- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •45. Матеріалознавство. Термопластичні відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
Поверхня, яка проходить через жувальні площадки і різальні краї зубів, називається змикальною поверхнею, або оклюзійною. У ділянці бічних зубів верхньої щелепи змикальна поверхня має викривлення, спрямоване своєю випуклістю донизу, яке отримало назву сагітальної оклюзійної кривої. Оклю- зійна крива чітко виявляється після прорізування усіх постійних зубів. Вона починається на дистальній контактній поверхні першого премоляра і закінчується на дистальному щічному горбку зуба мудрості. Практично її встановлюють на рівні перехрестя нижніх і щічних горбків з верхніми. Крім сагітальної оклюзійної кривої розрізняють трансверзальну криву. Вона проходить через жувальні поверхні молярів з правого і лівого боків у поперечному напрямку.
15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
Артикуляція - різні положення та переміщення нижньої щелепи по відношенню до верхньої, які здійснюються за допомогою жувальних.
Оклюзія — це змикання зубних рядів у цілому або окремих груп зубів протягом більшого або меншого відрізку часу.
Види оклюзії
Розрізняють три види оклюзії: передню, бічну і центральну. Передньою оклюзією називають змикання зубних рядів під час висування уперед нижньої щелепи, бічною оклюзією — змикання зубних рядів під час зміщення нижньої щелепи убік.
16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
Найдоступнішим способом визначення центральної оклюзії за наявності великої кількості пар зубів-антагоністів є використання ознак, які ми можемо бачити неозброєним оком. Тому пропонується визначати центральну оклюзію у разі ортогнатичного прикусу як змикання зубів, які характеризуються принаймні такими чотирма ознаками:
Кожний верхній або нижній зуб змикається з двома антагоністами: верхній — з нижніми зубами (однойменними і тими, що позаду), нижній — з верхніми зубами (однойменним і тими, що попереду). Винятком є верхні зуби мудрості і нижні центральні різці, які мають тільки по одному антагоністу.
Присередні лінії між верхніми і нижніми центральними зубами є продовженням одна одної і розташовані в одній сагітальній площині.
Верхні фронтальні зуби перекривають нижні майже на 1/3 довжини коронки зуба (1,5-3 мм).
Верхній перший моляр, змикаючись з двома нижніми молярами, перекриває приблизно 2/3 першого моляра і 1/3 другого. Щічно-медіальний горбок верхнього першого моляра потрапляє у змикальну щілину між щічними горбками нижнього першого моляра.
17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
Відстань, яку проходить головка нижньої щелепи під час руху нижньої щелепи вперед, має назву сагітального суглобового шляху. Він характеризується виділеним кутом — кутом сагітального суглобового шляху. Цей кут утворюється шляхом перетинання лінії, що лежить на продовженні сагітального суглобового шляху, з оклюзійною (протетичною) площиною. Під останньою розуміється площина, яка проходить через різальні краї перших різців нижньої щелепи і дистально-щічні горбки зубів мудрості, за їх відсутності — через подібні горбки інших молярів. Кут суглобового сагітального шляху, за даними Гізі, в середньому становить 33°. Насправді розміри цього кута індивідуальні,оскільки він визначається нахилом і ступенем розвитку суглобового горбка. Крім того, відбуваються його вікові зміни. Під час руху нижньої щелепи за наявності ортогнатичного прикусу фронтальні зуби можуть вийти вперед тільки за умови, що вони звільняються від перекриття їх верхніми зубами. Цей рух супроводжується ковзанням нижніх різців по піднебінній поверхні до моменту доторкування різальних країв (передня оклюзія). Шлях, який здійснюється нижніми різцями під час висування нижньої щелепи вперед, називається сагітальним різцевим шляхом. У разі перетинання лінії сагітального різцевого шляху з оклюзійною площиною утворюється кут, який називається кутом сагітального різцевого шляху. Величина його індивідуальна і залежить від характеру перекриття. За Гізі, він дорівнює в середньому 40-50°.
За наявності передньої оклюзії можливі контакти зубів у трьох точках; одна з них розташована на передніх зубах, а дві — на задніх горбках третіх молярів.
18.Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в трансверзальному напрямку. Поняття про робочу та балансуючу сторону зубного ряду. Види контактів зубних рядів в положенні бічної оклюзії.
Під час руху щелепи вліво скорочується правий бічний крилоподібний м'яз. У такому разі головка з одного боку обертається навколо своєї осі, яка йде майже вертикально вниз через гілку нижньої щелепи. Одночасно головка з другого боку разом з диском ковзає по поверхні суглобового горбка. Якщо нижня щелепа рухається, наприклад, управо, то з лівого боку головка її рухається вниз і вперед, а з правого обертається навколо вертикальної осі.
Кут трансверзального суглобового шляху. Головка нижньої щелепи на боці, де скоротився м'яз, рухається вниз, вперед і (незначно) досередини. При цьому вона долає шлях під кутом(Беннета) до сагітальної лінії суглобового шляху. Кут Беннета в середньому він дорівнює 17°.
Трансверзальні рухи характеризуються певними змінами і оклюзійними контактами зубів. Оскільки нижня щелепа постійно зміщується то вправо, то вліво, зуби в цей час описують криві, які перетинаються під тупим кутом. Чим дальше від головки нижньої щелепи знаходиться зуб, тим кут більший. Кут, який утворюється у місці перетину різців, є найбільш тупим. Цей кут називається кутом трансверзального різцевого шляху, або готичним кутом. Він визначає амплітуду бічних рухів різців ідорівнює 100-110°.
Великий інтерес викликають зміни взаємовідношення жувальних зубів під час бічних рухів щелепи. Під час бічних рухів щелепи розрізняють два боки: робочий і балансний. На робочому боці зуби стикаються однойменними горбками, а на балансному — різнойменними, тобто щічні нижні горбки стикаються з верхніми піднебінними.