35. Проблема діяльності дитячих та юнацьких організацій на сучасному етапі.

Сучасні дитячі та юнацькі організації створюються на основі добровільності, самоврядування, рівноправності членів як в межах школи, так і поза нею.

Найбільш поширені в Україні дитячі організації – це СПОУ (спілка піонерських організацій України) та УСО “Пласт” (українська скаутська організація “Пласт”).

СПОУ виникла в 1997 р. Побудована на гуманістичних демократичних основах, відкинула політизацію дитячого життя, виступає на захист прав і інтересів дітей, за розвиток їх здібностей і творчих можливостей. Діяльність: краєзнавство, організаторська робота, народознавство і підготовка до сімейного життя; екологічна діяльність, милосердя, суспільно корисна фізична праця., спорт, туризм.

“Пласт” – відродилась в 1992 р. В її основі – патріотичне виховання дітей та молоді. Сучасний скаутський рух згуртований у найбільшу всесвітню організацію, яка охопила 136 країн. Діяльність: українознавство, релігієзнавство, природознавство, мистецтво, таборознавство, спорт, техніка. Ще існують малі організації як: СМОУ (спілка молодих організацій України), УКР (Українська козацька республіка), “Січ”, “Сузір’я”, “Спілка української молоді” та ін.

На жаль, багато дітей і молоді залишаються поза всякими організаціями сам на сам з усіма негативними проблемами.

Проблеми:

1) фінансова підтримка;

2) не кожен педагог хоче працювати безкоштовно.

36. Методика формування колективу. Змоделювати колективну творчу справу.

Як спеціально організоване об'єднання учнів колектив формується не відразу: це справа складна і потребує значних затрат сил і часу.

За Макаренком: 1) етап – вимоги ставить педагог; 2) актив підтримує вимоги вихователя, ставить їх до себе і до інших членів колективу; 3) вирішальний вплив має колективна вимога – громадська думка;

За Лутошкіним: 1) “пісчані розсипи” (кожен в групі сам по собі); 2) “м’яка глина” (вже виникають внутрішні зв’язки між вихованцями, але для спільної діяльності їм потрібна підтримка); 3) “блимаючий маяк” (виділяється актив); 4) “червоне вітрило” (принцип “один за всіх всі за одного”, але прийти на допомогу іншим колективам ще не готові); 5) помолотий смолоскип” ( колектив прагне принести користь).

Одним із основних педагогічних засобів формування колективу є методика колективного творчого виховання, яка дає простір для розвитку дитячої самодіяльності та ініціативи. Для успішного керівництва колективом педагог повинен постійно збирати й аналізувати інформацію про учнівський колектив, використовувати різні методики (соціометрію, анкети, твори, тощо) і на основі аналізувати, планувати і здійснювати вплив.

Організація колективної творчої справи:

1) попередня робота вихователя з колективом – захоплення перспективою цікавої і потрібної справи;

2) колективне планування - створення мікро груп для вироблення пропозицій, обговорення їх спочатку в мікро групах, потім на загальних зборах;

3) підготовка КТС;

4) проведення;

5) колективне підведення підсумків;

6) післядія – роздуми педагога щодо ефективності справи.

37. Виховна робота класного керівника. Фрагмент плану роботи класного керівник на тиждень.

Класний керівник це вчитель, який призначений директором школи для організації і здійснення виховного процесу в класі.

У своїй роботі класний керівник керується державними документами про школу, освіту і виховання. Класний керівник має володіти глибокими психолого-педагогічними знаннями та уміннями (комунікативними, організаторськими, прогностичними, конструктивними тощо).

Функції класного керівника: 1) виховна: формування всебічно розвиненої особистості вихованця; 2) розвивальна; 3) організаторська; 4) діагностична (визначення рівня вихованості окремих учнів і колективу класу); 5) соціальна; 6) координаційна; 7) методична; 8) стимулююча;

Класний керівник самостійно визначає час, оптимальні форми, методи, засоби виховної роботи.

Обов’язки: - всебічне вивчення інтересів і нахилів учнів, взаємин у сім’ї та класі, - згуртування учнів у дружний колектив, розвиток самоуправління та ініціативи; - піклування про розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів, виявлення причин неуспішності, організація надання допомоги невстигаючим; - сприяння залученню учнів до заг. шк. справ, гуртків, об'єднань; - піклування про життя і здоров’я учнів, запобігання утворенню шкідливих звичок; - співробітництво з сім’ями учнів та громадським організаціями; - ведення документації: кл. журнал, особові справи; - підвищення кваліфікації.

Зміст роботи: національне, громадсько-патріотичне, правове, трудове, екологічне, фізичне виховання.

Робота з класом – згуртування колективу, формування активу, специф. робота з хлопцями і дівчатами, індивідуальна робота.

Орієнтований план виховної роботи:

1) вступ (характеристика учнівського колективу, визначення мети і основних виховних завдань).

2) основні виховні справи (класні години, збори).

3) індивідуальна робота з дітьми;

4) охорона життя і здоров’я дітей;

5) робота з батьками.

Основні форми:

- класна година; - колективна творча справа; - індивідуальні бесіди;

38. Позакласна та позашкільна робота з учнями. Спланувати позакласну роботу з старшокласниками гімназії.

Звичайною формою як навчальної так і виховної роботи в школі є урок. Але невід'ємною частиною педагогічного процесу є позаурочна робота (позакласна) і позашкільна робота, яка має специфічні форми організації. Характерною ознакою є добровільність. Школяр сам обирає зміст, напрями, форму позаурочної роботи, керуючись своїми інтересами і можливостями.

Позакласною називається здійснювана в позаурочний час і спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, різноманітна освітня і виховна робота, організована колективом школи.

Позашкільна робота – різноманітна позаурочна робота, здійснювана навчально-виховними, культурно-освітніми закладами, молодіжними та громадськими об’єднаннями.

Форми позашкільної освіти:

- гурток – самодіяльне об'єднання учнів, які займаються поглибленим вивченням питань науки, літератури, мистецтва. Заняття в позаурочний час 1-4 рази в місяць.

- клуби – об’єднання гуртків, або самостійних організацій учнів для задоволення інтересів школярів.

Позакласні форми:

- класна година. Це година спілкування класного керівника з учнями. Структура: вступна, основна, заключна частини. Вступна – створення відповідного настрою, мотивація на діяльність. Основна – розкриття теми, мети, завдань, класної години. Заключна – висновки. Складаються конспекти (тема, мета, обладнання, місце проведення, учасники: вступ., осн., висновки).

- колективна творча справа – передбачає активну участь учнів в плануванні, організації та аналізі роботи, основаної на ініціативі та солідарності учнів. Мета: формування товариських стосунків, розвиток взаємодопомоги і т.д.(6 етапів: - попередня робота; -колективне планування; -підготовка; -проведення; -колективні підсумки; - післядія).

- бесіда;

- індивідуальна бесіда.