15. Поняття суб’єкта мп.

Суб'єкти міжнародного права - це актори, які в силу юридичних норм можуть виступати в якості носіїв суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Такими є держави, міжнародні організації, нації, які борються за незалежність, державно-подібні утворення і в обмеженому обсязі фізичні особи (індивіди).

Суб'єкти міжнародного права можуть бути постійними і тимчасовими. Постійними суб'єктами є держави. Нація, яка бореться за своє визволення, виступає як тимчасовий суб'єкт лише на період боротьби і створення незалежної держави. Деякі міжнародні організації створені для досягнення певних цілей.

Для поняття «суб'єкт міжнародного права» характерні наступні основні ознаки.

По-перше, суб'єкти міжнародного права - це особи, учасники міжнародних відносин, які можуть бути носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків. Для цього вони повинні володіти певними властивостями, до числа яких належать: а) відома зовнішня відокремленість; б) персоніфікація (виступ у міжнародних відносинах у вигляді єдиного особи); в) здатність виробляти, виражати і здійснювати автономну волю; г) брати участь у прийнятті норм міжнародного праваПо-друге, всі суб'єкти міжнародного права це такі особи, які набули властивості суб'єкта відповідно до норм міжнародного права. Інакше кажучи, юридичні норми утворюють обов'язкову основу діяльності акторів як суб'єктів міжнародного права.Будь-який суб'єкт міжнародного права має правоздатністю, дієздатністю і деліктоспособностью.Правоздатність - це здатність суб'єкта міжнародного права мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Цією здатністю володіють держави у момент утворення; нації, які борються за незалежність, - з моменту визнання; міжурядові організації - з моменту вступу установчих документів чинності; фізичні особи - при настанні ситуацій, визначених у відповідних міжнародних договорах. Наявність правоздатності означає наявність юридичної можливості в осіб своїми діями породжувати суб'єктивні права і юридичні обязанності1.Дієздатність означає здійснення суб'єктами міжнародного права самостійно, своїми усвідомленими діями своїх прав і обов'язків.

16. Міжнародна правосуб’єктність та предмет міжнародно-правового регулювання.

Міжнародна правосуб’єктність – це якісна характеристика статусу суб’єкта міжнародних правовідносин, що виражає його здатність самостійно брати участь у цих правовідносинах, підпорядковуватися нормам міжнародного права та володіти міжнародними правами та обов’язками.

   На відміну від національних правових систем, де зміст правосуб’єктності визначається та забезпечується державою, в міжнародному праві немає органів, які б стояли над суб’єктами і встановлювали для них загальнообов’язкові правила поведінки, так само як немає і спеціального апарату примусу. Самі суб’єкти міжнародного права, і лише тільки вони, можуть формувати міжнародно-правові норми та забезпечувати їх дотримання, тому міжнародна правосуб’єктність матиме деякі елементи, не властиві правосуб’єктності у національному праві. До елементів міжнародної правосуб’єктності слід відносити:

· здатність бути носієм міжнародних прав і обов’язків (міжнародна правоздатність);

 · здатність своїми набувати міжнародні права та здійснювати міжнародні обов’язки (міжнародна дієздатність);

· здатність самостійно нести міжнародно-правову відповідальність за свої дії (міжнародна деліктоздатність);

· здатність брати участь у процесі міжнародної правотворчості;

· здатність самостійно (індивідуально чи колективно) забезпечувати виконання норм міжнародного права.