Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posobie_izd_variant.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

4 Система охоронної сигнализації

4.1 Сучасні системи охорони периметрів

4.1.1 Периметр – перша лінія захисту

Сучасні електронні системи охорони досить різноманітні та ефективні. Але більшість із них мають загальний недолік: вони не можуть забезпечити раннє детектування вторгнення на територію об'єкта. Такі системи, як правило, орієнтовані на виявлення порушника, який уже проникнув на територію, що охороняється, або в будинок. Це стосується, зокрема, систем відеоспостереження – вони найчастіше за допомогою пристрою відеозапису можуть лише підтвердити факт вторгнення після того, як він уже відбувся.

Кваліфікований порушник завжди розраховує на певне тимчасове “вікно”, що проходить від моменту проникнення на об'єкт до моменту спрацьовування сигналізації. Мінімізація цього інтервалу часу є головним чинником, що визначає ефективність будь-якої охоронної системи.

Периметральна межа об'єкта є найкращим місцем для раннього детектування вторгнення, тому що порушник взаємодіє в першу чергу з фізичним периметром і створює збурювання, які можна зареєструвати спеціальними датчиками. Якщо периметр є огородженням у вигляді металевих ґрат, то його доводиться перерізувати або долати зверху; якщо це стіна або бар'єр, то через них потрібно перелізти; якщо це стіна або дах будинку, то їх необхідно зруйнувати; якщо це відкрита територія, то її потрібно перетнути.

Всі ці дії викликають фізичний контакт порушника з периметром, що надає ідеальну можливість для електронного виявлення, оскільки він створює певний рівень вібрацій, що містять специфічний звуковий “образ” вторгнення. За певних умов порушник може уникнути фізичного контакту з периметром. У цьому випадку можна використовувати “об'ємні” датчики вторгнення, які звичайно відіграють роль вторинної лінії захисту.

Датчик будь-якої периметральної системи реагує на появу порушника в зоні охорони або на певні дії порушника. Сигнали датчика аналізуються електронним блоком (аналізатором або процесором), що, у свою чергу, генерує сигнал тривоги при перевищенні заданого граничного рівня активності в зоні, що охороняється.

4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем

Будь-яка периметральна система охорони має відповідати певному набору критеріїв, деякі з яких перераховані нижче:

– можливість раннього виявлення порушника ще до його проникнення на об'єкт;

– точне проходження контурами периметра, відсутність “мертвих” зон;

– по можливості схована установка датчиків системи;

– незалежність параметрів системи від сезону (зима, літо) і погодних умов (дощ, вітер, град і т.д.) ;

– несприйнятливість до зовнішніх факторів “нетривожного” характеру – індустріальних перешкод, шуму транспорту, дрібних тварин і птахів;

– стійкість до електромагнітних перешкод – грозових розрядів, джерел потужних електромагнітних випромінювань та ін. ;

Периметральна охоронна система повинна мати максимально високу чутливість, щоб виявити навіть досвідченого порушника. У той же час ця система має забезпечувати по можливості низьку ймовірність помилкових спрацьовувань. Причини фіктивних тривог можуть бути різними. Система може, наприклад, зреагувати на появу в зоні охорони птахів або дрібних тварин. Сигнал тривоги може з'явитися при сильному вітрі, граді або дощі. Крім того, фіктивна тривога може виникнути через “технологічні” причини: неправильний монтаж датчиків на огорожі, неправильне настроювання електронних блоків або незадовільний інженерний стан самої огорожі, що може, наприклад, вібрувати при сильному вітрі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]