28. Принципи правової системи єс.

3. Структурні принципи

На відміну від попередніх, ці принципи не мають безпосередньо на меті забезпечення захисту громадян ЄС чи підсудних, навіть якщо вони непрямим чином можуть мати такі наслідки. Мова іде про принципи, які певною мірою відображають економічну і політичну структуру Співтовариства.

3.1. Принципи конституційного характеру ‑ це регуляторні принципи, що керують розподілом компетенцій.

Зокрема, це принципи:

• верховенства права;

• субсидіарності і пропорційності;

• інституціональної рівноваги;

• лояльної співпраці між:

  • інституціями,

  • інституціями і державами – членами,

  • державами - членами,

• рівності і солідарності між державами – членами;

• однакового застосування спільних норм;

• безпосередності та верховенства права ЄС;

• принципи ефективного управління та ефективного фінансового управління;

• інші принципи, що приймаються поки що дуже обережно і формулюються таким чином, що дозволяє пророкувати їхнє найближче узаконення, як, наприклад, принцип покарання за порушення права ЄС.

3.2. Принципи економічного характеру головним чином відповідають основним принципам вільного пересування і недискримінації та доповнюються принципами вільної конкуренції та єдності спільного ринку. (Перелік цих принципів не є ні закритим, ні остаточним: так, наприклад, принцип європейської преференції, або принципи економічного і соціального узгодження, які раніше розглядалися як основні принцип права ЄС, були пізніше позбавлені Судом ЄС цієї якості).

29. «Прецедентне» право єс, причини його виникнення, особливості.

У рамках інтеграційного процесу сформувалися два найважливіших судових органу - Європейський Суд з прав людини та Суд Європейських співтовариств. У міру еволюції в ЄС затверджується трехзвенная структура. Кожна з судових інстанцій грає в межах своєї компетенції важливу роль у нормотворчому процесі.

Особливу категорію джерел права ЄС утворюють рішення Європейського суду. З одного боку рішення Суду не можна безумовно відносити до вторинного права: формально, згідно з Договором про ЄС, Європейський Суд не є правотворческим органом, що його завдання - забезпечувати "збереження одноманітності права Співтовариства при тлумаченні та застосуванні цього Договору» (ст.164 Договору про ЄС) . Проте Суд не обмежується роллю тільки правоохоронного органу ЄС.

Судова система ЄС з підписанням Ніццького договору 2001 включає Суд ЄС, Суд першої інстанції і спеціалізовані судові палати.Провідну роль у нормотворчій діяльності зберігає Суд ЄС, що виконує функції верховного, конституційного та касаційного суду ЄС.

Суд ЄС тлумачить основні положення установчих договорів та інших нормативно-правових актів і формулює автономні поняття і концепції, які доповнюють і уточнюють положення нормативно-правових актів і вводять в дію нові принципово важливі для розвитку інтеграційного права положення. Нерідко положення, розроблені і введені в практику Судом, отримують в подальшому закріплення в нормативно-правових актах.