- •Становлення ідеї міжнародного права в античній філософській думці
- •3.Доктрина класичного мп Гуго Гроція.
- •37.Поняття та види територій . Правовий статус території і види правового режиму території.
- •38. Територіальний суверенітет, територіальне верховенство, територіальні права.
- •40. Державна територія з міжнародним режимом використання (Шпіцберг)
- •42. Поняття та види міжнародної території загального користування.
- •67.Міжнародні конференції з уніфікації кп (Варшава, Брюсель, Париж, Мадрид, Копенгаген)
- •68. Діяльність Ліги Націй по боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •44. Міжнародно-правовий режим використання надр Каспійського моря.
- •54. Загальна характеристика Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
- •55. Європейський суд з прав людини – структура, повноваження, процедура обрання суддів.
- •57. Критерії прийнятності заяви до єспл.
- •62. Принцип незастосування сили і погрози силою. Його встановлення.
- •65. Визначення поняття агресії 1974 р.
- •63. Пакт Бріана-Келлога 1928.
- •66. Випадки правомірного застосування збройної сили
- •70. Роль Комісії з міжнародного парва оон у боротьбі з тероризмом. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства.
- •71. Мюнхенський інцидент 1972 року
- •72. Боротьба з проявами міжнародного тероризму у діяльності імо, ікао, магате
- •73. Резолюція 3034 га оон та сворення Спец. Комітету між. Тероризму.
- •75. Регіональне співробітництво держав у боротьбі з тероризмом
- •13. Концепція панування права у міжнародних відносинах та мп.
- •15. Поняття суб’єкта мп.
- •16. Міжнародна правосуб’єктність та предмет міжнародно-правового регулювання.
- •17. Структура правового статусу і класифікація суб’ктів мп.
- •20. Правосуб’єктність нації, народа..
- •21. Правосуб’єктність між. Господар. Об’єднань.
- •19. Правосуб’єктнісь мнуо
- •23. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод про статус індивіда
- •24. Сучасні тенденції зміни суб’єктного складу мп
- •25. Поняття норми мп.
- •22. Суб’єктивні міжнародні права та обов’язки індивіда
- •26. Структура норми міжнародного права.
- •27. Види норм мп.
- •28. Джерела мп
- •29. Міжнародний договір як джерело.
- •30. Особливості регулювання мв між. Звичаями.
- •31. Поняття міжнародної ввічливісті та норм міжнародної моралі.
- •32. Рішення міжнародниї органів та організаці.
- •33. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права
- •35. Судові рішення як допоміжні джерела.
- •36. Проблема ієрархії джерел мп.
- •45. Енергетична програма Ірану та мп.
24. Сучасні тенденції зміни суб’єктного складу мп
Сучасні міжнародні відносини характеризуються зростанням взаємодії держав, їх органів, міжнародних організацій, а також фізичних і юридичних осіб у різноманітних політичних, економічних, культурних та інших відносинах. Зрозуміло, що подальший розвиток міжнародних економічних відносин неможливий без активної участі в них транснаціональних корпорацій, фізичних і юридичних осіб. Також немає сумніву, що всі ці суб'єкти повинні мати у міжнародній торгівлі рівні права. Існуюча практика, коли держави, прикриваючись своїм суверенітетом, отримували переваги, не відповідає інтересам світового співтовариства. Проявом схожої практики є переваги держав, порівняно з індивідами у міжнародних органах правосуддя. Тенденція до збільшення участі фізичних і юридичних осіб у міжнародних економічних відносинах буде переважаючою. Тому доцільним було б забезпечити державам, фізичним і юридичним особам рівні процесуальні права.
25. Поняття норми мп.
Норма міжнародного права - це створене угодою суб'єктів формально визначене правило, яке встановлює для них права та обов'язки, здійснення яких забезпечується юридичним механізмом.Специфіка міжнародно-правових норм та їх системи позначається на їх конструкції. Головне полягає, мабуть, в тому, що більшість норм містить лише диспозицію, а санкції, точніше контрзаходи, визначаються системою у цілому. Конкретні контрзаходи у разі порушення норм можуть передбачатися окремих договорів.Загалом є підстави розрізняти, але не протиставляти норми де-юре і норми де-факто. Перші - це офіційно визнані правила, другі - ті ж правила, але з обліком того, як вони реалізуються в практиці. Ці відмінності, зрозуміло, повинні мати межі. Відхід від сформованих стандартів норми реалізації означає її порушення. Практичний значення даного фактора навряд чи слід підкреслювати.
22. Суб’єктивні міжнародні права та обов’язки індивіда
Починаючи із прийняття 10 грудня 1948 р. Загальної декларації прав людини науковий напрям за визнання міжнародної правосуб'єктності людини набирає все більшого поширення.
міжнародна практика все частіше доводить, що індивід має міжнародні права та обов'язки. На підставі багатьох міжнародно-правових актів з прав людини фізична особа має право звертатися в позасудові (Комітет з прав людини, Комісія з прав людини та ін.) та судові (Європейський суд з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини) міжнародні органи за захистом своїх прав. Фізична особа може нести міжнародну кримінальну відповідальність за вчинення міжнародних злочинів.
Досить чітко міжнародна правосуб'єктність фізичної особи наголошується в рішеннях Суду Європейського Союзу. Зокрема, Суд зазначив: «Співтовариство констатує новий правовий порядок у міжнародному праві, за яким переваги держав щодо їх суверенних прав обмежуються, і суб'єктами визнаються не лише держави, а й громадяни». Суд, зокрема, встановив, що численні договору про Європейський Союз прямо формулюють права та обов'язки як держав, так і фізичних осіб.