- •Національний Технічний Університет України „кпі” Луцький національний технічний університет
- •Навчальний посібник Луцьк 2о11
- •Управління охороною праці
- •Управління охороною праці вступ
- •Розділ 1. Концепція та загальна структура управління охороною праці в україні
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення в галузі управління охороною праці
- •1.2. Національна концепція розвитку в галузі управління охороною праці
- •1.3. Основні завдання та функції управління охороною праці
- •1.5. Економічні методи управління охороною праці
- •1.4. Загальна структура управління охороною праці
- •1.6. Фінансування заходів з охорони праці
- •1.7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці
- •Розділ 2. Державне управління та політика в галузі охорони праці, органи державного управління, нагляду та контролю
- •2.1. Загальні поняття, терміни та визначення в сфері державного управління суспільним виробництвом
- •2.2. Першочергові завдання у сфері державного управління охороною праці
- •2.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці
- •2.4. Нагляд та контроль у сфері страхування від нещасних випадків
- •2.5. Центральні та регіональні органи управління охороною праці, їх компетенція та повноваження
- •2.6. Управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.6.1. Особливості функціонування регіональних систем управління охороною праці
- •2.6.2. Завдання та права органів управління охороною праці на регіональному рівні
- •2.6.3. Основні заходи з охорони праці регіональних систем управління
- •2.6.4. Управління процесом вирішення завдань посадовими особами
- •2.6.5. Наглядові, контролюючі та експертні органи в регіональній системі управління охороною праці
- •2.7. Галузеве управління охороною праці
- •Розділ 3. Система управління охороною праці на підприємстві
- •Системний підхід та аналіз при організації охорони праці на виробництві
- •Загальна структура та завдання системи управління охороною праці на підприємстві
- •Функції системи управління охороною праці на підприємстві
- •Прогнозування та планування роботи з охорони праці на підприємстві
- •Організація та координація роботи з охорони праці на підприємстві
- •Основні положення організації охорони праці на виробництві
- •Нормативно-правова база для організації системи управління охороною праці на підприємстві
- •Обов’язки посадових осіб підприємства з охорони праці
- •Обов’язки працівників підприємства щодо виконання вимог охорони праці
- •Служба охорони праці підприємства
- •Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Порядок та періодичність проведення інструктажів з охорони праці, стажування та допуск працівників до роботи
- •Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Видача працівникам спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
- •Мотивація та стимулювання роботи з охорони праці на підприємстві
- •Облік показників стану умов і безпеки праці на підприємстві
- •Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці, паспортизація виробництв і атестація робочих місць на підприємстві
- •Контроль за станом охорони праці і функціонуванням системи управління охороною праці на підприємстві
- •Економічні аспекти управління охороною праці на підприємстві
- •Оцінка затрат на охорону праці
- •Визначення ефективності заходів і засобів щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Аналіз та профілактика виробничого травматизму на підприємстві
- •Звітність підприємств про стан охорони праці
- •Відповідальність працівників та посадових осіб підприємства за порушення законодавства з охорони праці
- •Внутрішній аудит систем управління охороною праці на виробництві
- •Розділ 4. Розвиток та удосконалення системи управління охороною праці в україні з урахуванням вимог моп
- •Рекомендації моп щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці на виробництві
- •Рекомендації у сфері національної політики з суоп
- •Рекомендації щодо створення Національного Керівництва з суоп
- •Модель та основні елементи суоп згідно рекомендацій моп
- •Рекомендації органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні
- •Рекомендації щодо порядку розробки і впровадження суоп
- •Рекомендації щодо примірної структури положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •Вимоги стандарту ohsas 18001 (дсту-п ohsas 18001) щодо побудови сучасних суоп
- •Особливості та сфера застосування ohsas 18001
- •Модель та основні елементи суоп стандарту ohsas 18001, загальні вимоги щодо їх побудови
- •Використання в системах управління охороною праці багатофункціональних інтегрованих систем комплексної безпеки
- •Питання для самоконтролю До розділу 1.
- •До розділу 2.
- •До розділу 3.
- •До розділу 4.
- •Тестові завдання тестові завдання (тз) до розділу 1
- •Тестові завдання до розділу 2
- •Які спеціальні функції покладаються на Міністерство охорони здоров‘я України в сфері охорони праці?
- •Управління охороною праці на регіональному рівні (уопрр) забезпечують (..............................).
- •Функціонування регіональних систем управління охороною праці (рсуоп) забезпечується за рахунок створення комплексу наступних підсистем:
- •В Асоціації спеціалістів з охорони праці позаштатні спеціалісти працюють згідно з:
- •Державна інспекція праці (діп) регіону (області) є:
- •Регіональні підсистеми реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру функціонують у складі:
- •Статистичний облік травматизму та умов праці в області здійснюється за формами:
- •Обласні відділи статистики праці ведуть облік умов праці за формою:
- •Управління охороною праці на галузевому рівні (уопгр) здійснюють:
- •Основні функції (стадії, етапи) управління охороною праці в галузі це:
- •Тестові завдання до розділу 3
- •Системний підхід є основним (..............) щодо вирішення проблем охорони праці.
- •Причини виробничого травматизму та професійної захворюваності поділяються на наступні основні групи:
- •Роботодавець не повинен допускати до роботи працівників без встановлених нормами засобів індивідуального захисту, а також в:
- •Трудові спори з питань видачі і користування спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту розглядаються:
- •На державному рівні стимулювання охорони праці регулюються законодавчими актами і перед усім:
- •Дані обліку показників стану умов праці на підприємстві за формою № 1-пв подаються у встановленому порядку до:
- •Аналіз і оцінка стану умов та безпеки праці це обов’язкова складова:
- •Тестові завдання до розділу 4
- •Список скорочень
- •Термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури
- •Відповіді на тестові запитання
- •1. План-графік внутрішніх аудитів (суоп)
- •2. План-графік позапланових аудитів (суоп)
- •3. Контрольний лист аудиту (суоп)
- •6. Звіт про аудит (суоп)
- •Процесний підхід в побудові, впровадженні та поліпшенні результативності суоп
- •4.Опитувальний лист аудиту (суоп)
- •5. Протокол невідповідності (суоп) Підприємство Внутрішній аудит суоп
- •Додаток 4.4. Карта оцінки ризиків
- •Управління охороною праці Навчальний посібник
Аналіз та профілактика виробничого травматизму на підприємстві
Виробничий травматизм зумовлений організаційними, технічними, психофізіологічними та санітарно-гігієнічними причинами. Аналіз виробничого травматизму дозволяє не лише виявити причини, а визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики травматизму. Для аналізу виробничого травматизму застосовують багато різноманітних методів, основні з яких можна поділити на такі групи: статистичні, топографічні, монографічні, економічні, анкетування, ергономічні, психофізіологічні, експертних оцінок та інші.
Статистичні методи основані на аналізі статистичного матеріалу по травматизму, який накопичений на підприємстві або в галузі за кілька років. Відповідні дані для цього аналізу містяться в актах за формою Н-1 і в звітах за формою №7-ТНВ. Статистичний метод дозволяє всі нещасні випадки і причини травматизму групувати за статтю, віком, професіями, стажем роботи потерпілих, часом, місцем, типом нещасних випадків, характером одержаних травм, видом обладнання. Цей метод дозволяє встановити по окремих підприємствах найпоширеніші види травм, визначити причини, які спричиняють найбільшу кількість нещасних випадків, виявити небезпечні місця, розробити і провести необхідні організаційно-технічні заходи.
Кількісний показник травматизму, або показник частоти нещасних випадків Кч, розраховується на 1000 працюючих:
Кч = 1000 n/Р,
де n – кількість нещасних випадків за звітний період із втратою працездатності на 1 і більше днів;
Р – середньоспискова чисельність працюючих за той же звітний період часу.
Якісний показник травматизму, або показник важкості нещасних випадків Кв, характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:
Кв = Д/n,
де Д – загальна кількість днів непрацездатності у потерпілих для випадків із втратою працездатності на 1 і більше днів.
Узагальнюючим показником, який показує кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працюючих, є коефіцієнт виробничих втрат:
Квв = Кч · Кт = 1000 Д/Р.
Але жоден із вищенаведених показників не враховує стійкої втрати працездатності та смерті працівників, і тому не може повністю характеризувати рівень травматизму. Для цього необхідне використання принаймні ще одного показника. Таким показником є коефіцієнт нещасних випадків із смертельним наслідком та каліцтвом:
Кск =( n ск /n) 100 %,
де nск - кількість нещасних випадків, що призвели до смерті і каліцтва.
n - загальна кількість нещасних випадків.
Міжнародна організація праці використовує кoeфіцiєнт частоти, який показує кількість нещасних випадків, що припадає на 1000000 відпрацьованих людино-годин:
КчМОП= 1 000 000 п/Т,
де Т - загальний час роботи, людино-годин.
Вищенаведені та інші показники, наприклад коефіцієнт електротравматизму, дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, в галузі, регіоні тощо, порівнювати ці показники, робити певні висновки, застосовувати організаційні заходи, спрямовані на профілактику травматизму.
Топографічні методи ґрунтуються на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки, або ж на схемі, що являє собою контури тіла людини, позначають травмовані органи чи ділянки тіла. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою або ж найбільш травмовані органи. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта. Повторення аналогічних травм свідчить про незадовільну організацію інструктажу, невикористання конкретних засобів індивідуального захисту тощо.
Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно. Цей метод дозволяє аналізувати не лише нещасні випадки, що відбулися, але й виявити потенційно небезпечні фактори, а результати використати для розробки заходів охорони праці, вдосконалення виробництва.
Економічні методи полягають у визначенні економічної шкоди, спричиненої травмами та захворюваннями, – з одного боку та економічної ефективності від витрат на розробку та впровадження заходів на охорону праці – з другого. Ці методи дозволяють знайти оптимальне рішення, що забезпечить заданий рівень безпеки, однак вони не дозволяють вивчити причини травматизму та захворювань.
Методи анкетування передбачають письмовий опит працюючих з метою отримання інформації про потенційні небезпеки трудових процесів, про умови праці. Для цього розробляються анкети для робітників, в яких в залежності від мети опиту визначаються питання та чинники. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.
Ергономічні методи ґрунтуються на комплексному вивченні системи "людина – машина – виробниче середовище". Відомо, що кожному виду трудової діяльності відповідають певні фізіологічні, психофізіологічні і психологічні якості людини, а також антропометричні дані. Тому при комплексній відповідності вказаних властивостей людини і конкретної трудової діяльності можлива ефективна і безпечна робота. Порушення відповідності веде до нещасного випадку. Ергономічні методи дозволяють знайти невідповідності та усунути їх.
Психофізіологічні методи аналізу травматизму враховують, що здоров'я і працездатність людини залежать від біологічних ритмів функціонування організму. Такі явища, як іонізація атмосфери, магнітне і гравітаційне поле Землі, активність Сонця, гравітація Місяця та ін., викликають відповідні зміни в організмі людини, що змінюють її стан і впливають на поведінку не на краще. Це призводить до зниження сприйняття дійсності і може спричинитися до нещасних випадків.
Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристроїв, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин, механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування. Виявлення думки експертів може бути очним і заочним (за допомогою анкет).
