5.1.2 Роздільна здатність

Роздільна здатність (Resolution) є однією з найважливіших характеристик систем відеоспостереження. Вона характеризує здатність відеосистеми розрізняти дрібні деталі й віддалені предмети. Роздільна здатність виміряється в так званих телевізійних лініях (ТВЛ) – кількості помітних на екрані відеомонітора чорних і білих штрихів мінімальної товщини. Чим більше це значення, тим дрібніші деталі й більш віддалені предмети можна спостерігати (що особливо важливо поза приміщеннями). Наприклад, чорно-біла відеокамера з 600 ТВЛ краще, ніж з 380 ТВЛ (першу відносять до відеокамер високого розділення, другу – стандартного розділення).

Треба відзначити, що до паспортних даних постачальників відеокамер варто відноситися дуже обережно. Так, результати вимірів ряду японських, корейських і тайванських відеокамер показали, що в окремих випадках їх реальна роздільна здатність становила 360 ТВЛ (проти заявлених у паспортах 380 ТВЛ, 420 ТВЛ і навіть 460 ТВЛ).

Варто підкреслити, що роздільна здатність відеокамери в першу чергу визначається параметрами ПЗЗ-матриці, тому роздільна здатність чорно-білих відеокамер вище роздільної здатності кольорових відеокамер. Крім того, на роздільну здатність впливає ширина смуги пропущення тракту відеосигналу. Орієнтовне значення необхідної для передачі відеосигналу верхньої граничної смуги тракту (Мгц) можна одержати розподілом значення роздільної

здатності (ТВЛ) на число 80. Наприклад, якщо потрібна роздільна здатність 420 ТВЛ, то смуга пропущення має бути: 420 : 80 = 5,25 (Мгц).

Відзначимо, що абсолютна більшість кольорових охоронних відеосистем, що експлуатуються, працюють в стандарті PAL. Як правило, ширина смуги пропущення тракту відеосигналу в цих системах становить близько 5 Мгц.

Що стосується результуючої роздільної здатності всієї відеосистеми, то на її значення впливають параметри всіх вхідних у систему елементів: відеокамер, об'єктивів, підсилювачів, пристроїв обробки відеосигналів, відеомоніторів, пристроїв відеозапису, кабелів. При цьому загальна роздільна здатність буде гіршою від гіршої роздільної здатності елементів, що входять у відеосистему. Наприклад, якщо відеокамера з роздільною здатністю 420 ТВЛ, кабелем з'єднана з відеомонітором, у якого роздільна здатність 800 ТВЛ, то результуюча роздільна здатність буде, наприклад, 390 ТВЛ або 350 ТВЛ, але ніяк не дорівнюватиме 420 ТВЛ.

5.1.3. Мінімальна освітленість

Другим за важливістю параметром відеокамер можна назвати мінімальну освітленість – Minimum illumination (чутливість – Sensitivity), що характеризує здатність відеокамери спостерігати об'єкти в темряві (виміряється в люксах –лк). Чим менше це значення, тим вище якість відеокамери (обстановка на об'єкті стає темнішою, а зображення ще помітне). Для підвищення чутливості сучасних відеокамер використовують такі прийоми, що забезпечують їх адаптацію до умов освітленості:

– у чорно-білих відеокамерах при низькій освітленості відбувається перемикання в режим зниженої роздільної здатності або зростання часу нагромадження зарядів, що спричиняє змазування об'єктів, що рухаються (чутливість зміщується або на роздільну здатність, або на швидкодію),

– кольорові відеокамери при низькій освітленості автоматично переходять у режим чорно-білого зображення.