- •Класифікація компетентностей
- •1.2 Аналіз стану проблеми формування компетентностей та компетенцiй
- •2.1. Ключовi та предметнi компетентностi
- •2.2. Формування ключових та предметних компетентностей на уроках української мови
- •2.3.Формування предметно-математичної компетентності
- •2.4. Формування предметних природознавчої та суспільствознавчої компетентностей на уроках природознавства
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •2. Виразне читання вчителем казки «Півник і двоє мишенят».
- •3. Відтворення образного бачення казки.
- •1. Показ об'єктів, які допоможуть сприйняти казку.
- •4. Читання-розгляд книжки.
- •5.Рекомендації.
- •Урок 2 Природознавство (1 клас)
- •Хід уроку
- •IV. Закріплення знань.
- •V. Підсумок уроку.
- •VI. Домашнє завдання:
- •Урок 3 Математика (1 клас)
- •Хід уроку
- •Розв'язування задач:
- •Первинне закріплення знань:
- •Підсумок уроку:
- •Урок 4 Українське читання (3 клас)
- •Хід уроку
- •II. Ранкове повідомлення.
- •VIII. Узагальнюючий підсумок.
- •IX. Підсумок уроку
2.3.Формування предметно-математичної компетентності
Серед предметних компетентностей, якими має оволодіти молод- ший школяр, виокремлено і математичну компетентність, яка визна- чається як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних та практикозорієнетованих завдань.
У структурі предметно-математичної компетентності виділяється обчислювальна складова, яка являє собою готовність учня застосо- вувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях. Аналіз ситуацій, які виникають у повсякденному житті, і для вирішення яких потрібні математичні знання та вміння, свідчить, що їх перелік невеликий, а саме:
вміння вести підрахунки (лічба, обчислення), для обчислень використовувати відомі формули та правила;
вміння читати та інтерпретувати інформацію, подану у різній формі (таблиці, графіки, діаграми);
вміння доказово міркувати і пояснювати свої дії, доводити істинність чи хибність тверджень;
вміння знаходити довжину, площу, об'єм, масу реальних об'єктів під час розв'язування практичних задач;
вміння користуватися креслярськими інструментами.
Це загальні вміння, які потрібні кожній людині впродовж її життя. На різних етапах становлення особистості, в професійному і соціаль- ному аспектах її життя вони виявляються і використовуються неодна- ковою мірою. Проте їх формування і розвиток відбуваються у роки шкільного навчання і в початковій ланці зокрема.
Відповідно до зазначеного переліку вмінь виокремлено складові математичної компетентності молодшого школяра - обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну. Зрозуміло, що такий розподіл є умовним і може змінюватися в процесі розвитку цього напрямку науки. Сьогодні геометричні знання у людській діяльності набувають особли- вої значущості, спектр їх застосування широкий - хімія, фізика, астро- номія, географія, архітектура, будівництво, мистецтво тощо. Курс геометрії, який вивчається в основній і середніх ланках школи, закладає міцні підвалини для подальшого професійного становлення спеціалістів, які пов'язуватимуть свою діяльність із застосуванням геометрії. Необхідні елементарні геометричні вміння та навички і для вирішення побутових завдань. Сьогодні, як ніколи, актуальний вислів давньогрецького філософа і математика Платона “Хто не знає геометрії - із школи не випускається”.
На основі аналізу наукових досліджень, спостережень за діяльністю людей встановлено, що основу геометричної складової математичної компетентності складають уміння орієнтуватися в просторі, вимірю- вальні й конструкторські вміння, здатність застосовувати ці вміння у життєвих ситуаціях. У початковій школі геометрія вивчається як пропедевтичний курс. Метою ознайомлення молодших школярів з елементами геометрії є підготовка їх до вивчення систематичного курсу в основній школі, здатності використовувати набуті знання і вміння під час вивчення інших предметів та для вирішення життєвих завдань.
