплексу міжнародно–правового регулювання в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб.Від самого початку діяльності Ради Європи принцип поваги прав людини став одним з наріжних каменів цієї організації. Рада Європи забезпечує високі стандарти захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції.З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 11 Протоколів, які стали її невід’ємною частиною. Протоколи розширили діапазон гарантованих прав і свобод людини та вдосконалили механізм їх захисту.Саме завдяки ефективному забезпеченню прав особи, що зокрема передбачає право на індивідуальне звернення за захистом порушених прав, Конвенція стала першим міжнародним правовим документом, спрямованим на захист широкого спектра громадянських та політичних прав.Конвенція та Протоколи до неї за юридичною природою є обов’язковим міжнародним правовим договором, який запровадив систему наднаціонального контролю за дотриманням прав людини на внутрішньодержавному рівні.Права й свободи, передбачені Конвенцією, обіймають найважливіші сторони життя особи і мають громадянську, політичну, економічну та соціальну спрямованість. Головні з них – право на життя, свободу, особисту недоторканність особи, вільне пересування, свободу думки, совісті, релігії, виявлення поглядів, мирних зборів й асоціацій, право на створення сім’ї, повагу до особистого і сімейного життя, право на справедливий судовий розгляд, мирне володіння майном, заборона дискримінації, катувань, рабства та примусової праці, неприпустимість покарання без закону.