Тема : 9. Управління інвестиційною діяльністю субєктів господарювання

1.Класифікація типів та джерел інвестиційних ресурсів підприємств

2.Ризики в оцінці доцільності капіталовкладень

3.Визначення вартості грошей у часі.

4.Методи оцінки проектів капітальних вкладень.

1. Класифікація типів та джерел інвестиційних ресурсів підприємств

Інвестиційна діяльність у державі є одним з основних напрямів розширення то відтворення основних фондів і виробничих потужностей підприємства на базі науково-технічного прогресу, що обумовлює регулювання розвитку економіки, істотне підвищення її ефективності. В свою чергу поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб’єктів, майбутній – обсягами інвестицій у виробництво.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” визначає інвестиції, як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність – це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають свої кошти (у матеріальний, фінансовий або іншій майновій формі) з метою отримання прибутку.

Управління інвестиційною діяльністю підприємства має кілька типових функцій, які визначаються метою реалізації обраної стратегії.

1. Прогнозування та планування:

• дослідження макроекономічних умов;

• формування цілей і завдань;

• стратегія розвитку підприємства.

2.Формування інвестиційного портфеля:

• розробка та оцінювання інвестиційних проектів;

• забезпечення необхідних обсягів інвестиційних ресурсів;

• оцінювання та прогнозування ефективності інвестиційної програми.

3.Реалізація інвестиційної програми:

• оперативне управління інвестиційними проектами;

• моніторинг реалізації інвестиційної програми;

• корекція інвестиційної діяльності.

Існують наступні типи інвестицій:

• інвестиції у фізичні (реальні) активи: будівлі, споруди, машини, обладнання та інші матеріальні цінності терміном служби понад один рік;

• інвестиції у грошові активи ("портфельні" інвестиції) акції, облігації, депозити в банках та ін.;

• інвестиції у нематеріальні активи: придбання прав, ліцензій, навчання та ін.

Більшості підприємств доступна багатоваріантність фінансування інвестиційних проектів, а саме:

• повне самофінансування;

• акціонування;

• кредитне фінансування;

• лізинг;

• змішане фінансування.

Джерела інвестиційних ресурсів підприємства можна поділити на власні, позичені та залучені.

Характеристика ресурсів підприємства

1. Власні

• частина прибутку, що йде на розвиток;

• амортизаційній відрахування;

• доходи від реалізації основних засобі;

• іммобілізована в інвестиції частина надлишкових оборотних активів;

• емісія акцій компанії.

2. Позичені

• довгострокові кредити;

• цільовий державний кредит на конкрет­ний вид інвестування;

• лізинг.

3. Залучені

• внески сторонніх вітчизняних та зарубіжних інвесторів (грант, безкоштовне фінансова допомо­га тощо).

Також, інвестиції поділяють на пасивні й активні.

Пасивні – це ті, які забезпечують підтримання досягнутого рівня використання ресурсів підприємства за рахунок структурно-вартісних змін активів та пасивів підприємс­тва.

Активні – це ті, які забезпечують підвищення конкурентоспроможності підприємства порівняно з досягнутим ним рівнем за рахунок розширення ринків реалізації продукції, що має попит, підвищення прибутковості та ін.

Крім того, існують інвестиції, пов'язані з високим ступенем ризику, які мають назву ризикові інвестиції, або венчурний капітал.

Венчурний капітал – це інвестиції у вигляді випуску нових акцій у нових сферах діяльності, які пов'язані з високим ступенем ризику.

Венчурний капітал інвестують переважно в окремі проекти в розрахунку на швидку окупність вкладених коштів та високу норму прибутку. Капіталовкладення, як звичайно, здійснюють через придбання частини акцій підприємства або надання йому кредитів. Отримуючи важелі управління, інвестор готовий йти на великий ризик.

Ризикове вкладення капіталу зумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм у галузі нових технологій.

Ризиковий капітал поєднує у собі різноманітні форми капіталовкладень: кредитну, акціонерну, підприємницьку. Він виступає посередником у заснуванні наукомістких фірм, так званих "венчурів".

У деяких випадках при прийнятті рішень у галузі інвестицій доцільно класифікувати їх так:

1. Прийняття позитивного чи негативного рішення стосовно тих інвестицій, рух грошових потоків у яких не залежить один від одного.

2. Вибір найкращого рішення щодо набору інвестицій, які є взаємозаперечними. (Коли може бути здійснене лише одне капіталовкладення).

3. Класифікація незалежних інвестицій відповідно до їх прибутковості.

Після здійснення цієї класифікації керівництво може поділити всі інвестиційні рішення на прийнятні і неприйнятні, що спростить процес вибору оптимального рішення.

Отже, глобальна мета інвестиційної діяльності – підвищення цінності підприємства, яка складається з ринкової вартості власного капіталу підприємства і ринкової вартості зобов'язань підприємства.

Якщо інвестиції забезпечують підвищення дохідності капіталу, то цінність підприємс­тва зростає і навпаки.

Основна мета інвестиційної діяльності – підвищення цінності підприємства, яке принесе вигоду його власникам у вигляді дивідендів, які зростають, або підвищення ціни акцій.