- •Становлення ідеї міжнародного права в античній філософській думці
- •3.Доктрина класичного мп Гуго Гроція.
- •37.Поняття та види територій . Правовий статус території і види правового режиму території.
- •38. Територіальний суверенітет, територіальне верховенство, територіальні права.
- •40. Державна територія з міжнародним режимом використання (Шпіцберг)
- •42. Поняття та види міжнародної території загального користування.
- •67.Міжнародні конференції з уніфікації кп (Варшава, Брюсель, Париж, Мадрид, Копенгаген)
- •68. Діяльність Ліги Націй по боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •44. Міжнародно-правовий режим використання надр Каспійського моря.
- •54. Загальна характеристика Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
- •55. Європейський суд з прав людини – структура, повноваження, процедура обрання суддів.
- •57. Критерії прийнятності заяви до єспл.
- •62. Принцип незастосування сили і погрози силою. Його встановлення.
- •65. Визначення поняття агресії 1974 р.
- •63. Пакт Бріана-Келлога 1928.
- •66. Випадки правомірного застосування збройної сили
- •70. Роль Комісії з міжнародного парва оон у боротьбі з тероризмом. Проект Кодексу злочинів проти миру і безпеки людства.
- •71. Мюнхенський інцидент 1972 року
- •72. Боротьба з проявами міжнародного тероризму у діяльності імо, ікао, магате
- •73. Резолюція 3034 га оон та сворення Спец. Комітету між. Тероризму.
- •75. Регіональне співробітництво держав у боротьбі з тероризмом
- •13. Концепція панування права у міжнародних відносинах та мп.
- •15. Поняття суб’єкта мп.
- •16. Міжнародна правосуб’єктність та предмет міжнародно-правового регулювання.
- •17. Структура правового статусу і класифікація суб’ктів мп.
- •20. Правосуб’єктність нації, народа..
- •21. Правосуб’єктність між. Господар. Об’єднань.
- •19. Правосуб’єктнісь мнуо
- •23. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод про статус індивіда
- •24. Сучасні тенденції зміни суб’єктного складу мп
- •25. Поняття норми мп.
- •22. Суб’єктивні міжнародні права та обов’язки індивіда
- •26. Структура норми міжнародного права.
- •27. Види норм мп.
- •28. Джерела мп
- •29. Міжнародний договір як джерело.
- •30. Особливості регулювання мв між. Звичаями.
- •31. Поняття міжнародної ввічливісті та норм міжнародної моралі.
- •32. Рішення міжнародниї органів та організаці.
- •33. Використання міжнародно-правової доктрини як джерела міжнародного права
- •35. Судові рішення як допоміжні джерела.
- •36. Проблема ієрархії джерел мп.
- •45. Енергетична програма Ірану та мп.
30. Особливості регулювання мв між. Звичаями.
Протягом тривалого часу саме міжнародно-правовий звичай був основним джерелом міжнародного права. З ХХ ст. більшу роль стали відігравати міжнародні договори, але й тепер він має доволі велике значення.У разі укладення правового договору міжнародно-правовий звичай, що регулює ті самі відносини, нерідко не втрачає свого значення: він може залишатися чинним для тих суб’єктів, що визнаючи правовий звичай, не приєдналися до угоди з якихось причин. Звичай може бути за своїм обсягом ширшим, ніж договірна норма, тому він може діяти поряд з міжнародною угодою, припинення міжнародного договору не припиняє автоматично дію звичаю.Визначення міжнародно-правового звичаю наводиться у ст..38 Статуту Міжнародного Суду і свідчить про те, що звичай формується у практиці міжнародного спілкування. Для підтвердження наявності міжнародного звичаю, як правило, вказують на три головні фактори: а) міжнародна практика (прецеденти); б) думка, що визнає цю практику (прецеденти) за юридичну норму; в) фактор часу (тривалість застосування). Для того щоб кожен з цих факторів міг являти собою підтвердження наявності міжнародних звичаїв, він має сам відповідати певним вимогам.Для створення міжнародно-правового звичаю важливою є практика тільки суб'єктів міжнародного права. Акти та дії суб'єктів міжнародного права мають виражати їх волю щодо: а) правил поведінки, які виникають; б) визнання цих правил поведінки юридично обов'язковими.Міжнародна практика повинна бути постійною, загальною, одноманітною і тривалою. Практика має здійснюватися протягом певного часу, але для різних звичаїв існує різний час. Для створення міжнародного звичаю потрібно стільки часу, скільки вимагає ситуація необхідного ступеня визнання. Підставою для юридичної обов'язковості міжнародного звичаю є згода держав. Міжнародний звичай не має офіційного письмового формулювання. Він може встановлюватися шляхом тлумачення, але за правилами і методами, визнаними при тлумаченні міжнародних договорів.
31. Поняття міжнародної ввічливісті та норм міжнародної моралі.
Виступає в якості не правової категорії і є особливим джерелом МП. Її розцінюють, як акт доброї волі (дружелюбності, добросусідства, підкресленої поваги, скасування формальностей, надання пільг, привілеїв і послуг іноземним державам і їхнім громадянам не в силу вимог міжнародно-правових норм, а з доброї волі держави), щодо дотримується у взаємному спілкуванні держав.
Особливість цього джерела обумовлена тим, що воно найбільш близьке до звичаїв, але з цією відмітністю, що всіма членами міжнародного співтовариства міжнародна ввічливість не признається звичаєвим правом, але відмова від додержання її засуджується. Водночас припинення тих або інших актів міжнародної ввічливості не обов’язково є недружелюбною дією і не може слугувати підставою для виникнення міжнародної відповідальності.Тому міжнародну ввічливість можна, скоріше, віднести до норм моралі. Міжнародна мораль — це сукупність моральних принципів і норм, що регулюють систему міжнародних відносин. В її основу мають бути покладені загальнолюдські елементарні принципи і норми. Тому міжнародна мораль має бути загальнолюдською соціальною цінністю або, інакше кажучи, системою цінностей, що виражає найважливіші інтереси всіх держав і народів. Основним її завданням є забезпечення спільних інтересів держав і народів, а разом з тим і захист інтересів кожного народу і держави, незалежно від її могутності і рівня розвитку. У найбільш складних обставинах, за відсутності політичного і правового регулювання, саме норми моралі можуть бути чи не єдиними орієнтирами поведінки держав.