- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •45. Матеріалознавство. Термопластичні відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
Методи рентгенологічного дослідження поділяють на основні (внутрішньо та позаротова рентгенографія) і додаткові (томографія, комп'ютерна томо- і рентгенографія, телерентгенографія, електрорентгенографія).
Внутрішньоротова контактна рентгенографія. Щоб не трапилося накладання на рентгенограмах кісток одна на одну, необхідно тубус рентгенівської трубки спрямовувати під певним кутом до зубів верхньої та нижньої щелеп, користуючись правилом ізометрії.
Внутрішньоротова рентгенографія у прикусі. Використовується переважно у дітей, у разі підвищеного блювотного рефлексу, підчас обстежень великих ділянок коміркового відростка та частини. Плівку 5x6 см або 6x8 см уводять у рот та утримують зімкнутими зубами.
Позаротова рентгенографія. Використовують у разі підвищеного блювотного рефлексу, тризму жувальних м'язів для дослідження відділів верхньої та нижньої щелепи, скронево-нижньощелепного суглоба, кісток лиця, якість рентгенограм нижча порівняно із внутрішньоротовим методом.
Томографія — пошарове обстеження, яке дозволяє отримати зображення певного шару ділянки, що вивчається.
Збільшена панорамна рентгенографія. Проведення даного дослідження здійснюється шляхом уведення у ротову порожнину хворого анода гострофо- кусної трубки, а рентгенівську плівку розміщують ззовні.Трубку вводять у ротову порожнину по середній лінії лиця до рівня других молярів. Описаний метод дозволяє отримати повну картину всіх зубів у вигляді панорамного знімку з великою чіткістю та збільшенням у 2 рази.
Комп’ютерна томографія. Метод дозволяє виявити положення, форму, розміри та будову різних органів, визначити їх топографо-анатомічні взаємовідношення з органами і тканинами, розміщеними поруч.
Рентгенографія з використанням контрасних речовин. У стоматології метод використовується під час проведення сіалографій, обстеження проток слинних залоз, які наповнюють йодвмісними препаратами.
5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
Електроміографія — це метод функціонального дослідження системи м'язів, який дозволяє графічно реєструвати їх біопотенціали. Реєстрація біопотенціалів дозволяє визначити стан і функціональні можливості різних тканин. Для цих потреб використовують багатоканальний електроміограф і спеціальні датчики — нашкірні електроди. Електроміографію проводять для вивчення активності навколоротових м'язів, у разі підозри на захворювання скро- нево-нижньощелепного суглоба тощо.
6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
Для позаротового методу запису рухів нижньої щелепи використовують
реєструвальний пристрій Гізі. Пристрій складається з металевої
підковоподібної пластинки і лицевої дуги. Підковоподібна пластинка
кріпиться на нижньому прикусному валику в ділянці фронтальних зубів і
з'єднується з лицевою дугою. Кінці лицевої дуги оснащені олівцями і
розташовані в ділянці суглобів. На щоку спереду від вуха накладають
папір, до якого спрямовані загострені кінці олівців.
Потім прикусні валики верхньої та нижньої щелеп уводять у ротову
порожнину і просять хворого зімкнути щелепи у положенні центрального
співвідношення. Після цього хворого просять рухати нижньою щелепою допереду та вбік.Штифти у такому разі ковзають по амальгамі або пластичній масі,
залишаючи слід. У результаті отримують індивідуальний запис рухів
нижньої щелепи.
Прикусні валики виводять з ротової порожнини, дають час для затвердіння
амальгамі і переносять на моделі в індивідуальний безсуглобовий
артику-лятор.