Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_IVPDP (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
740 Кб
Скачать
☆

2. Періодизація етапів розвитку вчень про державу і право

періодизація історії вчень про державу і право. При цьому можуть засто-совуватися різні підходи, критерії. Так, на підставі формаційного підходу до типології держав (опрацьованого К. Марксом) послідовно розглядаються державно-правові ідеї рабовласницького, феодального, буржуазного, соціалістичного ладу. Альтернативою формаційного підходу до періодизації історії вчень про державу і право є методологія цивілізаційного підходу (А. Тойнбі, О. Шпенглер, М. Я. Данилевський, Л. М. Гумільов, Ф. Бродель та ін.), за яким головною структурною одиницею процесу розвитку суспільства (і відповідно державно-правової думки) є цивілізація — суспільна система, пов’язана спільними цінностями, такими як культура, релігія, економічна, політична й соціальна організація та ін. Цей підхід відводить пріоритетну роль в історичному процесі людському духовному та інтелектуальному факторам, що є цінним для історії вчень оскільки узгоджується з її предметом. На під ставі цивілізаційного підходу до типології держав історією вчень про державу і право розглядаються державно-правові ідеї східної та європейської цивілізацій, східна та західна традиції права.

6.Політико-правова доктрина Стародавнього Єгипту

Вчення про державу і право в Стародавньому Єгипті невіддільне від міфології. Саме міфах той час був універсальним засобом пояснення досягнутого рівня пізнання. Пояснити незрозумілі явища дійсності в цю епоху можна було лише посилаючись на стійкий космічний порядок який поширювався і на суспільні відносини. В міфах поряд з іншими питаннями висвітлювались і питання державного ладу, прав та свобод ідей і їхні обов’язки. В Єгипті був поширений міф за яким божества не тільки уособлювали найвищу владу над людьми але й брали участь встановленні земного порядку та встановленні багатьох проблем. Прикладом є пам’ятки: «Повчання Птахотепа», «Книга мертвих» ,в них говориться про божествене походження влади та законів їх відповідність небесним настановам, рекомендується дотримуватись встановлених Богом правил поведінки. Верховний правитель і головний суддя, він впливає на процеси що відбуваються в суспільстві. Загалом у країнах у стародавні часи вчення про державу та право залишилось незавершеним, а деякі його питання хоча і були певним чином висвітлені повязувалися з міфологічним виникненням світу.

Важливі положення староіндійського вчення про державу та право містяться в трактаті" Артхашастра" ("наука політики", "наука про державний лад") (IV—ІП ст. до Р. X.), автором якого вважається Каутілья. Зміст цього трактату багатоаспектний - від характеристики основних філософських шкіл до практичних рекомендацій правителеві та варнам щодо буденного, сімейного, групового, міжстанового спілкування. Трактат називає сім най­важливіших елементів держави: територія, правитель, міністри, столиця, казна, військо, союзники. Утворення держави та форму­вання її політичної організації пояснюється занепадом мораль­ності в суспільстві. Особливе місце в трактаті відведено правилам і принципам діяльності певних установ влади й управлінню держа­вою. Одним з найважливіших принципів управління називається "артха" - користь. Вона в трактаті є визначальною основою і провідним принципом усіх політичних дій, суспільного порядку, судочинства, правил поведінки й обов'язку державних чинов­ників та ін. Виділення корисності як самостійного принципу було значним кроком у формуванні світської доктрини держави та права. З огляду на все це, дослідники іноді називають автора трактату індійським Макіавеллі.

Государ в "Артхашастрі" хоч і підлеглий жерцям, але має високе походження, він вирізняється розумом, справедливістю, хороб­рістю, красномовністю, правдивістю, щедрістю, сильною волею, відсутністю серед свого оточення негідних осіб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]