- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
4 Система охоронної сигнализації
4.1 Сучасні системи охорони периметрів
4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
Сучасні електронні системи охорони досить різноманітні та ефективні. Але більшість із них мають загальний недолік: вони не можуть забезпечити раннє детектування вторгнення на територію об'єкта. Такі системи, як правило, орієнтовані на виявлення порушника, який уже проникнув на територію, що охороняється, або в будинок. Це стосується, зокрема, систем відеоспостереження – вони найчастіше за допомогою пристрою відеозапису можуть лише підтвердити факт вторгнення після того, як він уже відбувся.
Кваліфікований порушник завжди розраховує на певне тимчасове “вікно”, що проходить від моменту проникнення на об'єкт до моменту спрацьовування сигналізації. Мінімізація цього інтервалу часу є головним чинником, що визначає ефективність будь-якої охоронної системи.
Периметральна межа об'єкта є найкращим місцем для раннього детектування вторгнення, тому що порушник взаємодіє в першу чергу з фізичним периметром і створює збурювання, які можна зареєструвати спеціальними датчиками. Якщо периметр є огородженням у вигляді металевих ґрат, то його доводиться перерізувати або долати зверху; якщо це стіна або бар'єр, то через них потрібно перелізти; якщо це стіна або дах будинку, то їх необхідно зруйнувати; якщо це відкрита територія, то її потрібно перетнути.
Всі ці дії викликають фізичний контакт порушника з периметром, що надає ідеальну можливість для електронного виявлення, оскільки він створює певний рівень вібрацій, що містять специфічний звуковий “образ” вторгнення. За певних умов порушник може уникнути фізичного контакту з периметром. У цьому випадку можна використовувати “об'ємні” датчики вторгнення, які звичайно відіграють роль вторинної лінії захисту.
Датчик будь-якої периметральної системи реагує на появу порушника в зоні охорони або на певні дії порушника. Сигнали датчика аналізуються електронним блоком (аналізатором або процесором), що, у свою чергу, генерує сигнал тривоги при перевищенні заданого граничного рівня активності в зоні, що охороняється.
4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
Будь-яка периметральна система охорони має відповідати певному набору критеріїв, деякі з яких перераховані нижче:
– можливість раннього виявлення порушника ще до його проникнення на об'єкт;
– точне проходження контурами периметра, відсутність “мертвих” зон;
– по можливості схована установка датчиків системи;
– незалежність параметрів системи від сезону (зима, літо) і погодних умов (дощ, вітер, град і т.д.) ;
– несприйнятливість до зовнішніх факторів “нетривожного” характеру – індустріальних перешкод, шуму транспорту, дрібних тварин і птахів;
– стійкість до електромагнітних перешкод – грозових розрядів, джерел потужних електромагнітних випромінювань та ін. ;
Периметральна охоронна система повинна мати максимально високу чутливість, щоб виявити навіть досвідченого порушника. У той же час ця система має забезпечувати по можливості низьку ймовірність помилкових спрацьовувань. Причини фіктивних тривог можуть бути різними. Система може, наприклад, зреагувати на появу в зоні охорони птахів або дрібних тварин. Сигнал тривоги може з'явитися при сильному вітрі, граді або дощі. Крім того, фіктивна тривога може виникнути через “технологічні” причини: неправильний монтаж датчиків на огорожі, неправильне настроювання електронних блоків або незадовільний інженерний стан самої огорожі, що може, наприклад, вібрувати при сильному вітрі.
