27. Прямі інвестиції, суть та значення для економіки

Прямі іноземні інвестиції (ППІ) – вкладання капіталу резидентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємство-резидент іншої країни з метою набуття довготривалого економічного інтересу.

Довготривалий інтерес – це тривале володіння інвестором активами (акціями) компанії, а також участь інвестора у прийнятті стратегічних рішень в управлінні об¢єктом інвестування – компанією.

До складу прямих інвестицій входять:

вкладання компаніями власного капіталу за кордон – формування капіталу філій (підприємства, які повністю належать прямому інвесторові дочірних підприємств, частка акцій головної компанії, в яких більше 50%, асоційованих компаній (в яких інвесторові-нерезиденту належать 25% капіталу і більше);

реінвестування пртбутку – частка іноземного інвестора в прибутках компанії, яка не розділена як дивіденти і не переказана інвесторові, а використана для подальшого збільшення активів компанії;

внутрішньокорпораційний рух капіталу у формі кредитів та позик від материнської компанії до дочірніх, асоційованих компаній та філій.

Проблематика міжнародного руху капіталів та оптимізації національної соціально-економічної сфери з метою максимізації надходження капіталу ззовні та мінімізації його відпливу з країни є однією з найбільш актуальних для сучасної України, як і для інших країн трансформаційного типу.

Несприятлива кон¢юнктура в українській економіці, висока криміногенність у суспільстві є причинами масового нелегального відпливу національного капіталу за кордон, переважно на персональні рахунки в закордонних банках та на купівлю нерухомості за кордон.

27. Портфельні інвестиції та їх роль в економічних процесах

Портфельні іноземні інвестицій – це вкладення капіталу в іноземні цінні папери – інструменти власності, які дають інвесторові право отримувати відповідний дохід, але не дають реального контролю над об¢єктом інвестувань.

портфельні інвестиції — господарські операції, які передбачають придбання цінних пaпepiв, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із купівлі активів як безпосередньо платником податку, так i пов’язаними з ним особами, в обсягах, які перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Портфельні інвестиції не можна вважати противагою прямим, вони є їx доповнюючим елементом. Однак між ними є принципова різниця.

Портфельні інвестиції передбачають одержання стабільного поточного доходу у вигляді відсотків або дивідендів i додаткового доходу у вигляді різниці мiж ціною придбання i реалізації активу (курсової різниці).

27. Міжнародний рух капіталу і суть, причини, особливості

сучасному світовому господарстві міжнародний рух капіталу досяг надзвичайного динамізму. 

Багато держав намагаються залучити у свою економіку іноземний капітал, оскільки, як свідчить досвід різних країн, він може сприяти економічному зростанню і підвищенню добробуту населення.

Міжнародний рух капіталу являє собою переміщення через національні кордони вартості в товарній або грошовій формі з метою отримання підприємницького прибутку або одержання відсотків.

Традиційно капітал підрозділяють на підприємницький і позичковий. Вивіз підприємницького капіталу являє собою довгострокові закордонні інвестиції, що ведуть до створення або придбання за кордоном філій, дочірніх компаній, змішаних підприємств та інших форм господарської діяльності. Рух позичкового капіталу виступає у вигляді міжнародного кредиту, під яким розуміється позика у грошовій або товарній формі, надана кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення і платності. В українській економічній літературі часто в окрему категорію капіталу виділяють також іноземну допомогу, що надається у вигляді грантів, технічної допомоги, безпроцентних позик менш розвинутим країнам з боку іноземних держав і міжнародних організацій. Це, мабуть, пов´язано зі значною роллю цього компоненту у загальних потоках іноземного капіталу, що надходить в економіку України.

Серед основних причин, які пояснювали і пояснюють вивіз капіталу за кордон і які часто згадуються в економічній літературі, можна виділити наступні:

— відносний надлишок капіталу в країні-донорі (у сучасних умовах вплив цього чинника значно зменшився);

- більш високі процентні ставки і рівень прибутку за кордоном у порівнянні з показниками внутрішнього ринку;

- обмеженість внутрішнього ринку або несприятливі умови для ефективного використання підприємницького і позичкового капіталу (наприклад, нестача природних ресурсів, відставання попиту від пропозиції, посилення конкуренції, високий рівень витрат виробництва, низькі процентні ставки та інше);

- можливість обминути митні бар´єри (такий мотив часто пов´язаний з можливістю за допомогою вивозу капіталу проникнути на зарубіжні перспективні ринки з метою розширення ринків збуту);

- прагнення компаній до географічної диверсифікації капіталовкладень з метою зниження ризиків і підвищення конкурентоспроможності;

- можливість використання внутрішніх переваг володіння фірми (нових технологій, досвіду, знань тощо);

- використання сприятливих факторів дислокації в країнах, що залучають іноземний капітал (наприклад, значна ємність ринку, наявність необхідних природних ресурсів, кваліфікованої і дешевої робочої сили і фахівців, пільгове оподатковування, використання фінансових можливостей країн-реципієнтів, легкий доступ до цінної інформації, невисокі витрати на охорону навколишнього середовища тощо);

- розвиток і підтримка конкурентних переваг через реалізацію внутрішньофірмових цілей і завдань;

- реалізація різних ініціатив уряду і міжнародних організацій. Зміни, що постійно відбуваються у світовій економіці істотновпливають на масштаби, форми і напрямки міжнародного руху капіталу.

В сучасних умовах міграція капіталів між країнами має наступні характерні риси:

- зростають масштаби вивозу капіталу;

- продовжується географічна диверсифікація потоків капіталу;

- відбуваються зміни у галузевій структурі і динаміці руху капіталу;

- підвищується роль держави і міжнародних організацій у вивозі капіталу.