1.3. Поняття про технологічні процеси. Принципи їхньої класифікації.

В основі будь-якого виробництва лежить технологічний процес. Для його здійснення розробляється необхідне устаткування, упроваджується необхідна організація виробництва.

Під технологічним процесом розуміють сукупність послідовних дій (операцій) по видобутку і переробці сировини в напівфабрикати і готову продукцію.

Кожен технологічний процес, як правило, розчленовується на визначені цикли або стадії.

На кожнім етапі або стадії розробляються технологічні процеси по усіх видах робіт, як основних, так і обслуговуючих (допоміжних). Технологічний процес, у свою чергу, складається з окремих закінчених етапів (операцій), які протікають у відповідних апаратах, машинах або визначених умовах.

Класифікація основних технологічних процесів виробництва може бути зроблена на основі різних ознак: по організації технологічних процесів, по виду використовуваної сировини і матеріалів, способах його переробки й ін.

По способу організації технологічні процеси поділяються на періодичні, безперервні і комбіновані.

Прикладами періодичних процесів є: виготовлення сталі, лиття у форму, випічка хліба і т.д. Загальною ознакою цих процесів є завантаження матеріалів, одержання продукції і його вивантаження, тобто підготовка до наступного циклу. Недоліки періодичних процесів: під час завантаження матеріалом і вивантаження готової продукції устаткування простоює; мінливість технологічного режиму ускладнює обслуговування, утрудняє автоматизацію і приводить до подовження виробничого циклу, тобто часу від завантаження матеріалів до вивантаження готової продукції.

Безперервні процеси здійснюються в апаратах, де надходження сировини і вивантаження продукції здійснюється безупинно (перегонка нафти, доменні процес, виробництво цементу). Комбіновані процеси являють собою суміщення безперервних і періодичних процесів. Наприклад, застосування потокової лінії виготовлення деталей припускає окремо циклічно повторювані операції усередині самої лінії при одночасному безперервному випуску готової продукції. У такому ж режимі працюють багатокліттєві прокатні верстати, роторні комплекси і т.п.

По кратності обробки сировини технологічні процеси бувають замкнуті і розімкнуті. Прикладом замкнутої (кругової) схеми технологічного процесу служить опалювальна система або система охолодження. Прикладом розімкнутої схеми технологічного процесу служить конвертерний спосіб одержання стали.

1.4. Зв'язок технології з економікою. Якість продукції.

Цей зв'язок нерозривний, оскільки рівень технології впливає на його технологічні показники й у першу чергу, на собівартість продукції, і її конкурентноздатність. Останній показник зв'язаний також із якістю виробів, тобто сукупністю властивостей, що обумовлюють придатність продукції задовольняти визначені потреби суспільства.

Собівартість і якість промислової продукції – найважливіші техніко-економічні показники роботи підприємства.

Сукупність матеріальних і трудових витрат у грошовому вираженні, необхідних для виготовлення і реалізації продукції, називається повною собівартістю.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції й обумовленою технологією, називаються заводською собівартістю. Ці витрати поділяються на чотири групи: матеріальні й енергетичні витрати – витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі, паливо й електроенергію; витрати на заробітну плату працівників; витрати, пов'язані з амортизацією, тобто відрахування на відшкодування зносу основних фондів (будинку, спорудження, устаткування); інші витрати (ремонт будинків і споруджень, заходи щодо техніки безпеки, навчання робітників, оренда приміщень і устаткування й ін.). Ці витрати називаються накладними витратами, оскільки вони складають визначений відсоток від основної заробітної плати.

Крім заводської собівартості є цехова собівартість, що включає всі чотири групи витрат. Розрахунок собівартості необхідний для оцінки витрат за технологією, пошуку зниження витрат і зменшення витрат виробництва.

Якість продукції має надзвичайно велике значення, оскільки є головним критерієм конкурентноздатності. Підвищення якості справедливо прирівнюється до додаткового об’єму продукції.

Якість продукції у міру розвитку науково-технічного прогресу в більшому ступені залежить від рівня технології і визначається чергою об'єктивних і суб'єктивних факторів, таких як механізація й автоматизація технологічних процесів, їхня безперервність, якість вихідних матеріалів, енергооснащеність праці, загальна культура виробництва. Необхідно також враховувати економічні критерії і важелі керування якістю. Якість продукції – це комплексна категорія, що обумовлює необхідність наявності груп різних показників, які повинні якісно оцінити ступінь відповідності продукції її експлуатаційному призначенню.

В даний час встановлено вісім основних груп показників якості:

1. Показники призначення - характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню й обумовлюють область її застосування (технологічна досконалість, конструктивні показники і т.д.).

2. Показники надійності – це безвідмовність, зберігаємість, ремонтнопригодність, довговічність й ін.

3. Показники технологічності. Характеризують ефективність конструктивно-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті устаткування (коефіцієнт збирання, коефіцієнт використання раціональних матеріалів, питомі показники трудомісткості).

4. Показники стандартизації й уніфікації характеризують ступінь використання в продукції стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин продукції.

5. Ергономічні показники характеризують комплекс гігієнічних, антропологічних, фізіологічних, психологічних властивостей людини, що виявляються в продуктивних і побутових умовах.

6. Естетичні показники характеризують такі властивості продукції, як виразність, оригінальність, відповідність середовищу і стилеві і т.д.

7. Патентно-правові показники характеризують ступінь патентоспроможності виробу в Україні і за рубежем, а також його патентну чистоту.

8. Економічні показники. Відбивають витрати на розробку, виготовлення й експлуатацію виробів, економічну ефективність експлуатації.

Перераховані показники якості продукції є основою для оцінки рівня виробництва.

Економічні показники відіграють особливу роль, із їхньою допомогою оцінюють більшість інших показників, кількість яких по мірі розвитку виробництва стрімко збільшуються, і в даний час перевищує 400.