4.Збільшення статутного капіталу підприємства.
Збільшення статутного капіталу підприємства може відбуватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випадку збільшення відбувається за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу.
При збільшенні статутного капіталу товариства слід враховувати те, що, викупивши додаткову частку, новий учасник стає співвласником раніше створених підприємством резервів. Саме тому, окрім номінальної вартості частки, учасник повинен сплатити ажіо, яке відповідає належному на цю частку еквівалентну раніше сформованих резервів. Величина ажіо може встановлюватися за результатами оцінки вартості підприємства та узгоджуватися зборами учасників.
Переважне право на придбання акцій дає можливість власникам:
зберегти свою частку в статутному капіталі, а отже, і в усьому майні підприємства;
попередити “розмивання” вартості свого пакета корпоративних прав у статутному капіталі внаслідок емісії акцій за низьким курсом;
зберегти свою частку голосів на загальних зборах власників;
компенсувати збитки від “розмивання” частки в статутному капіталі тим власникам, які не скористались переважним правом на купівлю додаткових корпоративних прав, а продали його.
Рис. 3.1. Джерела збільшення статутного капіталу підприємства.
Розрахункова ціна переважного права визначається за такою формулою:
П = Кб – Ке / С + 1, (3.5)
де: П – грошова оцінка переважного права на купівлю нових акцій; Кб – ринковий (біржовий) курс акцій; Ке – курс емісії нових акцій; С – співвідношення, з яким робиться емісія.
Співвідношення, з яким робиться емісія, розраховується як відношення статутного капіталу перед його збільшенням до величини приросту номінального капіталу. Це співвідношення показує, скільки старих акцій слід представити для того, що придбати одну нову акцію за курсом емісії:
С = СК1 / СК2 – СК1, (3.6)
де СК1, СК2 – відповідно розмір статутного капіталу підприємства до і після його збільшення.
Якщо С = 2/1, то це означає, що, володіючи двома акціями на момент прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, можна придбати одну акцію нової емісії.
Емісія акцій або облігацій підприємств - це сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на акції або продажу облігацій.
До основних витрат на проведення емісії належать:
а) оплата послуг аудиторів;
б) оплата послуг фінансових посередників;
в) витрати на друкування бланків цінних паперів;
г) витрати на оплату державного мита при реєстрації емісії (0,1% номінальної вартості запланованого обсягу емісії);
д) оплата послуг незалежного реєстратора;
е) витрати на рекламу та друкування інформації про емісію нової емісії.
Емісійний дохід, або ажіо, - сума перевищення доходів, отриманих від емісії власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій.
Протокол рішення уповноваженого органу управління відкритого акціонерного товариства про збільшення розміру статутного капіталу має містити такі основні відомості:
реквізити емітента, його місцезнаходження;
розмір статутного капіталу та активів емітента;
цілі та предмет діяльності, а також мета випуску акцій;
найменування контролюючого органу;
дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів;
категорії акцій та їх кількість;
загальна сума емісії, номінальна вартість акцій;
кількість учасників голосування і порядок його проведення;
порядок виплати дивідендів і права власників привілейованих акцій;
строк повернення коштів у разі відмови від випуску акцій;
порядок реалізації переважного права акціонерів на придбання акцій, що випускаються додатково;
термін проведення відкритої підписки для акціонерів, що реалізують своє переважне право, та термін проведення підписки для інших інвесторів і акціонерів на придбання акцій у кількості, що перевищує кількість акцій, на яку акціонер має переважне право;
порядок повідомлення про випуск і порядок розміщення акцій;
інша інформація, що стосується емісії акцій.