- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Основи побудови системи фізичного захисту об'єктів
- •1.1 Мета і завдання системи безпеки об'єкта
- •1.2 Система фізичного захисту об'єктів
- •1.3 Синтез системи фізичного захисту
- •1.4 Функції систем фізичного захисту
- •1.5 Виявлення й розпізнавання об'єктів
- •1.6 Затримка доступу
- •1.7 Дії сил охорони
- •1.8 Чисельна оцінка ефективності сфз
- •1.9 Побудова й модернізації сфз. Оцінка ефективності
- •2 Технічні засоби охорони
- •2.1 Класифікація технічних засобів охорони, їх основні тактико-технічні характеристики
- •2.2 Класифікація чутливих елементів засобів виявлення
- •3 Системи контролю й керування доступом (сккд). Особливості їх застосування
- •3.1 Особливості побудови систем контролю доступу
- •3.2 Засоби ідентифікації й аутентифікації
- •3.3 Електронні ключі
- •3.4 Безконтактні смарт-карти
- •3.5 Радіочастотна ідентифікація rfid
- •3.5.1 Склад системи rfid
- •3.5.2 Активні й пасивні мітки
- •3.5.3 Способи запису інформації на мітки
- •3.5.4 Діапазони частот
- •3.5.5 Класифікація радіочастотних систем
- •3.5.6 Переваги радіочастотних міток
- •3.5.7 Недоліки радіочастотних міток
- •3.5.8 Приклади використання rfid
- •3.6 Біометричний контроль доступу
- •3.6.1 Загальні відомості
- •3.6.2 Розпізнавальні методи
- •3.6.3 Ідентифікація за відбитками пальців
- •3.6.4 Сканування відбитків пальців
- •3.6.5 Основні методи розпізнавання відбитків пальців, алгоритми побудови систем розпізнавання
- •4 Система охоронної сигнализації
- •4.1 Сучасні системи охорони периметрів
- •4.1.1 Периметр – перша лінія захисту
- •4.1.2. Загальні вимоги до периметральних систем
- •4.1.3. Специфіка застосування периметральних систем
- •4.1.4 Радіопроменеві системи
- •4.1.5 Радіохвильові системи
- •4.1.6 Інфрачервоні системи
- •4.1.7 Оптоволоконні системи
- •4.1.8 Ємнісні системи охорони периметрів
- •4.1.9 Вібраційні системи із сенсорними кабелями
- •4.1.10 Вібраційно-сейсмічні системи
- •4.1.11 Системи “активної” охорони периметрів
- •4.2 Оптичні засоби виявлення
- •4.2.1. Призначення, класифікація й основні характеристики оптичних засобів виявлення
- •4.2.2 Активні оптичні зв. Принцип дії, особливості застосування
- •4.2.3 Пасивні інфрачервоні зв
- •4.2.4 Принцип дії пасивних ічзв
- •5 Системи телевізійного спостереження
- •5.1 Відеокамери
- •5.1.1 Основні положення
- •5.1.2 Роздільна здатність
- •5.1.3. Мінімальна освітленість
- •5.1.4 Параметри відеокамер
- •5.2 Об'єктиви
- •5.3 Термокожухи
- •5.4 Кронштейни
- •5.5 Поворотні системи
- •5.6 Інфрачервоні освітлювачі
- •5.7 Відеомонітори
- •5.8 Пристрої обробки відеосигналів
- •5.8.1 Способи подання візуальної інформації оператору
- •5.8.2 Відеокомутатори
- •5.8.3 Роздільники екрана
- •5.8.4 Відеомультиплексори
- •5.9 Пристрої відеозапису
- •5.9.1 Охоронні відеомагнітофони
- •5.9.2 Пристрої відеозапису на жорсткий диск (цифрові відеореєстратори)
- •5.9.3 Пристрої відеопам'яті
- •5.10 Детектори руху
- •5.11 Пристрої передачі відеосигналів
- •5.12 Аксесуари систем охоронного телебачення
- •Перелік рекомендованої літератури
5.8.3 Роздільники екрана
Роздільники екрана (рис 5.12) (іноді чомусь називаються квадраторами) призначені для одночасного (з погляду оператора) відображення на екрані відеомонітора зображень від чотирьох відеокамер (чорно-білих або кольорових). Перевага роздільників екрана полягає в тому, що при їх використанні практично немає втрати інформації на час перемикання відеокамер, що характерно відеокомутаторам.
Рисунок 5.12 – Роздільник екрана (квадратор)
Для відображення на екрані одного відеомонітора зображень від декількох відеокамер застосовується перетворення аналогових відеосигналів у цифрові коди з проміжним запам'ятовуванням їх у буферній пам'яті й подальшій вибірці цих кодів у заданій послідовності для цифро-аналогового перетворення. Таким чином у кожному полі сформованого в такий спосіб відеосигналу втримується інформація про чотири вхідні відеосигнали. Слід зазначити, що комутація відеокамер у цифрових пристроях обробки відеосигналів (роздільниках екрана, відеомультиплексорах) може здійснюватися не частіше, ніж з періодом частоти полів (20 мілісекунд).
Чотирьом сегментам на екрані відеомонітора відповідає чотири зони пам'яті роздільника екрана, відновлення яких може здійснюватися або послідовно (що простіше й дешевше), або паралельно.
У недорогих моделях роздільників екрана здійснюється циклічне опитування чотирьох відеовходів з частотою кадрового розгорнення (25 Гц для стандарту CCIR), подальшим оцифровуванням вхідних відеосигналів і запам'ятовуванням їх до наступного циклу відновлення інформації в пам'яті. Отже, на кожному вході частота відновлення дорівнює 6,25 Гц, що видно на зображенні у вигляді "строб–ефекту" об'єктів, що рухаються. У випадку використання несинхронізованих відеокамер період відновлення інформації збільшується на час очікування приходу кадрового імпульсу від наступної відеокамери. Помітна переривчастість у русі об'єктів на екрані створює дискомфорт оператору, приводить до втрати інформації.
У роздільниках екрана "реального часу" здійснюється паралельне оцифровування чотирьох вхідних відеосигналів, завдяки чому зображення виходить якіснішим, оператор менше стомлюється.
Роздільники екрана можуть бути кольоровими або чорно-білими.
Якість зображення, одержана за допомогою роздільника екрана, тим вище, чим більший обсяг пам'яті приладу, призначеного для зберігання необхідної кількість елементів зображення (піксель) і кількості градацій яскравості. Наприклад, прилад з пам'яттю 1024 х 512 піксель краще, ніж прилад з пам'яттю 625 х 512 пікселів, 256 градацій яскравості дозволяють передати природніше зображення, ніж 64 градації яскравості.
Важливим параметром роздільників екрана є наявність входів тривоги – при спрацьовуванні відповідного датчика на весь екран виводиться зона з тривогою, звучить зумер.
Роздільники екрана, які мають роздільне регулювання рівня відеосигналу на кожному вході, дозволяють під час монтажу й настроювання охоронної відеосистеми домогтися однакової контрастності світіння кожного з сегментів на екрані відеомонітора, що комфортніше для оператора (сигнали від різних відеокамер, пройшовши по кабелях різні відстані, істотно відрізняються своїми амплітудами).
Крім одночасного відображення чотирьох зображень, роздільники екрана дозволяють послідовно відображати на відеомоніторі повноекранні зображення (вручну або автоматично послідовно) – варіант використання приладу в режимі відеокомутатора.
У разі необхідності спостерігати за допомогою одного приладу зображення більш ніж від 4-х відеокамер, може використовуватися так званий двосторінковий роздільник екрана (рис 5.13) (8 відеовходів, що комутуються групами по 4). Однак у цьому випадку з'являється так званий неконтрольований час для відеокамер, які в цей момент не включені для спостереження.
Рисунок 5.13 – Двосторінковий роздільник екрана
Кращі результати може дати використання двох паралельних відео систем (рис 5.14) (у кожної свій роздільник екрана й свій відеомонітор).
Роздільники екрана можуть мати такі функції:
– можливість повноекранного відображення;
– електронне збільшення;
– запам'ятовування останнього (перед зниканням) зображення;
– можливість послідовного автоматичного перемикання;
– наявність входів датчиків тривоги;
– тривога при зниканні відеосигналу;
– наявність вбудованого детектора руху;
– вихід контактів реле тривоги;
– можливість регулювання рівнів вхідних відеосигналів;
– можливість дистанційного керування;
– вбудований текстовий генератор;
– блокування доступу.
Рисунок 5.14 – Використання двох паралельних відеосистем
Головним недоліком роздільників екрана є те, що вони не дозволяють одержати відеозапис прийнятної якості (вихідний сигнал піддається цифровій обробці, що знижує роздільну здатність) і, крім того, на кожне з 4-х зображень доводиться у два рази менше елементів розкладання й по горизонталі, і по вертикалі, ніж при повноекранному відображенні. Слід зазначити, що для чіткого спостереження одночасно чотирьох зображень на екрані відеомонітора, розмір його має бути середнім й навіть великим.
