- •Завдання № 1
- •Завдання № 2
- •Завдання № 3
- •Немає вірної відповіді.
- •Інноваційні;
- •Науково-технічні стратегічні альянси;
- •Завдання № 4
- •3 Стадії;
- •1) 1 Етап розроблення цілей 2 Етап стратегічного аналізу 3 Етап вибору інноваційної стратегії 4Етап реалізації інноваційної стратегії;
- •Конкурентна перевага;
- •Система управління інтелектуальним капіталом;
- •Новація;
- •Факторів, що стосуються соціопсихологічного регулювання підприємництва в інноваційній діяльності.
- •Завдання № 5
- •Завдання № 6
- •2) Другим етапом;
- •Соціально-економічні передумовами;
- •Характеризується концентрацією на певній території наукового, освітнього, виробничого, фінансового потенціалів, об'єднаних єдиним процесом технологічного розвитку;
- •Завдання № 7
- •1) Впровадження нововведення;
- •Закон України «Про інноваційну діяльність»;
- •Комунікативність і вміння працювати з людьми.
- •Інноваційний потенціал підприємства;
- •Перспективи впровадження науково-технічних рішень;
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Визначення ролей і відповідальності учасників інноваційного процесу розглядаються на прикладі програми реалізації інноваційного проекту.
- •Критичний шлях управління проектом(англ. Critical Chain Project Management - ccpm);
- •Значно перевищить витрати на його створення;
- •2) Продуктові інновації;
- •Стратегічний менеджмент, маркетингові дослідження, інженерно-конструкторські роботи;
- •Теоретичні та пошукові;
- •Завдання № 10
- •Інноваційний проект;
- •Повна ліцензія;
- •Завдання № 11
- •Етапи підготовки моніторингу:
- •Проектувальник
- •Розвиток інноваційної моделі економічного зростання;
- •Завдання № 12
- •Інтеграція науки та виробництва;
- •Об'єднання промислового, банківського та торговельного капіталу з метою отримання надприбутків;
- •Завдання № 13
- •Класифікація інновацій;
- •З метою розробки конкретної науково-практичної проблеми за певний період;
- •Процес за допомогою якого нововведення передається по комунікаційним каналам між членами соціальної системи у часі;
- •Організація - користувач інновації;" Організація - творець нововведення; Організація - інкубатор нововведення; Організація - носій нововведення; Організація – нововведення;
- •Завдання № 14
- •Завдання № 15
- •Класифікація інновацій;
- •З метою розробки конкретної науково-практичної проблеми за певний період;
- •2) Процес за допомогою якого нововведення передається по комунікаційним каналам між членами соціальної системи у часі;
- •Завдання № 16
- •Завдання № 17
- •2) Функціональний підхід, системний підхід, ситуаційний підхід, процесний підхід;
- •Завдання № 19
- •Інкубатор.
- •Узгодження дослідного зразка в Держкомпатенті України;
- •Чотири групи процесів та систему контролю.
- •Інформаційні технології, бази даних, організаційна структура, філософія управління, корпоративна культура, ділове співробітництво;
- •Критичний шлях управління проектом(англ. Critical Chain Project Management - ccpm);
- •Національна інноваційна система. Завдання № 20
- •Навчання персоналу та його підготовку до змін;
- •Проводять спеціалізовані дослідження на замовлення клієнтів згідно з умовами укладеного договору;
- •На застосування нових знань для досягнення практичних цілей і рішення конкретних задач;
- •Закриття договору (контракту);
- •Завдання № 21
- •Завдання № 22
- •3) Попередній вибір нововведення.
- •Закон України «Про інноваційну діяльність»;
- •Комунікативність і вміння працювати з людьми. Завдання № 23
- •Завдання № 24
- •Завдання № 25
- •Визначення ролей і відповідальності учасників інноваційного процесу розглядаються на прикладі програми реалізації інноваційного проекту.
- •Завдання № 26
- •Завдання № 27
- •Відповідає світовим стандартам. Завдання № 28
- •Завдання № 29
- •Завдання № 30
Визначальними складовими інноваційного розвитку є:
Інтеграція науки та виробництва;
Об'єднання промислового, банківського та торговельного капіталу з метою отримання надприбутків;
Контроль держави за рівнем цін на продукцію промисловості;
Усі відповіді вірні.
Завдання № 13
Завдання 1.
1. Охарактеризуйте види фінансування інноваційних процесів.
Існує кілька основних засад проектного фінансування.
1. Фінансування, яке ґрунтується тільки на привабливості проекту без урахування платоспроможності його учасників, їхніх гарантій і гарантій третіх осіб щодо погашення кредиту.
2. Фінансування, за якого джерелом погашення заборгованості стають грошові потоки, котрі генеруються в процесі реалізації проекту.
3. Фінансування, забезпечене економічною й технічною життєздатністю самих учасників проекту.
4. Фінансування, забезпечене економічною і технічною життєздатністю самого підприємства.
Отже, проектне фінансування здебільшого характеризується особливим способом забезпечення, в основі якого лежить підтвердження реальності отримання сторонами, що беруть участь у його реалізації (підрядні органи, постачальники сировини, споживачі кінцевої продукції), запланованих потоків коштів (прибутків).
Якщо основним інвестором інноваційного проекту стає банк, то можуть використовуватися три основні форми проектного фінансування:
1. Без будь-якого регресу на позичальника. Банк-кредитор бере на себе увесь ризик, пов'язаний з реалізацією проекту, й оцінює лише потоки коштів, які генеруються проектом і спрямовуються на погашення кредитів.
2. Без регресу на позичальника в період, що настає за введенням проекту в експлуатацію. Підрядчики гарантують освоєння капіталовкладень, уведення об'єкта кредитування в експлуатацію, дотримання кошторисної вартості і за певних умов беруть на себе відшкодування збитків, пов'язаних із затримкою введення об'єкта в експлуатацію.
3. З повним регресом на позичальника. Кредитор у такому разі не бере на себе жодних ризиків, пов'язаних з проектом, обмежуючи свою участь наданням коштів під гарантії організаторів проекту або третіх осіб.
Найбільш поширеною формою проектного фінансування є фінансування з повним регресом на позичальника, оскільки забезпечує швидке отримання необхідних інвестору коштів, а також дешевший кредит. У зарубіжній практиці ця форма використовується для надання коштів для фінансування проектів, які пов'язані з державним замовленням, бездохідних проектів, коли кредити погашатимуться за рахунок інших доходів позичальника, для надання експортного кредиту, для кредитування дрібних проектів, які чутливі навіть до невеликого непередбаченого збільшення кошторисних витрат.
2.Визначте зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на життєвий цикл інновацій.
Життєвий цикл інновацій — це період від зародження ідеї, створення і поширення нововведення до його використання. Але ми розглядаємо життєвий цикл інновацій не враховуючи зовнішні чинники, що впливають на інноваційний процес, такі як конкуренція, інфляція, попит та ін.
Зміна стадій життєвого циклу зумовлена певними закономірностями: завжди максимальне зростання прибутку досягається на стадії початку виробництва за рахунок монопольно високої ціни на ринку. Ціна перекриває збитки, пов'язані з розробкою нового продукту. Після безприбуткової реалізації (низькі обсяги продажу) крива прибутків сягає вгору, випереджаючи обсяги продажу. Насичення ринку призводить до зниження норми прибутковості, проте за рахунок великих обсягів продажу прибутковість залишається високою. У фазі зрілості різко зростає конкуренція, оскільки відбувається дифузія (поширення) нововведення, попит падає, починається фаза занепаду, прибуток стрімко падає до нуля, після чого продукція виводиться зі стадії реалізації.
Тривалість життєвого циклу інновації залежить від внутрішніх факторів, що обумовлюють спроможність фірми-інноватора прискорити процес перетворення ідеї на матеріалізований продукт, придатний для комерційного впровадження, і зовнішніх, які формуються співвідношенням попиту та пропозиції і впливають на тривалість комерційного використання інновації. Більшість організацій спрямована на систематичне оновлення асортименту продукції та послуг, оновлення та створення нових виробничих систем, а отже, в них постійно ініціюються інноваційні зміни.
Завдання 2. Тести:
1. Що дає змогу впорядкувати процес пошуку й залучення нововведень, зробити його цілеспрямованим?
