- •Національний Технічний Університет України „кпі” Луцький національний технічний університет
- •Навчальний посібник Луцьк 2о11
- •Управління охороною праці
- •Управління охороною праці вступ
- •Розділ 1. Концепція та загальна структура управління охороною праці в україні
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення в галузі управління охороною праці
- •1.2. Національна концепція розвитку в галузі управління охороною праці
- •1.3. Основні завдання та функції управління охороною праці
- •1.5. Економічні методи управління охороною праці
- •1.4. Загальна структура управління охороною праці
- •1.6. Фінансування заходів з охорони праці
- •1.7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 2. Державне управління та політика в галузі охорони праці, органи державного управління, нагляду та контролю
- •2.1. Загальні поняття, терміни та визначення в сфері державного управління суспільним виробництвом
- •2.2. Першочергові завдання у сфері державного управління охороною праці
- •2.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці
- •2.4. Нагляд та контроль у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.5. Центральні та регіональні органи управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •2.6. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.6.1. Особливості функціонування регіональних систем управління охороною праці
- •2.6.2. Завдання та права органів управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.6.3. Основні заходи з охорони праці регіональних систем управління
- •2.6.4. Управління процесом вирішення завдань посадовими особами
- •2.6.5. Наглядові, контролюючі та експертні органи в регіональній системі управління охороною праці
- •2.7. Галузеве управління охороною праці
- •Розділ 3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •Функції системи управління охороною праці на підприємстві
- •Прогнозування та планування роботи з охорони праці на підприємстві
- •Організація та координація роботи з охорони праці на підприємстві
- •Основні положення організації охорони праці на виробництві
- •Нормативно-правова база для організації системи управління охороною праці на підприємстві
- •Обов’язки посадових осіб підприємства з охорони праці
- •Обов’язки працівників підприємства щодо виконання вимог охорони праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Порядок та періодичність проведення інструктажів з охорони праці, стажування та допуск працівників до роботи
- •Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Видача працівникам спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
- •Мотивація та стимулювання роботи з охорони праці на підприємстві
- •Облік показників стану умов і безпеки праці на підприємстві
- •Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці, паспортизація виробництв і атестація робочих місць на підприємстві
- •Контроль за станом охорони праці і функціонуванням системи управління охороною праці на підприємстві
- •Економічні аспекти управління охороною праці на підприємстві
- •Оцінка затрат на охорону праці
- •Визначення ефективності заходів і засобів щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Аналіз та профілактика виробничого травматизму на підприємстві
- •Звітність підприємств про стан охорони праці
- •Відповідальність працівників та посадових осіб підприємства за порушення законодавства з охорони праці
- •Внутрішній аудит систем управління охороною праці на виробництві
- •Розділ 4. Розвиток та удосконалення системи управління охороною праці в україні з урахуванням вимог моп
- •Рекомендації моп щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці на виробництві
- •Рекомендації у сфері національної політики з суоп
- •Рекомендації щодо створення Національного Керівництва з суоп
- •Модель та основні елементи суоп згідно рекомендацій моп
- •Рекомендації органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •Рекомендації щодо порядку розробки і впровадження суоп
- •Рекомендації щодо примірної структури положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •Вимоги стандарту ohsas 18001 (дсту-п ohsas 18001) щодо побудови сучасних суоп
- •Особливості та сфера застосування ohsas 18001
- •Модель та основні елементи суоп стандарту ohsas 18001, загальні вимоги щодо їх побудови
- •Використання в системах управління охороною праці багатофункціональних інтегрованих систем комплексної безпеки
- •Питання для самоконтролю До розділу 1.
- •До розділу 2.
- •До розділу 3.
- •До розділу 4.
- •Тестові завдання тестові завдання (тз) до розділу 1
- •Тестові завдання до розділу 2
- •Які спеціальні функції покладаються на Міністерство охорони здоров‘я України в сфері охорони праці?
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (уопрр) забезпечують (..............................).
- •Функціонування регіональних систем управління охороною праці (рсуоп) забезпечується за рахунок створення комплексу наступних підсистем:
- •В Асоціації спеціалістів з охорони праці позаштатні спеціалісти працюють згідно з:
- •Державна інспекція праці (діп) регіону (області) є:
- •Регіональні підсистеми реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру функціонують у складі:
- •Статистичний облік травматизму та умов праці в області здійснюється за формами:
- •Обласні відділи статистики праці ведуть облік умов праці за формою:
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (уопгр) здійснюють:
- •Основні функції (стадії, етапи) управління охороною праці в галузі це:
- •Тестові завдання до розділу 3
- •Системний підхід є основним (..............) щодо вирішення проблем охорони праці.
- •Причини виробничого травматизму та професійної захворюваності поділяються на наступні основні групи:
- •Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами засобів індивідуального захисту, а також в:
- •Трудові спори з питань видачі і користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту розглядаються:
- •На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами і перед усім:
- •Дані обліку показників стану умов праці на підприємстві за формою № 1-пв подаються у встановленому порядку до:
- •Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці це обов’язкова складова:
- •Тестові завдання до розділу 4
- •Список скорочень
- •Термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури
- •Відповіді на тестові запитання
- •1. План-графік внутрішніх аудитів (суоп)
- •2. План-графік позапланових аудитів (суоп)
- •3. Контрольний лист аудиту (суоп)
- •6. Звіт про аудит (суоп)
- •Процесний підхід в побудові, впровадженні та поліпшенні результативності суоп
- •4.Опитувальний лист аудиту (суоп)
- •5. Протокол невідповідності (суоп) Підприємство Внутрішній аудит суоп
- •Додаток 4.4. Карта оцінки ризиків
- •Управління охороною праці Навчальний посібник
Функції системи управління охороною праці на підприємстві
Реалізація завдань управління охороною праці на підприємстві здійснюється шляхом послідовного виконання наступних функцій СУОПП:
планування та прогнозування роботи з охорони праці на підприємстві;
організація та координація роботи з охорони праці на підприємстві;
мотивація та стимулювання роботи з охорони праці на підприємстві;
облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці на підприємстві;
контроль за станом охорони праці на підприємстві та функціонуванням СУОПП.
Прогнозування та планування роботи з охорони праці на підприємстві
Планування не може бути успішним без прогнозування, яке є важливим елементом передпланової роботи, оскільки визначає подальший імовірний хід подій.
Прогнозування дає можливість складати цільові програми з охорони праці стосовно окремих напрямків роботи, наприклад, боротьби з травматизмом, зниження рівня професійних захворювань тощо, і такі цільові програми є основою для складання планів роботи з охорони праці.
У процесі управління охороною праці повинна бути чітко сформульована мета роботи, яка визначає характер дії управління, і в цьому випадку, буде мати місце цільове управління. У випадку, коли управління здійснюється на основі детально розроблених завдань, має місце програмне управління. Поєднання цільового та програмного управління дозволяє отримати більш ефективне управління, а саме програмно-цільове.
У випадку, коли в процесі управління охороною праці мета роботи не встановлена, має місце ситуаційне управління, тобто управління з відхиленнями. Фактично управління зникає і залишається тільки поточне регулювання і дотримання стану охорони праці на існуючому рівні, що, безумовно, веде до подальшого послаблення роботи з охорони праці.
Поставити мету і розробити план роботи неможливо, якщо немає обґрунтованого уявлення про подальший можливий стан системи. Таким чином, прогнозування повинно обов’язково передувати постановці мети управління і складанню плану роботи з охорони праці.
Прогнозування можуть бути короткостроковими (на 1–2 роки), середньостроковими (до 5 років) та довгостроковими (більше ніж 5 років). Що стосується прогнозування параметрів охорони праці, то воно може бути пошуковим і нормативним. Пошукове прогнозування, наприклад, кількості можливих випадків травматизму чи професійних захворювань, виходить із існуючої ситуації і визначає її стан у майбутньому. Здійснюється пошукове прогнозування методами математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування ведеться від нормативно оціненого подальшого стану показників охорони праці до необхідних дій в теперішній час. Як правило, базується воно на анкетуванні спеціалістів-експертів і ведеться, як вже було сказано, від нормативного оціненого стану показників охорони праці в майбутньому до визначення необхідних заходів у відповідних планах.
Прогнозування в сфері охорони праці повинно бути скеровано на вирішення таких завдань, як ймовірна оцінка тенденцій динаміки виробничого травматизму, професійних захворювань, умов праці у зв’язку з подальшим розвитком виробництва на підприємстві, а також визначення на період прогнозування необхідних заходів з охорони праці.
У ході проведення передпланової роботи з охорони праці вивчається ефективність функціонування існуючої СУОПП. При цьому визначається:
наявність чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці;
наявність небезпек та ризиків, що загрожують здоров’ю працівників;
повнота, своєчасність та ефективність виконання заходів, вказаних в актах про нещасні випадки, профзахворювання, пожежі та аварії, а також в приписах органів державного та відомчого нагляду, в комплексних планах та інших документах.
На основі результатів прогнозування і аналізу роботодавець (керівництво підприємства) забезпечує розроблення комплексних заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення рівня охорони праці, забезпечення відповідних фінансових, матеріальних, людських та інших ресурсів у сфері охорони праці.
Передпланова робота також передбачає проведення працеохоронного аудиту, працеохоронного маркетингу та працеохоронного менеджменту, і головне – визначення загальної працеохоронної політики підприємства.
Працеохоронний аудит – це вид діяльності, який проводиться на договірних засадах незалежними професійними аудиторами, що мають відповідні сертифікати, та за участю управлінського персоналу підприємства. Висновки та рекомендації даного виду аудиту носять суто конфіденційних характер і призначаються виключно для замовника (підприємства).
Основне завдання працеохоронного аудиту – це встановлення відповідності працеохоронної політики керівництва підприємства державній політиці, законодавству і нормативним актам у галузі охорони праці. Висновки і пропозиції аудиту служать вихідною базою для формування чи коригування працеохоронної політики підприємства, розробки програм і планів роботи з охорони праці. Більш докладніше працеохоронний аудит буде розглянутий наприкінці розділу.
Працеохоронний маркетинг – це ринково орієнтований вид управлінської діяльності підприємства, спрямований на визначення, прогнозування і задоволення споживчих потреб і властивостей продукції підприємства з метою не задавати шкоди здоров’ю споживачів.
Завданням працеохоронного маркетингу є пристосування виробництва до вимог ринку щодо створення безпечної продукції з високою маркетинговою спроможністю і отримання відповідного додаткового прибутку за рахунок інтенсифікації збуту продукції, що відповідає вимогам та стандартам безпеки.
Основні функції працеохоронного маркетингу:
вивчення попиту на безпечну продукцію і її ціноутворення;
планування випуску продукції, що відповідає стандартам безпеки;
планування модернізації виробництва на випуск безпечної продукції згідно рекомендацій працеохоронного аудиту;
організація безпечного обслуговування споживачів.
Працеохоронний маркетинг поєднує інтереси товаровиробника, споживача та суспільства щодо збереження здоров’я людини, запобігання травматизму, захворювань, пожеж та аварій.
Працеохоронний менеджмент – це процес підготовки, прийняття і реалізація рішень, спрямованих на досягнення працеохоронних цілей з використанням адміністративних та економічних методів і механізмів.
Працеохоронний менеджмент включає у себе також і працеохоронний моніторинг – систему спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан охорони праці на підприємстві, прогнозування його змін та розробка обґрунтованих рекомендацій для прийняття працеохоронних рішень. Ці заходи спрямовані на здійснення працеохоронного інжинірингу – діяльності, спрямованої на рішення працеохоронних програм і проектів. Для цієї мети використовується також бізнес-процес реінженірингу (БПР) – постійна система перепроектування діючих бізнес-процесів (технологій) з урахуванням питань охорони праці і кардинального поліпшення діяльності підприємств. Усі ці заходи та засоби сприяють більш ефективному функціонуванню працеохоронного менеджменту.
Розробка працеохоронної політики здійснюється на основі державної політики і з урахуванням конкретних зобов’язань підприємства щодо охорони праці. Затверджується ця політика особисто керівником підприємства.
Працеохоронна політика підприємства повинна в повній мірі визначати конкретні зобов’язання щодо:
запобігання виробничих травм і профзахворювань;
поліпшення умов праці;
виконання нормативно-правових актів з охорони праці;
подальшого вдосконалення та підвищення ефективності роботи СУОПП;
забезпечення необхідних засобів та заходів для її впровадження;
підвищення кваліфікації усіх без винятку працівників підприємства, їх ролі та зобов’язань в сфері охорони праці.
Працеохоронна політика повинна встановлювати як загальні, так і конкретні цілі щодо діяльності підприємства в галузі охорони праці, а вище керівництво підприємства повинно проявляти тверду зацікавленість у вирішенні завдань щодо досягнення цих цілей.
Важливість і актуальність питань охорони праці повинні бути чітко сформульовані та акцентовані в працеохоронній політиці підприємства, так як стан охорони праці на підприємстві - це дуже важливий і обов’язковий елементом його подальшого успішного розвитку та іміджу, а значить і успіху у суспільстві.
Панування роботи з охорони праці – це процес обґрунтування рішень з питань охорони праці і розподілу відповідних ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових тощо) для їх реалізації.
Планування роботи з охорони праці на підприємстві має визначити послідовність управлінських рішень щодо формування здорових і безпечних умов праці, дотримання прав і гарантій працівникам у галузі охорони праці, підвищення рівня їх соціального захисту у цій сфері.
Плани відповідних заходів з охорони праці повинні передбачати:
визначення ризику можливих небезпек;
попередження можливих небезпечних ситуацій за допомогою використання відповідних інженерно-технічних рішень або організаційних заходів;
мінімізації ризику шляхом застосування відповідних систем блокування та аварійного захисту;
використання засобів колективного та індивідуального захисту;
створення банку даних нормативно-правових актів та іншої документації з питань охорони праці.
Планування роботи з охорони праці має обов’язково знаходити відображення в:
програмі розвитку підприємства;
плані економічного і соціального розвитку підприємства;
документах договірного регулювання трудових відносин;
планах і програмах підвищення кваліфікації працівників підприємства;
комплексних заходах щодо підвищення рівня безпеки, поліпшення стану гігієни праці та виробничого середовища;
планах ліквідації аварій тощо.
Планування робіт з охорони праці може включати розроблення наступних планів:
довгострокових;
річних;
оперативних (квартальних та місячних).
Згідно з Законом ”Про охорону праці" у колективному договорі (угоді, трудовому договорі) власник і представники трудового колективу та профспілкової організації визначають необхідні соціальні гарантії з охорони праці на рівні не нижче, ніж встановлено законодавством, а також розробляють комплексні заходи щодо досягнення встановлених законодавством нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань, пожеж та аварій. Колективна угода щорічно укладається між профспілковим комітетом від імені трудового колективу і адміністрацією підприємства.
При цьому, всі заходи, які передбачаються довгостроковими планами, включаються у відповідні розділи колективних угод і комплексних заходів.
У довгострокових планах передбачається вирішення таких головних завдань з охорони праці, як:
максимальне скорочення робочих місць, що не відповідають вимогам і нормам охорони праці, у тому числі скорочення чисельності робітників, які зайняті на роботах із шкідливими умовами праці;
значне скорочення, а в подальшому повна ліквідація важких фізичних робіт;
зменшення чисельності працівників, зайнятих ручною працею;
максимальна автоматизація та механізація трудових процесів;
приведення виробничого обладнання, машин та механізмів у відповідність до діючих стандартів ССБП;
закриття виробничих об’єктів, які не гарантують безпеку праці і які за своїм технічним станом не підлягають реконструкції або капітальному ремонту;
доведення до встановлених норм кількості санітарно-побутових приміщень;
розвиток лікувально-профілактичних, медичних та оздоровчих установ тощо.
Довгострокові плани можуть містити у собі загальну чисельність працівників, яким будуть покращенні умови праці, загальну вартість виконання цих робіт, конкретні плани заходів з приведення умов праці у відповідність до вимог і норм охорони праці, плани організаційних заходів щодо попередження виробничого травматизму, а також плани будівництва та розширення санітарно-побутових приміщень, лікувально-профілактичних і оздоровчих установ тощо.
Вихідними даними для розроблення проекту довгострокового плану та комплексних заходів з охорони праці є результати паспортизації виробництв та атестації умов праці на робочих місцях, результати цільових перевірок стану охорони праці та вивчення існуючих причин травматизму, а також матеріали аналізу виконання попередніх планів, пропозицій працівників, матеріали прогнозування та діючих цільових програм з охорони праці.
При розробці планів та комплексних заходів з охорони праці важливе значення надається оптимізації планів-заходів, так як це дає можливість при мінімальних витратах одержати максимум ефекту від запланованих заходів щодо зниження рівня травматизму, профзахворювань, скорочення робочих місць із шкідливими умовами праці, тощо.
Оперативний план на квартал і місяць складається для вирішення повсякденних актуальних завдань щодо покращення умов праці на робочих місцях та усунення існуючих недоліків в сфері охорони праці, в першу чергу, причин нещасних випадків на виробництві.
При прогнозуванні та плануванні робіт з охорони праці на підприємстві обов’язково слід враховувати і відповідні положення існуючого колективного договору у розділі охорони праці.
Колективний договір (угода) – це один з найважливіших документів у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцем і найманими працівниками у сфері соціальних питань, у тому числі у сфері охорони праці.
Колективний договір обов’язково повинен містити заходи щодо захисту прав та соціальних інтересів працівників, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків. В першу чергу, це їх переведення на більш легшу роботу з урахуванням відповідних медичних висновків та рекомендацій з одночасним збереженням розміру заробітної плати, навчання та перекваліфікація, працевлаштування інвалідів та надання їм допомоги у вирішенні соціальних питань. Також колективним договором може встановлюватися додаткова одноразова допомога потерпілим та її розміри.
Важливою складовою колективного договору є комплексні заходи щодо досягнення необхідних нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також підвищення існуючого рівня охорони праці на підприємстві, запобігання випадків виробничого травматизму, профзахворювань, пожеж та аварій. Ці заходи приводять у додатку до колективного договору і в них включаються: розробка, виготовлення та впровадження нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів з охорони праці (засобів сигналізації, контролю, колективного захисту, запобіжних пристроїв тощо); вдосконалення систем вентиляції, кондиціонування, опалювання, освітлення, засобів боротьби з шумом, вібраціями, шкідливими випромінюваннями; підвищення рівня електробезпеки, обладнання, технологічних процесів; впровадження дистанційного управління та повної автоматизації та механізації виробничих процесів; розширення та реконструкція санітарно-побутових приміщень, кімнат відпочинку тощо.
Також до колективного договору може додаватися перелік професій та посад працівників, яким надається додаткова відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці, молоко чи інші харчові продукти за шкідливі умови праці, безкоштовно спецодяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, мийні засоби, захисні креми тощо, а також оплачувані відпустки санаторно-оздоровчого призначення тощо.
У колективному договорі обов’язково повинні бути передбачені відповідні методи стимулювання та матеріальної відповідальності працівників за стан охорони праці на підприємстві. В першу чергу, необхідно передбачити систему заохочень для тих працівників, які сумлінно дотримуються виконання вимог законодавчих актів та іншої нормативної документації з питань охорони праці, не допускають порушень правил і норм охорони праці, беруть активну участь та проявляють активність та ініціативу у здійсненні необхідних заходів з охорони праці. Для визначення особливого вкладу працівників в сфері охорони праці, в колективному договорі мають бути встановлені відповідні види заохочень за сумлінне ставлення та вирішення питань з охорони праці – це відповідна оплата праці, премії, винагороди за конкретні роботи з охорони праці, раціоналізацію, моральне заохочення тощо.
У колективному договорі можуть бути оговорені умови звільнення від основної роботи із збереженням заробітної плати для уповноваженого трудового колективу та членів комісії охорони праці на період виконання ними їх громадських завдань та навчання з охорони праці.
Також колективний договір повинен містити і відповідні зобов’язання роботодавців та працівників щодо дотримання ними правил, норм та інструкцій з охорони праці.
Складання розділу з охорони праці колективного договору щодо порядку вирішення соціальних питань та питань з охорони праці, повинно здійснюватись відповідно до "Спільних рекомендацій державних органів і профспілок щодо змісту розділу охорони праці у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)".
Що стосується найважливіших заходів з охорони праці на підприємстві із великими затратами праці, то на них, як правило, складаються календарні плани впровадження із застосуванням методів сіткового планування. Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та необхідною технічною документацією, фінансуванням та матеріальними ресурсами. При цьому, грошові та матеріальні ресурси, які передбачені на виконання конкретних заходів з охорони праці, забороняється використовувати на інші цілі. Фінансування робіт із охорони праці на підприємстві може здійснюватися як на рівні самого підприємства, так і на державному, регіональному та галузевому рівнях.
