- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •45. Матеріалознавство. Термопластичні відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
Під час лікування хворих мостоподібними конструкціями зубних протезів найчастіше спостерігаються такі помилки та ускладнення:
1) результатом поверхового обстеження хворого є неправильна оцінка клінічного стану опорних зубів;
2) перевантаження опорних зубів та їх передчасне видалення в результаті неправильного вибору кількості зубів;
3) незадовільна попередня спеціальна підготовка, яка не ліквідувала порушення оклюзії;
4) травмування слизової оболонки коміркового відростка (у разі помилок, допущених під час моделювання проміжної частини, що полягають у створенні великої площі контакту з його слизовою оболонкою); антагоністами;
5) неправильне моделювання горбків штучних зубів без урахування їх вікових особливостей;
6) підвищення міжальвеолярної висоти на мостоподібному протезі;
7) незадовільні естетичні якості мостоподібного протеза;
8) алергічні реакції на матеріал мостовидного протеза.
10) технічні помилки. До них відносять погану спайку частин протеза, не якісне лиття, деформацію протеза під час спайки, зтоншення коронок під час відбілювання та поліровки.
67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
Під час лікування хворих мостоподібними конструкціями зубних протезів найчастіше спостерігаються такі помилки та ускладнення:
1) результатом поверхового обстеження хворого є неправильна оцінка клінічного стану опорних зубів;
2) перевантаження опорних зубів та їх передчасне видалення в результаті неправильного вибору кількості зубів;
3) незадовільна попередня спеціальна підготовка, яка не ліквідувала порушення оклюзії;
4) травмування слизової оболонки коміркового відростка (у разі помилок, допущених під час моделювання проміжної частини, що полягають у створенні великої площі контакту з його слизовою оболонкою); антагоністами;
5) неправильне моделювання горбків штучних зубів без урахування їх вікових особливостей;
6) підвищення міжальвеолярної висоти на мостоподібному протезі;
7) незадовільні естетичні якості мостоподібного протеза;
8) алергічні реакції на матеріал мостовидного протеза.
10) технічні помилки. До них відносять погану спайку частин протеза, не якісне лиття, деформацію протеза під час спайки, зтоншення коронок під час відбілювання та поліровки.
68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
Основні принципи ретенції незнімних конструкцій: коронок, мостовидних протезів і фактори, що їх забезпечують в три групи: відпрепарований зуб (культя); коронка (штучна); цемент. Принципи ретенції відпрепарованого зуба : 1. Кут нахилу протилежних стінок культі зуба. Ретенція суцільнолитих коронок збільшується при збільшенні (дотриманих) паралельності бокових стінок. Рекомендовано 5-10о.2. Висота культі збільшення площі поверхні.3. Площа поверхні лінійно збільшує ретенцію збільшення висоти культі відпрепарованого зуба веде до збільшення площі поверхні і як наслідок збільшення ретенції.4. Шероховата поверхня відпрепарованого зуба має значення: 1) із-за збільшення площі поверхні бокових стінок коронки; 2) фосфатний цемент не утворює хімічного зв’язку з тканинами зуба, а утримується за рахунок проникнення у поверхневі нерівності. Штучна коронка – точність прилягання до відпрепарованої поверхні культі зуба. Цементи - товщина цементного шару фіксуючого протез максимальна спостерігається при товщині цементного шару від 31 до 38 мкм. Фактори : Первинний фактор – бокові поверхні.Вторинні фактори: а) борозди; б) додаткові порожнини; в) штифти; г) комбінація а, б, в.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЦЕМЕНТИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТЯХ:Цемент— порошкоподібна в’яжуча, як правило, мінеральна речовина, здатна при змішуванні з водою утворювати пластичну масу. Після затвердіння стає каміннєподібною. Стоматологічні цементи в клініці мають широке застосування в якості: пломбувального матеріалу; матеріалу для фіксації незнімних протезів, ортодонтичних апаратів на опорних зубах або імплантатах; як підкладки під пломби для захисту пульпи.Для клініки ортопедичної стоматології найбільше значення мають фіксуючі матеріали. До фіксуючих цементів, окрім загальних для всіх медичних матеріалів, пред'являють наступні специфічні вимоги. Ці матеріали не повинні дратувати пульпу, навпаки, надаючи протизапальну дію і стимулюючи дентиногенез.
