- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
Сьогодні поряд зі штриховим кодуванням великого поширення набуває радіочастотна ідентифікація або скорочено RFID (Radio Frequency IDentification).
3.5.1 Склад системи rfid
Типова система RFID показана на рисунку 3.17. Вона складається з:
радіочастотної мітки або транспондера (англійською – Tag , Transponder);
зчитувача інформації (Reader)
пристрою для обробки інформації – комп’ютера.
Рисунок 3.17 – Типова система RFID
Мітка і зчитувач пов'язуються між собою радіочастотним каналом:
Рисунок 3.18 – Зв’язок між міткою та зчитувачем
Зчитувач містить передавач і антену, за допомогою яких випромінюється електромагнітне поле певної частоти. Радіочастотні мітки, що потрапили в зону дії поля, що зчитує, "відповідають" власним сигналом, який містить корисну інформацію (наприклад, код товару) на тій же або іншій частоті. Сигнал вловлюється антеною зчитувача, корисна інформація розшифровується й передається в комп'ютер для обробки.
3.5.2 Активні й пасивні мітки
Радіочастотна мітка звичайно містить у собі приймач, передавач, антену й блок пам'яті для зберігання інформації. Приймач, передавач і пам'ять конструктивно виконуються у вигляді окремої мікросхеми (чіпа), тому зовні здається, що радіочастотна мітка складається всього з двох частин: багатовиткової антени й чіпа. Іноді до складу конструкції мітки включається джерело живлення (наприклад, літієва батарейка).
Мітки з джерелами живлення називаються активними (Active). Дальність зчитування активних міток не залежить від енергії зчитувача.
Пасивні мітки (Passive) не мають власного джерела живлення, а необхідну для роботи енергію одержують від електромагнітного сигналу, що надходить від зчитувача. Дальність читання пасивних міток залежить від енергії зчитувача.
Перевагою активних міток у порівнянні з пасивними є значно більша (не менше, ніж в 2–3 рази) дальність зчитування інформації й висока припустима швидкість руху активної мітки відносно зчитувача.
Перевагою пасивних міток є практично необмежений термін їх служби (не вимагають заміни батарейок). Недолік пасивних міток у необхідності використання потужних пристроїв зчитування інформації, що мають відповідні джерела живлення.
3.5.3 Способи запису інформації на мітки
Інформацію в пристрій пам'яті радіочастотної мітки можна занести різними способами. Спосіб запису інформації залежить від конструктивних особливостей мітки. Залежно від цього розрізняють такі типи міток:
Read Only-мітки, які працюють тільки на зчитування інформації. Необхідні для зберігання дані заносяться на згадку мітки виготовником і не змінюються в процесі експлуатації.
WORM-мітки ('Write Once Read Many") для однократного запису й багаторазового зчитування інформації. Вони надходять від виготовника без будь-яких даних користувача в пристрої пам'яті. Необхідна інформація записується самим користувачем, але тільки один раз. У разі необхідності змінити дані необхідна нова мітка.
R/W-мітки ('Read/Write") багаторазового запису й багаторазового зчитування інформації.
