1.3. Основні завдання та функції управління охороною праці
Будь-яка система управління, в тому числі і СУОП, передбачає відповідні функції та завдання управління для досягнення поставленої мети (в галузі охорони праці – це забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці). Основні функції та завдання управління в структурі СУОП представлені на рис. 1.2.
Рис 1.2. Основні функції та завдання управління в структурі СУОП
До основних функцій управління охороною праці (УОП) належать:
прогнозування і планування робіт із охорони праці;
організація та координація робіт із охорони праці;
стимулювання роботи по вдосконаленню охорони праці;
облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
контроль за станом охорони праці та функціонуванням УОП.
Основні завдання управління охороною праці можна сформулювати коротко – забезпечення дотримання вимог НПАОП щодо безпеки умов праці та безпеки технологічних процесів і виробничого обладнання, а також впровадження національної концепції розвитку в сфері управління охороною праці.
Розшифровка цих завдань включає:
опрацювання заходів щодо впровадження національної концепції розвитку в сфері управління охороною праці на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях;
удосконалення нормативної бази з питань охорони праці, організаційно-методичного керівництва та інформаційного забезпечення;
навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;
професійний добір працівників з окремих професій;
нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
забезпечення працівників необхідними засобами індивідуального захисту;
забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
організація лікувально-профілактичного обслуговування;
підвищення соціального захисту працюючих (обов’язкове страхування працівників від нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві);
стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;
впровадження позитивного світового досвіду у сфері охорони праці.
Функція прогнозування та планування роботи з охорони праці, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці на виробництві. Планування роботи з охорони праці на виробництві поділяється на перспективне, поточне та оперативне.
Перспективне планування вміщує найбільш важливі, трудомісткі і довгострокові заходи, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану щодо покращення стану охорони праці.
Поточне планування здійснюється у межах календарного року через розроблення відповідних заходів у розділі "Охорона праці" колективного договору.
Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються безпосередньо у наказі по підприємству, який видається за підсумками контролю, або у плані заходів, як додатку до наказу.
Процес планування заходів з охорони праці, як і реалізація будь-якої іншої управлінської функції, повинен здійснюватися в три етапи:
– оцінка ситуації чи стану об’єкта управління (оцінка стану безпеки праці і виробничого середовища на підприємстві);
– пошук шляхів і способів впливу на ситуацію (визначення варіантів заходів, які можуть вплинути на стан охорони праці);
– вибір і обґрунтування оптимального способу дій для поліпшення ситуації (визначення раціонального переліку заходів із охорони праці для включення їх у план чи колективний договір).
Застосовуючи РОП, визначають пріоритети виявлених невідповідностей, тобто черговість усунення встановлених порушень у залежності від їх вагомості, можливих негативних наслідків і очікуваної частоти проявів цих наслідків у вигляді травм чи профзахворювань.
Функція УОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що приймають участь в процесі управління, а також прийняття та реалізацію управлінських рішень.
Глибоко помилковою є думка, яку, на жаль, ще дуже часто можна почути, що робота з охорони праці є прерогативою лише служб охорони праці. Налагодження функціонування СУОП на виробництві необхідно починати перед усім із аналізу функціональних обов’язків всіх посадових осіб підприємства і, якщо необхідно, відповідного їх коригування з метою усунення прогалин та непотрібного дублювання. Неналежне виконання своїх обов’язків, наприклад, службою постачання при закупівлі обладнання може обернутись травмою для будь-якого робітника підприємства.
Облік, аналіз та оцінка показників охорони праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог НПАОП, а також причин невиконання планів із охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо. В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці.
Контроль за станом охорони праці та функціонуванням УОП забезпечує дійове управління охороною праці. Будь-яка система управління може надійно функціонувати лише при наявності повної, своєчасної і достовірної інформації про стан об’єкта управління. Одержати таку інформацію про стан охорони праці, виявити можливі відхилення від норм безпеки, а також перевірити виконання планів та управлінських рішень можна тільки на підставі регулярного та об’єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.
До основних форм контролю за станом охорони праці в рамках СУОП підприємства відносяться: оперативний контроль; відомчий контроль, що проводиться службою охорони праці підприємства; адміністративно-громадський багатоступеневий контроль. Крім цих видів контролю, існує відомчий контроль вищих господарських органів, державний нагляд та громадський контроль за охороною праці, які розглядаються окремо.
Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов’язками. При цьому служба охорони праці контролює виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.
Адміністративно-громадський багатоступеневий контроль є однією з найкращих форм контролю за станом охорони праці, але можливість його ефективного функціонування обумовлена наявністю співробітництва та взаєморозуміння між роботодавцем і профспілками підприємства. Цей контроль проводиться на кількох (як правило, трьох) рівнях. На першій ступені контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другій ступені - начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два-чотири рази в місяць перевіряють стан охорони праці згідно з затвердженим графіком. На третій ступені контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці профкому, керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі третьої ступені контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.
У комбінатах, об’єднаннях тощо може проводитись четверта та п’ята ступені адміністративно-громадського контролю.
Стимулювання діяльності з охорони праці спрямовано на створення зацікавленості працівників в забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як моральні та матеріальні заохочення, так і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов’язань стосовно безпеки праці або порушення вимог щодо охорони праці. До числа заохочувальних заходів належать премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо.
У системі управління охороною праці дуже важливою складовою є забезпечення органів державного управління охороною праці та служб охорони праці підприємств, установ та організацій кваліфікованими спеціалістами з питань охорони праці різних кваліфікаційно-освітніх рівнів.
Кваліфікація та обізнаність працівників із питань охорони праці є тим самим запобіжником, який дозволяє уникнути ризику отримання виробничої травми чи професійного захворювання на виробництві. Саме тому в процесі реформування державного управління охороною праці одним з найбільш пріоритетних напрямів є підвищення рівня знань працівників з цих питань.
Навчання працівників із питань охорони праці потребує:
подальшого удосконалення навчальних програм з питань охорони праці, впровадження нових форм і методів навчання з використанням світового досвіду;
відновлення та подальшого удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів й інспекторів із охорони праці і працівників системи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та ФССНВ;
розроблення та реалізації комплексу заходів щодо визначення пріоритетних питань у навчальних програмах із урахуванням новітніх досягнень у галузі науки та техніки щодо створення безпечних умов праці в існуючих галузях виробництва.
Інформаційне забезпечення з питань охорони праці повинно здійснюватися органами управління охороною праці на всіх рівнях (державному, галузевому, регіональному та виробничому) із залученням сучасних інформаційних технологій, при цьому воно потребує постійного удосконалення шляхом вивчення та поширення світового та вітчизняного досвіду щодо пропаганди безпечних методів та засобів праці.
Забезпечення безпечності виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель та споруд за рахунок зниження ризиків вимагає:
удосконалення нормативної бази, що регламентує безпечність виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель і споруд, і її приведення у відповідність до вимог ЄС;
удосконалення порядку здійснення експертизи виробничого устаткування, технологічних процесів, будівель і споруд на їх відповідність вимогам безпеки з урахуванням існуючих міжнародних норм;
розробки заходів щодо виведення з експлуатації морально застарілого і фізично зношеного виробничого устаткування, аварійних будівель, споруд тощо.
Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту потребує:
постійного контролю за забезпеченням працівників засобами індивідуального захисту;
сприяння поширенню інформації щодо розробки нових видів засобів індивідуального захисту та забезпечення інспекторського складу сучасними зразками цих засобів із метою пропаганди їх використання;
перегляду норм забезпечення працівників засобами індивідуального захисту з урахуванням появи нових професій, видів робіт і технологій;
можливості використання як вітчизняних засобів індивідуального захисту, так і тих, що мають відповідні міжнародні сертифікати.
Підвищення соціального захисту працюючих вимагає обов’язкового страхування працівників від нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, і це є прерогативою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (ФССНВ), який є однією з основних складових частин існуючої системи управління охороною праці в Україні. Беручи участь у реалізації державної політики в галузі охорони праці та соціального захисту людей праці, ФССНВ:
застосовує диференціацію страхових тарифів у залежності від класу професійного риску виробництв, рівня травматизму та стану охорони праці на підприємствах;
проводить профілактичні заходи щодо зменшення травматизму та професійних захворювань на виробництві, в тому числі доставку нормативно-правової літератури з питань охорони праці на підприємства, навчання працівників безпечним умовам праці тощо;
повністю відшкодовує збитки, які нанесені здоров’ю працівника на виробництві, також виплачує йому або членам його сім’ї одноразову грошову допомогу, компенсує втрачений заробіток за період непрацездатності, виплачує пенсію у разі часткової втрати працездатності, а також пенсію членам сім’ї у разі смерті потерпілого;
організує лікування потерпілих, їх перекваліфікацію, працевлаштування осіб із відновленою працездатністю;
надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових питань, організує їх участь у громадському житті тощо.