- •Розділ 1. Типізація в промисловості.
- •Тема 1. Основні поняття й визначення.
- •1.1. Технологія як наука.
- •1.2. Основні визначення.
- •1.3. Поняття про технологічні процеси. Принципи їхньої класифікації.
- •1.4. Зв'язок технології з економікою. Якість продукції.
- •2.2. Мінеральна сировина.
- •1.5. Матеріальні й енергетичні баланси.
- •Тема 2. Енергетика. Технологія видобувної промисловості. Сировина
- •2.1. Види сировини.
- •2.3. Пальна сировина, паливо.
- •2.4. Рослинна і тваринна сировина.
- •2.5. Вода в промисловості.
- •2.6. Роль енергетики в промисловості.
- •Тема 3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес у промисловості.
- •3.1. Сутність, значення й основні напрямки науково-технічного прогресу.
- •3.2. Науково-технічна революція і технологія.
- •3.3. Науково-технічний прогрес в області промислових матеріалів.
- •3.4 Науково-технічна революція в області механізації й автоматизації виробництва.
- •3.5. Екологічні проблеми науково-технічного прогресу.
- •Розділ 2. Металургія.
- •Тема 1. Виробництво чорних металів.
- •1.1. Загальні зведення про метали.
- •1.3. Виробництво чорних металів.
- •1.3.1. Чавун.
- •1.3.2. Технологія виплавки чавуна.
- •1.3.3. Сталь.
- •1.3.4. Класифікація сталей.
- •Тема 2. Прокатне виробництво.
- •2.1. Пластична деформація металів.
- •Р ис. 3. Схема головних нормальних напруг
- •2.2. Основні закони пластичної деформації.
- •2.3. Очаг деформації і його параметри.
- •Довжину очага деформації можна представити у виді довжини хорди дуги захоплення ав
- •2.4. Коефіцієнти, що характеризують пластичну деформацію.
- •2.5. Поняття про зміщений об’єм.
- •2.6. Швидкість деформації.
- •2.7. Технологія прокатки.
- •2.8. Класифікація прокатних станів по числу й розташуванню валків.
- •Розділ 3. Заготівельне виробництво в промисловості Тема 1. Роль і місце машинобудування в промисловості
- •1.1. Загальні відомості.
- •Рівень розвитку машинобудування звичайно, характеризує державу (індустріальна, індустріально-аграрна, аграрна), підкреслюючи в такий спосіб виняткову роль машинобудування в економіці.
- •1.2. Структура машинобудівного підприємства.
- •Тема 2. Ливарне виробництво.
- •Тема 3. Ковальсько-штампувальне виробництво.
- •Тема 4. Термічна обробка.
- •Тема 5. Технологія зварювального виробництва.
- •5.1. Фізична сутність зварювання.
- •5.2. Класифікація способів зварювання.
- •5.3. Різання металів. Газокисневе різання, дугове різання.
- •Розділ 4. Технологія обробки заготовок різанням.
- •Тема 1. Класифікація рухів у металорізальних верстатах. Схеми обробки різанням.
- •До них відносять головний рух і рух подачі.
- •Умовна класифікація технологічних методів обробки деталей машин.
- •Технологічні методи обробки заготовок
- •Тема 2. Режим різання і геометрія шару, що зрізається.
- •Прохідного різця плані
- •Тема 3. Точність, якість і продуктивність обробки.
- •Тема 4. Інструментальні матеріали.
- •Тема 5. Металорізальні верстати.
- •Тема 6. Автоматизація виробництва в цехах з металорізальним устаткуванням.
- •Тема 1. Радіотехнічні засоби: особливості конструювання та технології виготовлення Основні поняття, визначення
- •Класифікаційна характеристика реа
- •Класифікація реа
- •Елементна та конструктивна база
- •Література
Тема 2. Режим різання і геометрія шару, що зрізається.
При призначенні режимів різання визначають швидкість різання, подачу і глибину різання.
Швидкістю різання v називають відстань, пройдена крапкою кромки інструмента, що ріже, щодо заготовки в одиницю часу. Швидкість різання має розмірність м/хв або м/с. Якщо головний рух обертальне (крапкове), то швидкість різання, м/хв:
v=πDзагn/1000,
де Dзаг - найбільший діаметр оброблюваної поверхні заготовки, мм; n - частота обертання заготовки в хвилину.
Якщо головний рух зворотно-поступальне, а швидкості робочого і холостого ходів різні, то швидкість різання, м/хв:
v=Lm(k+1)/1000,
де L - розрахункова довжина ходу інструмента, мм; m - число подвійних ходів інструмента в хвилину; k - коефіцієнт, що показує відношення швидкостей робочого і холостого ходів.
Подачею s називають шлях точки кромки інструмента, що ріже, щодо заготовки в напрямку руху подачі за один оборот (рис. 11) або один хід заготовки або інструмента. Подача в залежності від технологічного методу обробки має розмірність: мм/об - для точіння і свердління; мм/дв. Хід - для стругання і шліфування.
Глибиною різання t називають відстань між оброблюваною й обробленою поверхнями заготовки, обмірювана перпендикулярно до останнього. Глибину різання задають на кожен робочий хід інструмента щодо оброблюваної поверхні. Глибина різання має розмірність мм.
При точінні циліндричної поверхні глибину різання визначають як напіврізниця діаметрів до і після обробки (рис. 11 ):
T=(Dзаг -d)/2,
де d - діаметр обробленої поверхні заготовки, мм.
Рис.11. Елементи різання і геометрія шару, що зрізується.
Форму шару матеріалу, що зрізується, розглянемо на прикладі обточування циліндричної поверхні на токарському верстаті. На мал. 11 показані два послідовних положень різця щодо заготовки за час одного повного її обороту. Різець зрізує з заготовки матеріал площею поперечного переріза fABCD, називаною номінальною площею поперечного переріза шару, що зрізується, fН мм2. Для різців із прямолінійною кромкою, що ріже, f= fABCD = ts мм2.
Форма і розміри номінального перетину шару матеріалу, що зрізується, залежать від sкр і t, кутів φ і φ1 і форми кромки, що ріже. У процесі зрізання беруть участь одночасно два рухи, тому траєкторією руху вершини різця щодо заготовки буде гвинтова лінія. Почавши різання в точці А, різець знову зустрінеться з цієї утворюючої циліндричної поверхні тільки в точці В. Отже, не вся площа поперечного переріза матеріалу fABCD буде зрізана з заготовки, а тільки частина її, і на обробленій поверхні залишаться мікронерівності. Залишковий перетин шару, що зрізується, fo = fABE. Дійсний перетин шару матеріалу, що зрізується, fд = fBCDE буде менше номінального f на величину площі осьового переріза мікронерівностей.
Шорсткість - один з показників якості поверхні - оцінюється висотою, формою, напрямком нерівностей і інших параметрів. На шорсткість впливають режим різання, геометрія інструмента, вібрації, фізико-механічні властивості матеріалу заготовки.
До параметрів процесу різання відносять основний (технологічний) час обробки, час, затрачуваний безпосередньо на процес зміни форми, розмірів і шорсткості оброблюваної поверхні заготовки. При токарській обробці циліндричної поверхні основний час Т0 хв, дорівнює:
Т0 = Li/(nsпр),
де L=l + l1 + l2 - шлях інструмента, що ріже, щодо заготовки в напрямку подачі;
l - довжина обробленої поверхні, мм; l1=tctgφ - величина врізання різця, мм; φ - головний кут у плані токарського різця; l2 = 1...3 - вихід різця (перебіг), мм; i - число робочих ходів різця, необхідне для зняття матеріалу, залишеного на обробку.
Елементи токарського прохідного різця. Визначення кутів різця.
Токарський прямий прохідний різець (рис. 12) має голівку - робочу область I і тіло - стержень II, що служить для закріплення різця в різцеутримувачі. Голівка різця утвориться при заточенні і має наступні елементи: передню поверхню 1, по якій сходить стружка; головну задню поверхню 2, звернену до поверхні різання заготовки; допоміжну задню поверхню 5, звернену до обробленої поверхні заготовки; головну кромку, що ріже, 3 і допоміжну 6; вершину 4. Інструмент заточують по передній і задній поверхнях. Для визначення кутів, під якими розташовані поверхні робочої частини інструмента відносно один одного, уводять координатні площини (рис.13).
Рис. 12. Елементи токарського прямого Рис. 13. Кути різця в
