1. Показ об'єктів, які допоможуть сприйняти казку.
До уроку вчитель готує пучок колосків пшениці (жита), окремі хлібні вироби, великий циферблат та картки до гри "Поле чудес",
а) Перевірка читацької пам'яті учнів.
- Назвіть правильно і повно ті казки, з якими ми вже ознайомились на попередніх заняттях (Вправа "Мікрофон").
Діти: "Котик і Півник ". "Казка про Івасика". "Коза-дереза".
б) Бесіда з елементами гри "Поле чудес" - технологія групової роботи.
- Сьогодні ми будемо читати ще одну казку. А про кого вона і про що в ній піде мова - відгадайте. Відгадування проведемо у формі гри "Поле чудес".
Учні поділені на три групи. Кожна група обирає для гри трьох посланців -відгадувачів. Далі вчитель ознайомлює з правилами гри і повідомляє, що на великому циферблаті цифра 1, 2, 3. Зашифровані слова на картках-прямокутниках під цими ж номерами, а завдання на титульній стороні картки.
Жеребкуванням визначається послідовність участі груп у турах. Гра розпочинається крутінням циферблату і відгадуванням зашифрованих слів.
Завдання для першого туру
Завдання для другого туру
Завдання для третього туру
Відповіді; 1. Колосок. 2. Мишенята. 3.Півник. Завдання (робота в групах):
Поділіть слово-відгадку на склади.
Вимовте звуки у кожному з них.
Зробіть моделі цих слів:
- Здогадалися про кого будемо читати? (Вправа "Мозкова атака"). Послухайте казку про те, яка оказія трапилася з мишенятами. А графічне зображення казки таке:
Хто може правильно назвати казку?
2. Виразне читання вчителем казки «Півник і двоє мишенят».
Після першого читання вчитель запитує дітей, хто їм з персонажів сподобався, а хто – не зовсім (Відповіді короткі).
- А тепер ще раз послухайте казку і постарайтеся зрозуміти, чому нам подобається півник, а чому неприємні мишенята.
3. Відтворення образного бачення казки.
а) Аудіювання. Провідний прийом - бесіда з елементами інсценування.
Про кого і про що ця казка?
Чому вам приємний(любий) Півник? (Він працьовитий, сам знайшов колосок, сам його обмолотив, відніс зерно до млина, змолов його на борошно, замісив тісто і спік пиріжки).
- А чим займались мишенята в цей час? Хто може показати, як поводилися мишенята? (Розігрується групова сценка).
- А як поводилися Круть і Верть за столом? Чому їхні відповіді були все тихішими і тихішими?
б) Робота над інсценізацією казки.
- З яких слів почнемо останню - фінальну частину казки?
Півник (виймає пироги з печі, кладе на стіл і каже):
Ох, і запашні пироги! А які рум'яні!
(З'являються мишенята).
Круть. Ох, і зголоднів я!
Верть. Ох, і їсти хочеться!
(Сідають за стіл).
Півник. Стривайте, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто знайшов колосок?
Мишенята. Ти (гордо).
Півник. А хто його обмолотив?
Мишенята. Ти (тихіше,збентежено).
Півник. А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
Мишенята. Ти (нищечком).
Півник. А ви що робили?
(Мишенята мовчать, схилили голови. Почали вилазити з-за столу).
Вчитель. Чому вони мовчать? Чому схилили голови?
Діти. Їм соромно!
в) Подумайте і скажіть: Як пиріжок з'явився на столі? Яку роботу треба виконати, перш ніж його з'їсти? (Відповіді учнів у "Мікрофон"). А вчитель завчасно побудував "Асоціативний кущ" і лише указкою підтверджує відповіді учнів.
