Фінансовий ринок та його структура
Фінансовий ринок — це узагальнена назва ринків, де виявляються попит і пропозиція на різні фінансові активи (фінансові послуги). З організаційного погляду фінансовий ринок є системою самостійних окремих ринків (сегментів), у кожному з яких виокремлюються ринки конкретних видів фінансових активів (сектори). Отже, фінансовий ринок — це складна економічна система, що є сферою прояву економічних відносин:
при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на фінансові активи;
між вартістю і споживчою вартістю товарів, що обертаються на цьому ринку (фінансових активів);
між продавцями і покупцями фінансових активів при реалізації вартості, втіленої в цих активах;
між населенням, виробниками і державою щодо перерозподілу вільних коштів на основі повної економічної самостійності, механізму саморегуляції ринкової економіки, внутрішньо- та міжгалузевого переміщення фінансових ресурсів.
Структура:
Фондові біржі,функції і механізм функціонування
Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.
Ознаки класичної фондової біржі:
1) це централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі, тобто наявністю торгової площадки;
2) на даному ринку існує процедура підбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають певним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітента, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражена коливаємість цін і т.ін.);
3) існування процедури підбору кращих операторів ринку в якості членів біржі;
4) наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
5) централізація реєстрації операцій і розрахунків по ним;
6) встановлення офіційних (біржових) котувань;
7) нагляд за членами біржі (із позицій їх фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).
Функції фондової біржі:
а) створення постійно діючого ринку;
б) визначення цін;
в) поширення інформації про товари і фінансові інструменти, їх ціну умови обігу;
г) підтримка професіоналізму торгових і фінансових посередників;
д) вироблення правил;
е) індикація стану економіки, її товарних сегментів і фондового ринку.
В сучасних умовах у кожній країні біржі діють як загальнонаціональна ієрархічна система. Вона характеризується взаємозалежностями: за величиною обігів; ціновими; інформаційними; за якістю цінних паперів; за структурою членів бірж.
У межах цієї системи вирізняються біржі-лідери, причому не тільки в національному та регіональному масштабі, а й міжнародному. Головним критерієм такого вирізнення слугує показник обсягу обігу цінних паперів, за яким явно домінують провідні біржі. Останні концентрують і найпривабливіші цінні папери, і, відповідно, найсильніших учасників торгівлі. В них кращі можливості збирання та обробки інформації, а отже, і прийняття більш обгрунтованих та зважених рішень. На «елітні» ринки орієнтуються у своїх діях слабкі учасники, що ведуть свої операції на біржах (цінова залежність). Концентрація найсильніших учасників торгівлі на великих біржах досягається завдяки ринковому механізму формування цін на місця на різних біржах.
Цінова залежність виявляється в тому, що менші й слабші біржі починають свої торги, як правило, вже після їх закінчення на провідних національних фондових біржах.
Курси цінних паперів, що склалися на провідних біржах, уже відомі, і на них орієнтуються всі інші біржі. Таким чином, рух на них курсів цінних паперів відображає той самий рух на біржах-лідерах, котрі є ціновими маяками для всього національного ринку цінних паперів, а міжнародні біржі-лідери (Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська) — і для всього світового ринку.