11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.

Періодонт - зв'язка, що утримує корінь зуба в зубній комірці. Його волок­на у вигляді товстих колагенових пучків одним кінцем вплітаються у цемент, другим — у комірковий відросток, створюючи кілька груп. Між пучками воло­кон є проміжки, заповнені пухкою волокнистою сполучною (інтерстиціальною) тканиною, що містить в собі судини і нервові волокна.

Будова періодонта Волокна періодонта натягнуті в дуже вузькій щілині, обмеженій коренем зуба і комірковими відростком та частиною, яка називаєть­ся періодонтальним простором. Ширина цього простору складає в середньому 0,2-0,3 мм і неоднакова в різних його відділах (мінімальна в середній третині кореня).

12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.

Це суглоб парний, комбінований, утворений головками вінцевих відростків нижньої щелепи, нижньощелепними ямками та суглобовими горбками скро­невих кісток. У порожнині суглоба міститься суглобовий диск який ділить сугло­бову порожнину на два ізольовані один від одного поверхи. Особливістю суг­лобового диска є те, що він може переміщатися по суглобовому горбку. Зв'язковий апарат скронево-нижньощелепного суглоба складають бічна, клино-нижньощелепна та шило-нижньощелепна зв'язки.

Нижня щелепа може опускатися під час руху її головки по нижній поверхні суглобового диска в нижньому поверсі скронево-нижньощелепного суглоба. В цей час в обох суглобах одночасно відбуваються однакові рухи по осях, що проходять уздовж найбільшої довжини еліпсоподібної головки ниж­ньої щелепи.

Під час руху нижньої щелепи вперед в обох суглобах одночасно висува­ються головки вінцевих відростків разом з дисками та суглобові горбки скро­невих кісток. Основний рух відбувається у верхньому поверсі суглобової по­рожнини, зуби верхньої й нижньої щелеп весь час торкаються одні одних і ков­зають.

Під час бічного руху нижньої щелепи однобічно висувається лише її го­ловка разом з диском та суглобовий горбок.

13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу

Прикус — це взаємовідношення між зубними рядами в стані центральної оклюзії. Центральною оклюзією, як відомо, називається таке змикання зубних рядів, у разі якого зуби мають максимальну кількість контактних точок, а суг­лобові головки нижньої щелепи розташовуються за допомогою диска в основі скату суглобових горбків.

Фізіологічні прикуси - ортогнатичний, прямий, фізіологічну прогнатію і фізіологічну опістогнатію.

Ортогнатичний прикус. Ортогнатія характеризується морфологічними ознаками, з яких одні стосуються всієї зубної дуги, другі — тільки до фронталь­них зубів, а треті — тільки до жувальних.

Ознаки, що стосуються всієї зубної дуги:

1. Верхня зубна дуга має еліпсоподібну форму, нижня — форму параболи.

2. На верхній щелепі зубна дуга більша від коміркової, а коміркова — більша від базальної.

3. Кожен із зубів змикається звичайно з двома антагоністами за винятком верхніх зубів мудрості і нижніх центральних різців. Кожен верхній зуб змикається з однойменним (головним) і розміщеним поза­ду нижнім зубом; кожен нижній зуб зми­кається з однойменним (головним) і розміщеним попереду верхнім зубом.

4. Зуби кожного зубного ряду, при­лягаючи один до одного, взаємно торка­ються контактними точками, розташо­ваними на апроксимальних поверхнях.

5. Висота зубних коронок поступо­во зменшується від центральних різців до молярів (виняток ікла).

6. Верхні зуби нахилені коронками дозовні, а коренями — досередини,нижні зуби, навпаки, нахилені коронками у бік язика, а коренями — дозовні.

Ознаки, що стосується змикання фронтальних зубів:

1. Верхні фронтальні зуби перекривають нижні зуби на одну третину коронки.

2. Середні лінії між верхніми і нижніми центральними різцями знаходять­ся в одній сагітальній площині.

Ознаки, які стосуються змикання зубів у щічно-піднебінному напрямку:

1. Щічні горбки верхніх зубів розташован і дозовні від однойменних горбків нижніх зубів, а щічні горбки нижніх зубів — досередини від однойменних горбків верхніх зубів.

2. Язикові горбки нижніх зубів розташовані досередини від піднебінних горбків верхніх зубів.

Ознаки, які стосуються змикання жувальних зубів у передньо-задньому на­прямку:

1. Передній щічний горбок першого верхнього моляра розташований на щічному боці першого нижнього моляра в поперечній борозні між щічними горбками, а задній щічний горбок верхнього першого моляра розташовується між дистально-щічним горбком першого нижнього моляра і медіально-щічним горбком другого нижнього моляра.

2. Жувальні поверхні нижніх зубів, починаючи від премолярів і закінчую­чи останнім моляром, створюють сагітальні ввігнуті криві поверхні. Жувальні поверхні верхніх зубів створюють сагітальну криву, але не ввігнуту, а випуклу, яка повторює форму нижньої увігнутої кривої.

Прямий прикус. відрізняється від ортогнатичного тим, що різальні краї верхніх зубів не перекривають, а потрапляють прямо, подібно до щипців, на різальні краї нижніх зубів.

Опістогнатичний - фронтальні зуби разом з комірковим відрост­ком та частиною спрямовані дозаду.

Прогнатичний — допереду.

Патологічні прикуси- прогнатія, прогенія, глибокий, відкритий, пере­хресний прикуси.

Прогнатія - характери­зується висунутим поло­женням верхньої щелепи.

Прогенія - висування нижньої щелепи вперед.

Глибокий прикус - характеризується значним перекриттям фронтальними зубами верхньої щелепи фронтальних зубів нижньої.

Відкритий прикус - відсутнє змикання фронтальних зубів, а інколи і премолярів, у контакт вступають лише моляри.

Перехресний при­кус - співвідношення зубних рядів, за якого щічні гор­бки нижніх бічних жу­вальних зубів розташо­вані дозовні від одноймен­них верхніх. Фронтальні зуби змикаються правиль­но.