- •1. Характерні відмінності клітинної будови прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Ключові відмінності органел та органоїдів клітин мікроорганізмів.
- •2. Основні типи співіснування мікроорганізмів та приклади їх використання у виробництві і зберіганні харчових продуктів.
- •3. Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
- •4. Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні особливості класів міксоміцетів.
- •6. Класифікація прокаріотів згідно ”Визначника бактерій Берджі”, перелік морфологічних ознак, покладених у її основу.
- •7. Фенотипова ідентифікація мікроорганізмів
- •8. Засадничі ознаки філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •9. Розмір мікроорганізмів. Вплив розміру на життєдіяльність
- •10. Охарактеризуйте будову різних типів вірусів. Опишіть процес розвитку вірусного тіла. Надайте характеристику значення та практичного застосування вірусів у технології харчових продуктів.
- •11. Таксономія дріжджів і їх спрощена класифікація. Значення в харчовій промисловості
- •12. Неактивні форми еубактерій. Стідії утворення спор.
- •13. Охарактеризуйте способи та динаміку розмноження еубактерій. Надайте характеристику сутності основних способів підрахунку кількості мікроорганізмів.
- •14. Характеристика способів розмноження мікроміцетів.
- •15. Особливості хімічного складу мікроорганізмів. Роль макро- та мікронутрієнтів у життєдіяльності мікроорганізмів.
- •17. Охарактеризуйте основні ознаки метаболізму мікроорганізмів. Наведіть етапи метаболізму мікроорганізмів, його види та зазначте їх характерні риси.
- •18. Наведіть класифікацію та зазначте основні відмінності різних груп мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
- •19. Охарактеризуйте класифікацію ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності. Наведіть приклад ідентифікації мікроорганізмів за ферментною активністю.
- •20. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах. Засади створення та класифікація мікробіологічних лабораторних середовищ.
- •21. Класифікація ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності.
- •20. Охарактеризуйте роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів та характерні риси ферментативних реакцій. Опишіть будову ферментів та її вплив на каталітичну активність останніх.
- •21. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання.
- •22.Охарактеризуйте речовини з макроергічними зв’язками, використовуванні клітиною у енергетичному обміні. Вкажіть запасні енергоємні речовини, використовуванні різними групами мікроорганізмів.
- •26. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі.
- •27. Охарактеризуйте процес розвитку колоній мікроорганізмів. Опишіть будову типового хемостату.
- •29. Надайте характеристику основних закономірностей протікання типового дріжджового спиртового бродіння та опишіть його роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів.
- •31. Наведіть класифікацію, надайте характеристику морфологічних та біохімічних властивостей молочнокислих бактерій. Вкажіть поживні середовища, призначенні для їх культивування.
- •33. Вкажіть збудників та охарактеризуйте основні закономірності протікання молочнокислого бродіння різних типів.
- •35. Вкажіть збудників та надайте характеристику процесу протікання пропіоновокислого бродіння. Зазначте його промислове значення.
- •36. Надайте характеристику процесу протікання та збудників оцтовокислого окиснення. Зазначте його промислове значення.
- •37. Надайте характеристику процесу протікання та збудників маслянокислого і ацтенобутилового бродінь. Зазначте їх промислове значення.
- •38. Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітрифікації. Зазначте їх господарське значення.
- •40. Охарактеризуйте основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Опишіть їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •41. Охарактеризуйте процес утворення та властивості мікробних біоплівок та опишіть їх роль у динаміці мікрофлори у довкіллі і виробництві та обігу споживних товарів.
- •42. Назвіть основних збудників та охарактеризуйте їх морфологічні і біохімічні властивості, опишіть особливості процесу мікробіологічного розкладу білків. Зазначте його господарське значення.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні види мутації мікроорганізмів та зазначте чинники їх виникнення.
- •45. Вкажіть види антагоністичних відносин між мікроорганізмами, охарактеризуйте їх механізми та наведіть приклади їх використання людиною у медицині та промисловості.
- •48. Надайте характеристику особливостей формування мікрофлори грунту та ризосфери. Опишіть роль мікрофлори грунту у формуванні безпечності харчових продуктів.
- •49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини. Охарактеризуйте її вплив на формування безпечності харчових продуктів.
- •52. Вплив температури на життєдіяльність мікроорганізмів. Описати способи теплової та холодильної обробки харчових продуктів з метою пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів.
- •53. Вплив ультразвуку та тиску на життєдіяльність мікроорганізмів. Їх використання в харчовій промисловості.
- •54. Охарактеризувати вплив кислотності та окисно- відновного потенціалу на життєдіяльність мікроорганізмів і їх використання в харчовій промисловості.
- •55. Охарактеризувати вплив осмотичного тиску та активності води на життєдіяльність мікроорганізмів і їх використання в харчовй промисловості.
- •56. Вплив кисню на життєдіяльність мікроорганізмів та механізми їх адаптації до токсичного впливу кисню.
- •57. Описати основні властивості антибіотиків, охарактеризувати їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів і використання у харчовій промисловості.
- •59.Зазначте основні антисептики хім..Походження,які використовуються як дезінфектанти упромисловості та торгівлі.Охарактеризуйте механізм їх дії.
- •60. Основні антисептики які використовуються в харчовій промисловості
- •61. Охарактеризувати поняття патогенності і вірулентності мікроорганізмів. Описати сновні механізми вірулентності.
- •62. Дати визначення терміну «імунітет»,описати класифікацію та характерні знаки основних його видів.
- •64. Характеристика матеріальних носіїв мікроорганізмів. Відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.
- •65. Назвати найбільш поширених збудників харчових захворювань, головними розповсюдження яких є харчові продукти тваринного походження.Шляхи потрапляння і методи знищення.
- •74.Вкажіть джерела передачі, морфологічні властивості .. Збудників бактеріальних харчових інфекцій
- •86. Виробництво вин , збдники псування вин
- •85.Склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних групп консервів. Мікробіологічні показники безпечності консервів.
- •87.Чисті культури мікроорганізмів. Методика їх отримання. Приклади використання чистих культур мікроорганізмів у харчовій промисловості.
- •89.Наведіть склад заквасок та опишіть характерні особливості протікання мікробіологічних процесів формування споживних властивостей твердих і м’яких сичугових сирів.
- •90.Причини виникнення та способи профілактики чи усунення дефектів сирів мікробіологічного характеру.
- •91.Охарактерезуйте склад заквасок та їх вплив на формування органолептичних властивостей вершкового масла. Відмінності у протіканні мікробіологічних процесів псування різних груп харчових жирів.
- •92.Основні дефекти молока та кисломолочних напоїв мікробіологічного походження, зазначте причини їх утворення та можливість і способи усунення.
- •93.Особливості мікрофлори молока-сировини. Прямі та опосередковані критерії мікробіологічної чистоти молока-сировини. Способи зменшення мікробіологічного забруднення молока-сировини.
- •94.Порівняльна характеристика особливостей мікрофлори м’яса забійних тварин та птиці.
- •95.Вплив фізіологічного стану, вгодованості, умов забою та аутоферментних процесів на динаміку мікрофлори м’яса.
- •96.Способи зниження кількості мікроорганізмів при первинній обробці туш забійних тварин.
- •97.Особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.
- •98.Характеристика складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби.
- •99.Склад та чинники динаміки мікрофлори копченої, в»яленої та сушеної риби. Дефекти мікробіологічного характеру названих груп товарів.
- •101.Порівняльна характеристика формування і динаміки мікрофлори маринованих харчових продуктів рослинного та тваринного походження.
- •102.Характеристика мікрофлори та мікробіологічних дефектів яєць і яєчних продуктів.
- •103.Характеристика мікрофлори та мікробіологічних процесів псування крохмалю, цукру і цукристих кондитерських виробів. Характеристика мікрофлори фпуктово-ягідних кондитерських виробів та меду.
- •104.Мікробіологічні показники безпечності та особливості мікрофлори парфумерно-косметичних виробів.
- •105.Особливсоті мікрофлори текстильних та шкіряних виробів.
- •106.Характеристика особливостей мікробіологічного псування полімерних матеріалів та гумових виробів. Надайте характеристику корозії металів.
- •107.Мікробіологія та мікробіологічне псування асфальту і паливно-мастильних матеріалів. Процеси мікробіологічного псування лакофарб них матеріалів.
- •108. Мікрофлора паперових виробів та виробів із дерева.
- •109.Способи підвищення стійкості матеріалів та готових виробів непродовольчої групи товарів до впливу мікроорганізмів.
- •110.Роль мікроорганізмів у кругообігу речовин.
3. Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
Таксон — група організмів, яка має задану ступінь однорідності.
При класифікації бактерій враховують такі ознаки: морфологічні (форма, розміри, наявність джгутиків, капсул та ін.), культуральні(особливості росту на твердих та рідких поживних середовищах), фізіологічні(відношення до кисню,способи одержання енергії та ін.), біохімічні (хім. склад клітинної стінки, пігментів, запасних реч. нагромадження продуктів метаболізму).
За спрощеною системою класифікації бактерії ділять на родини, роди та види. В основі поділу на родини лежить форма бактерій, на роди - морфологічні ознаки: сполучення клітин, ступінь звивистості та здатність до спороутворення.
Усі бактерії поділяються на 5 родин:
1. Родина Соссасеа - родина кулястих бактерій. Вона поділяється на три роди:
- рід Streptococeus (стрептококи);
- рід Sarcina (сарцини);
- рід Micrococous (мікрококи).
2. Родина Bacteriacea - родина паличкоподібних. Вона поділяється на два роди:
- рід Bacterium (паличкоподібні бактерії, що не здатні до спороутворення);
- рід Bacillus (бацили - спороутворюючі палички).
3. Родина Spirillacea - родина звивистих бактерій. Поділяється на два роди:
- рід Vibrio - вібріони, зігнуті у вигляді коми;
- рід Spirillum - спіралі, звивисті, з одним чи кількома завитками.
4. Родина Spirochaetacea (спірохети) - дуже звивисті, з численними завитками. Ця родина має тільки один рід.
5. Родина Desmobacteriacea - родина ниткових бактерій.
Назва бактерій складається, як правило, з двох слів. Перше слово вказує на родову належність(морфологічна чи фізіологічна ознака), друге - на назву виду(опис кольору колонії, джерело походження). За правилами, встановленими в біології, назва бактерій дається латинською мовою. Родова належність пишеться з великої букви, видова - з малої. Наприклад, Streptococcus lactis. Ці бактерії відносяться до роду Streptococcus (кулясті бактерії, які утворюють ланцюги). Вони викликають скисання молока в результаті перетворення молочного цукру (лактози) в молочну кислоту. Звідки й видова назва "lactis".
4. Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні особливості класів міксоміцетів.
Плісеневих грибів нараховують більше 70 тис. Номенклатура бінарна: родова і видова ознака(напр. Aspergillus niger). Вони обэднуються у роди, роди - у родини(-аеасеа), родини – у порядки(-аles), порядки – у класи(-mycetes).
5. Охарактеризуйте загальноприйняті системи класифікації вірусів (класифікація Міжнародного комітету таксономії вірусів, класифікація Балтімора) – вкажіть ознаки, покладені в їх основу, та назвіть основні класифікаційні групи.
Міжнародним Комітетом заснована на різниці типу (РНК і ДНК), кількості молекул нуклеотичних кислот (одно-і двох-цепочечниє) і на наявність чи відсутність оболонки ядра. Система класифікації являє собою серію ієрархичним таксонів :
Загін (-virales)
Сімейство (-viridae)
Підродина (-virinae)
Рід (-virus)
Вид (-virus)
Класифікація Балтімора
Нобелівський лауреат, біолог Девід Балтімор, запропонував свою схему класифікації вірусів, грунтуючись на відмінності в механізмі продукції мРНК. Ця система включає в себе сім основних груп:
(I) Віруси, що містять дволанцюжкові ДНК і не мають РНК-стадії (наприклад, герпесвіруси, поксвирусов, паповавіруси, мімівіруса).
(II) Віруси, що містять дволанцюжковіРНК (наприклад, ротавіруси).
(III) Віруси, що містять одноланцюжкові молекулу ДНК (наприклад, парвовіруси).
(IV) Віруси, що містять одноланцюжкові молекулу РНК позитивної полярності (наприклад, пікорнавіруси, флавівіруси).
(V) Віруси, що містять одноланцюжкові молекулу РНК негативної або подвійний полярності (наприклад, ортоміксовіруси, філовірусів).
(VI) Віруси, що містять одноланцюжкові молекулу РНК і мають у своєму життєвому циклі стадію синтезу ДНК на матриці РНК, ретровіруси (наприклад, ВІЛ).
(VII) Віруси, що містять дволанцюжкові ДНК і мають у своєму життєвому циклі стадію синтезу ДНК на матриці РНК, ретроідние віруси (наприклад, вірус гепатиту B).