Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gavrysh.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Тема 3. Ковальсько-штампувальне виробництво.

Ковкою називають обробку металу, що знаходиться в пластичному стані, бойком молота (динамічний вплив) або преса (статичний вплив) із використанням при необхідності підкладного інструмента. Виріб, одержуваний ковкою, називають поковкою.

Поковки можуть мати саму різноманітну форму й масу - від декількох грамів до 350 тонн і більш. Великі поковки одержують безпосередньо зі злитків, малих і середні - із прокатних заготовок.

Види поковок і способи їхнього одержання.

Основним видом вихідної заготовки для великих поковок, виготовлених на пресах, служить злиток спокійної сталі. По своїй структурі, хімічному складові, механічним властивостям сталевий злиток неоднорідний. Його неоднорідність визначається умовами кристалізації: чим більше маса, тим різкіше виражена неоднорідність.

В даний час відливаються злитки різної конфігурації: звичайні злитки, із збільшеної конусністтю, подовжені злитки, безприбуткові злитки, укорочені, порожні, спеціальні, злитки електрошлакового переплаву.

Майже в кожній машині є деталі, виготовлені з кутих і штампованих заготовок. Такі заготовки називаються кованими.

Кування й штампування мають велике значення в промисловості. Відомо, що близько 20% усього металу, що виробляється, піддається обробці куванням, близько 30% виплавленої сталі проходить обробку в ковальсько-штампувальних цехах.

Особливо широке поширення знаходить вільне кування і штампування в таких галузях машинобудування, як виробництво тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин, у суднобудуванні й тепловозобудуванні. Наприклад, у вагонобудуванні кування складають до 70% від числа всіх металевих деталей, із яких виготовляється вагон. Куванням виготовляють не тільки деталі машин, але і багато інструментів.

Ковальське виробництво постійне, розвивається. В даний час воно усе більше і більше приймає форму ковальсько-штампувального виробництва, де для виготовлення поковок використовуються два основних види ковальських робіт: вільне кування і гаряче штампування.

Вільне кування - це такий спосіб гарячої обробки металу, коли заготівля деформується ударами кувалди, молотка на ковадлі (при ручному куванні) або ж ударами молота або натисканнями преса (при машинному куванні), між бойками, укріпленими в нижній і верхній частинах молота або преса. При цьому метал, деформуючи, переміщається вільно в довжину й у сторони. Різновидом вільного кування є кування в підкладних, коли плин металу обмежується або направляється інструментом, наприклад, у порожнину, зроблену в інструменті за формою готової поковки.

Вільне й машинне кування застосовується для виготовлення дрібних інструментів: слюсарних і ковальських зубил, різців, молотків, кліщів і т.д., а також різних дрібних деталей, необхідних при ремонті машин, верстатів, механізмів: болтів, валиків, гачків, петлею, скоб, кілець, цвяхів, качан, підків, милиць, рукояток.

Кування на пресах застосовуються для середніх і великих поковок. Це заготовки східчастих і колінчатих валів, кривошипів, шестірень, барабанів, циліндрів, роторів турбін й ін.

Гаряче штампування - це кування металу в штампах на спеціальних штампувальних молотах, пресах і іншому устаткуванні. Якщо при вільному куванні метал тече вільно в сторони, вниз або в довжину, то при штампуванні його теча обмежується фігурою порожнини або струмка в штампі. Метал примушують текти туди, куди потрібно, щоб одержати задану форму поковки. Штампування більш продуктивна й економічне, чим вільне кування. За допомогою штампування за один - два удари молота можна одержати готове поковки, наприклад, болт, у той час як вільним куванням на цю деталь буде потрібно не менш 10 -15 ударів. Гарячим штампуванням виготовляють велика кількість деталей тракторів, автомобілів і т.д. Штамповані поковки мають високу точність форми і розмірів, наприклад, конічні шестірні можна штампувати із зубами, а для таких виробів, як медичний інструмент, після штампування не потрібно ніякої механічної обробки, крім заточення.

Гаряче штампування застосовується в масовому виробництві.

Існує також штампування в закритих штампах. Цей спосіб називають часто безоблойним штампуванням, тобто штампуванням без утворення облоя. До способу штампування в закритих штампах відноситься видавлювання, широко застосовуване для таких деталей, як клапани двигунів внутрішнього згоряння.

При ручному куванні вирішальне значення мають досвід, знання і практика коваля, при машинному куванні й штампуванні основну роль грає устаткування, інструмент і рівень механізації.

Визначений порядок роботи при виготовленні в цеху поковки називають технологічним процесом. Технологічний процес повинний бути технічно правильним, що забезпечує одержання деталі високої якості; продуктивної, потребуючої найменшої витрати часу і фізичних сил, економічним, що забезпечує найменшої витрати матеріалів, енергії й палива; безпечним.

Гаряче і холодне штампування

У порівнянні з вільним куванням об'ємне штампування має такі переваги:

1) у 50-100 разів більша продуктивність;

2) велика однорідність і точність поковок, завдяки чому значно зменшується витрата металу в стружку;

3) можливість одержання поковок складної форми без напусків;

4) висока якість поверхні;

На одному штампі в залежності від складності матеріалу і маси заготовки й способу штампування можна виготовити від 10 до 25 тисяч поковок.

До недоліків об'ємного штампування відносяться:

1) необхідність у складному і дорогому інструменті - штампі;

2) обмеженість маси поковок, тому що зусилля деформації при штампуванні набагато вище, ніж при куванні.

Розрізняють об'ємне штампування у відкритих і закритих штампах. У відкритих штампах між рухливою й нерухомою частинами штампа мається зазор - задирочна (або облойна) канавка, у яку випливає надлишковий об’єм металу заготовки. Задирок (облой), що утвориться при цьому потім зрізається.

У закритих штампах деформування металу протікає в закритій порожнині. Штампування відбувається без утворення задирка, і в цьому випадку витрата металу менше, але пред'являються підвищені вимоги до точності об’єму заготовки і робочої площини штампа.

Штампування в закритих штампах дозволяє одержати великий ступінь деформації і штампувати малопластичні сплави.

Закриті штампи можуть бути з однієї або з двома площинами рознімання. Близької до схеми штампування в закритих штампах є штампування видавлюванням.

Поковки простої форми штампують в однострумкових штампах - з одною порожниною. Складні поковки з різкими змінами перетину по довжині виготовляють а багаторучьйових штампах з послідовним деформуванням заготовки в декількох струмках із поступовим наближенням її до остаточної форми поковки.

Ручаї штампів у багаторучьйових штампах розділяють на заготовокні й штампувальні.

Заготовокні ручаї, призначені для одержання фасонної заготовки, і в них метал перерозподіляється для підготовки до остаточного штампування.

Штампувальні ручаї бувають чорнові і чистові. Черновій ручій має форму без облойної канавки. Його призначення - охоронити чистовий ручій від зношування. Форма чорнового струмка така ж, як у чистового, але радіуси заокруглень і штампувальні ухили трохи більше. Чистовий ручій є точним відображенням поковки, але з розмірами, більшими на величину усадки при остиганні (близько 1,5%).

На малюнку 8 а зображений відкритий штамп, а на мал. 8 б - закритий штамп.

Гаряче об'ємне штампування виконують на штампувальних молотах, пресах, горизонтально-кувальних машинах і спеціалізованих машинах.

Штампувальні молоти призначені для штампувань різноманітної форми, переважно в багаторучьйових об'ємних штампах. Основним типом штампувальних молотів є пароповітряний штампувальний молот з масою падаючих частин 630 - 25000 кг. За принципом дії вони подібні пароповітряним

молотам, але мають конструктивні відмінності, обумовлені підвищеними вимогами до точності переміщення частин штампів. Штампування поковок на молоті відбуваються звичайно за 3-5 ударів. Середня маса поковок при масі падаючих частин 1000 кг складає 0,5 - 2 кг, при 10000 кг - 40 - 100 кг.

а) б)

Рис. 8

Штампувальні преси застосовують для об'ємного штампування. Преси застосовують гвинтові, фрикційні, гідравлічні і кривошипні - горячештамповочні.

Гвинтові фрикційні преси застосовують із зусиллям до 6,3 МН для штампування у відкритих і закритих штампах дрібних поковок (до 20 кг). Вони малопродуктивні і застосовуються в дрібносерійному виробництві.

Гідравлічні преси для штампування аналогічні кувальним гідропресам, але мають більш тверду конструкцію, велику швидкість переміщення рухливої поперечки і виштовхувачи для видалення зі штампа поковок. Ці преси з зусиллям до 750 МН застосовуються для штампування великих поковок у відкритих і закритих штампах з однієї і з двома площинами рознімання.

Штампування на кривошипних горячештамповочних пресах є найбільш прогресивним методом об'ємного штампування. Такі преси з зусиллям 6,3 - 100 МН застосовують для одержання поковок різної форми із сортового або періодичного прокату у відкритих і закритих штампах, у тому числі і видавлюванням.

Горизонтально-кувальні машини (ГКМ) призначені для штампування висадженням деталей, що не вимагають штампування по всій довжині, а також для прошивання. По продуктивності горизонтально-кувальні машини не поступаються кривошипно-горячештамповочним пресам, але вартість їхній у 1,5 рази вище, і вони менш універсальні, чим молоти і преси.

ГКМ виготовляють із зусиллям на головному повзунку 5 - 31,5 МН.

Технологічна підготовка виробництва штампувальних поковок включає складання креслення поковки, розробку технологічного процесу, конструювання і виготовлення штампа.

Технологічний процес об'ємного штампування складається з наступних операцій:

одержання вихідних заготовок;

нагрівання заготовок;

штампування поковок;

обрізка облоя;

обробка поковок: виправлення, термообробка, очищення від окалини, калібрування (площинна й об'ємна).

Холодне штампування - це штампування без нагрівання заготовок. Розділяють на об'ємну і листову.

Холодне об'ємне штампування дозволяє майже цілком виключити обробку різанням і забезпечують у порівнянні з останньої зменшення трудомісткості виготовлення деталей на 30 80% і коефіцієнта використання металу до 90%.

Основні види холодного об'ємного штампування: видавлювання, висадження, об'ємне формування і калібрування (карбування). Холодне об'ємне формування, висадження і калібрування аналогічні відповідним процесам гарячого об'ємного штампування, а холодне видавлювання - пресуванню. Але вони забезпечують більш високу точність і більш якісну поверхню металу.

Холодне об'ємне висадження застосовується для виготовлення різноманітного асортименту деталей у масовому виробництві: болтів, гайок, шпильок, гвинтів, шурупів й ін.

Холодне видавлювання - процес одержання штампувань при пластичному течії металу в порожнині штампа.

Холодне формування застосовується для виготовлення складних за формою деталей із площею горизонтальної проекції до 5000 мм2 і висотою до 25 мм. Її роблять у відкритих і закритих штампах.

Листовим штампуванням називають процес одержання деталей з листа, смуги або рулонного матеріалу. Товщина деталей незначно відрізняється від товщини листового матеріалу і не перевищує 10 мм.

Достоїнства цього виду штампування наступні:

висока продуктивність;

висока точність;

можливість автоматизації процесу;

економічна доцільність при масовому і серійному виробництві.

Холодне видавлювання виконується на кривошипних або гідравлічних пресах. Процес холодного об'ємного формування подібний з об'ємним калібруванням, і ці операції виконуються звичайно на кривошипно - колінних пресах.

Листове штампування найчастіше виконують на кривошипних і рідше - на гідравлічних пресах. Застосовують кривошипні преси простої і подвійної дії.

Технологічні операції листового штампування можна розділити на дві групи:

1. Розділові:

відрізка - використовується для одержання смуг і листових заготовок;

вирубка - різання по замкнутому контурі;

пробивання - теж, що і вирубка. Різновиди пробивання - надрізання й обрізка.

2. Формозмінюючі:

гнуття;

витяжка - одержання порожньої деталі замкнутого контуру з плоскої листової заготовки. Розрізняють: витяжки з утонением стінок і без утонения, а також зворотну витяжку;

формування - операції по місцевих змінах форми заготовки (обтиск, рельєфне формування й ін.).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]