33. Регулювання міжнародної інвестиційної діяльності

У широкому розумінні міжнародні інвестиційні процеси - це система прав та зобов´язань учасників різних країн з питань інвестиційних ресурсів.

Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, які використовуються для внутрішнього і зарубіжного інвестування.

Переміщення інвестиційних ресурсів характеризується поняттями "втеча капіталу" та "чистий приплив капіталу". Втеча капіталу - це переказ капіталу в країни з більш сприятливим інвестиційним кліматом (для уникнення високого оподаткування, негативних наслідків інфляції, отримання високих доходів, ризику експропріації та ін.). Основна мета вкладання капіталу в економіку інших країн - отримання високих прибутків та інших вигод.

Чистий приплив капіталу - це різниця між обсягом надходжень грошових коштів з-за кордону (позики, продаж активів) та обсягом вивезення капіталу. На рівні окремих країн розрізняють експорт, імпорт приватного і державного капіталів.

Світова економічна історія доводить, що залучення ресурсів у формі іноземних інвестицій є дієвим засобом піднесення національної економіки. Однак цей процес не повинен проходити стихійно. Потрібна відпрацьована стратегія, спеціальна інституція, система стимулів, обмежень і пільг, які б забезпечили оптимальну відповідність інтересів імпортерів капіталу потребам країни, що їх приймає.

Політичні характеристики інвестиційного ризику пов´язані з:

— внутрішніми заворушеннями (страйки, політичні акції, громадянські війни);

— можливими зовнішніми конфліктами і непорозуміннями;

— можливістю націоналізації власності, запровадження економічних санкцій з політичних мотивів;

— відсутністю міжнародної довіри тощо.

Соціальні характеристики інвестиційного ризику зумовлені рівнем життя та соціальної напруги у суспільстві, зайнятістю населення, екологічною ситуацією в країні та регіонах, загальним рівнем злочинності, рівнем освіченості населення, розвитком інфраструктури ринку тощо.

Економічні параметри інвестиційного ризику охоплюють основні макроекономічні показники та індикатори фінансового стану країни:

— ВВП і ВВП на особу;

— національний дохід;

— основні засоби;

— грошові доходи населення;

— індекси споживчих цін;

— державний бюджет;

— чисельність населення і кількість зайнятих у всіх сферах економіки;

— відношення зовнішнього боргу до ВНП;

—коефіцієнт обслуговування боргу;

—показники ліквідності тощо.

Особливе місце в гарантуванні інвестиційної безпеки належить страхуванню інвестиційних ризиків.За кордоном створені та функціонують спеціалізовані страхові організації трьох категорій:

— державні (Департамент гарантій експортних кредитів у Великій Британії, Корпорація зарубіжних приватних інвестицій у США та ін.);

— приватні (Лондонське страхове товариство "Ллойдс", страхове товариство "Р.А.R.I.S. Pool" та ін.);

— міждержавні (агентство "MIGA" тощо).

33. Спільне підприємство та його роль в розвитку національної економіки

Спільне підприємство - це організація, що має широкі права в галузі експортно-імпортних операцій, погодження цін, укладання контрактів, працює на принципах повного госпрозрахунку, валютної самоокупності. Діяльність спільного підприємства як юридичної особи регулюються Законами України. Важливе значення для створення та розвитку спільних підприємств має Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність".При створенні спільного підприємства паї участі в ньому визначаються самими партнерами.Підприємство з іноземними інвестиціями створюються і діють у формі акціонерних І інших господарських товариств і товариств, передбачених законом на території України.Спільне підприємство може бути створене або шляхом його заснування, або в результаті придбання іноземним інвестором частки участі (паю, акцій) у раніше заснованому підприємстві без іноземних інвестицій або придбання такого підприємства цілком.Статутні документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні визначати предмет і цілі діяльності підприємства, склад учасників, розмір і порядок формування статутного фонду, розмір часток учасників, структуру, склад і порядок прийняття рішень, перелік питань, що потребують одноголосності, порядок ліквідації підприємства.

Внески в статутний фонд оцінюються учасниками на основі цін світового ринку. При відсутності таких цін вартість внесків визначається за домовленістю учасників.

Підприємства з іноземними інвесторами вправі здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом. Іноземні інвестори і підприємства наділяються землею, мають право орендувати майно, набувати частки участі, акції й інші цінні папери на фондових біржах, брати участь у біржових угодах у порядку і на умовах, установлених законодавством. Іноземні інвестори можуть брати доля в приватизації державних і муніципальних підприємств на території України.

Іноземні громадяни можуть входити в органи керування підприємства на умовах, обумовлених індивідуальними договорами.