23. Особливості проведення управлінської діагностики

Складною методологічною проблемою в управлінській діагностиці є визначення кола досліджуваних показників. Виділяють два напрямки економічного аналізу на підприємстві й відповідно дві групи показників:

•показники, що характеризують економічний потенціал підприємства;

•показники, що характеризують господарську діяльність фірми.

В основі управлінської діагностики діяльності підприємства повинні лежати наступні принципи:

•системний підхід, відповідно до якого підприємство розглядається як складна система, що діє в середовищі відкритих систем і складається, у свою чергу, з ряду підсистем;

• принцип комплексного аналізу всіх складових підсистем, елементів підприємства;

• динамічний принцип і принцип порівняльного аналізу;

• принцип врахування специфіки підприємства (галузевий і регіональний).

Важливе значення в управлінській діагностиці приділяється аналізу витрат, що є складовим елементом функції контролю, допомагає оцінити ефективність використання всіх ресурсів підприємства, зібрати інформацію для підготовки планів і прийняття раціональних управлінських рішень в області витрат.

Ефективне управління витратами на різних рівнях забезпечується використанням методичної єдності, що припускає однакові вимоги до інформаційного забезпечення, планування, обліку, аналізу витрат на підприємстві. Це забезпечує система управлінського обліку, що з'єднує всі ці елементи в єдиному методологічному й методичному просторі й виступає як комплексне, системне дослідження витрат на виробництво.

Управлінська діагностика необхідна для рішення питань формування витрат, ефективності використання ресурсів, а також виробництва й реалізації продукції.

Управлінський рівень відображає внутрішні проблеми підприємства: розміри, вартість й ефективність використання ресурсів виробництва, вимір витрат, формування центрів виробництва продукції, її якість, конкурентоздатність, ціну, сферу реалізації, тобто всі ті моменти, від яких залежать фінансові результати. Об'єкти управління представлені на рис. 1.

Управлінська діагностика, як і управлінський облік, покликана забезпечити управлінський апарат організації, підприємства інформацією, необхідною для управління й контролю за діяльністю організації який би допомагав управлінському апарату у виконанні його функцій. Більша частина аналітичної інформації, пов'язана з аналізом ресурсів виробництва, являє собою проміжну інформацію, що в остаточному підсумку відображається в певних результативних показниках.

Ресурси виробництва проходять стадії постачання й виробництва, перетворюючись в основні підсумкові результати - продукцію, виторг і витрати.

Об'єкти управлінської діагностики набагато ширші, ніж тільки облік й аналіз витрат. Це дозволяє сформулювати систему цілей управлінської діагностики: 1) оцінити місце підприємства на ринку даного товару; 1.1) визначити організаційно-технічні можливості підприємства; 1.2) виявити конкурентоздатність продукції, місткість ринку; 2) проаналізувати ресурсні можливості збільшення обсягу виробництва й продажів за рахунок кращого використання засобів праці, предметів праці, трудових ресурсів; 3) оцінити можливі результати виробництва й реалізації продукції й шляхи прискорення процесів виробництва й реалізації; 4) ухвалити рішення щодо асортиментів й якості продукції, запуску у виробництво нових зразків продукції; 5) виробити стратегію управління витратами на виробництво по відхиленнях, по центрах витрат, відповідальності;

6) визначити політику ціноутворення; 7) проаналізувати взаємозв'язок обсягу продажів, витрат і прибутку з метою управління беззбитковістю виробництва.

Від правильності й результативності внутрішньої управлінської діагностики залежить основний результат - прибуток, що потім стає об'єктом фінансового аналізу. У цьому єдність цілей, але розходження об'єктів управлінської й фінансової діагностики.

Вироблення управлінського рішення становить одну з головних завдань процесу управління підприємством.

Внутрішня управлінська звітність складається насамперед для управлінця, несучого відповідальність за досягнення цілей, і вже в другу чергу - для його начальника, рівні управлінської діагностики показані на рис. 2.

До вищих рівнів управління обсяг інформації скорочується, а відповідальність (значимість) прийнятих рішень збільшується, як показано на малюнку.

Внутрішня управлінська звітність є поряд із планом рахунків управлінського обліку системо утворюючим елементом, тим основним хребтом, на якому тримається вся управлінська структура.