Завдання № 2

Завдання 1.

1. Розкрийте сутності категорій «інновація», «новація», «нововведення».

Й. Шумпетер трактує інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом. Саме Шумпетером уперше був уведений у науковий лексикон термін «інновація», що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу». Крім того, інновація розглядалась Й. Шумпетером як нова функція виробництва, «нова її комбінація».К. Найт — відомий спеціаліст у сфері інноватики — дає таке визначення: «Нововведення — це впровадження будь-чого нового відносно організації чи її безпосереднього оточення» і розглядає нововведення «як особливий випадок процесу змін в організації».Чіткіше розмежування понять «нововведення» і «новація» дає П. Лелон: новація — це «новий вид продукції, метод, технологія», а нововведення — це «впровадження новації в економічний виробничий цикл».

2. Охарактеризуйте підходи до управління інноваційним процесом на підприємстві.

Директивний стиль управління характеризується орієнтацією в роботі тільки на виконання завдань, при цьому особистісні відносини зведені до мінімуму. У процесі діяльності керівник здійснює тотальний контроль виконання поставлених завдань. Відповідальність за виконання завдань лежить на керівнику. Співробітники мають низький рівень мотивації та низький рівень розвитку компетенції, тому можливість самостійної роботи відсутня. Інноваційну діяльність при даному стилі управління здійснювати не представляється можливим, оскільки немає умов для будь-яких ініціатив.

Наставницький стиль управління характеризується орієнтацією не тільки на виконання завдань, а й на особистісні відносини в комунікації зі співробітником. Керівник супроводжує співробітника, при виконанні завдань, створюючи умови поступового переходу до автономної роботи. При цьому мотивація співробітників достатньо висока, але компетенції розвинені недостатньо для виконання завдань самостійно. Інноваційна діяльність при цьому мінімальна.

 При підтримуючому стилі управління відбувається орієнтація не стільки на виконання завдань, скільки на відносини, співробітник працює самостійно, мотивація його висока, компетенції добре розвинені. Керівник виконує лише контролюючу функцію. Відповідальність за виконання завдань лежить безпосередньо на підлеглого. Даний стиль управління створює досить сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності підприємства.

 Відмінною особливістю делегуючого  стилю управління є прагнення до мінімізації взаємин зі співробітником. Співробітник працює абсолютно самостійно, контроль мінімальний, йому надана максимальна свобода дій, при цьому мотивація людини висока, компетенції розвинені на високому рівні. Керівник повинен систематично аналізувати зони розвитку співробітника. Подібного роду умови максимально підходять для ініціації новаційних ідей з боку співробітників, які роблять суттєвий внесок в інноваційний прогрес компанії в цілому, в розробку нової продукції та прогресивних технологій.

 Організація інноваційної діяльності на основі зазначених принципів дозволить підприємству просунутися значно вперед у досягненні успіху. Підприємством слід керувати таким чином, щоб мінімізувати опір змінам та надати співробітникам усвідомлену  можливість розвитку та реалізації.

 Поширення нововведень, як і їхнє створення, є складовою частиною інноваційного процесу. Це організаційні системи і процеси, з яких знання, включаючи технології, досвід і навички, передаються від однієї сторони до іншої. Даний процес повинен бути організований настільки ефективно, щоб забезпечити максимально повний і точний трансфер нових технологій від творців до користувачів як усередині організації так і поза нею. Наявність системи трансферу знань, що включає відповідну організаційну структуру, - одна з важливих особливостей розвитку сучасної організації. Ефективність здійснення інноваційного процесу визначається ефективністю його інструмента - трансферу технологій. Механізми передачі технологій підприємства можуть розробляти і впроваджувати з урахуванням індивідуальної специфіки функціонування підприємства самостійно.

Завдання 2. Тести:

1. Об’єктом інноваційної діяльності є:

1. організація, підприємство;

2. менеджер;

3. інноваційна діяльність.

2. Для моделі функціонування підприємництва макроекономічні фактори – це …

1) інституціональну систему;

2) політика, управління персоналом, ресурсна політика, корпоративний устрій, глобальні питання економіки;

3) економічні, правові, політичні, соціально-культурні, технологічні (або географічні) умови діяльності.

3. До політичних передумов і необхідних засад розвитку підприємництва відносять:

1. відповідну державну ідеологію стосовно підприємництва, в основі якої - ідея всебічної підтримки підприємницької ініціативи громадян, що не виходить за межі протиправних дій та вчинків;

2. наявність законодавчих актів, що регламентують правові засади створення, функціонування і банкрутства підприємницьких організацій;

3. наявність правничого захисту авторських прав, інтелектуальної власності підприємців.

1. Метод інверсії…

1. передбачає використання протилежних існуючому підходів до розв'язання нової проблеми;

2. використовується спонтанно, коли якийсь факт, предмет чи явище підказує нове вирішення нового товару;

3. забезпечує задоволення потреб споживача.

1. Структура організації є ефективною, якщо вона:

1. сприяє досягненню цілей підприємства з мінімальними небажаними результатами;

2. допомагає менеджеру розвити свої здібності;

3. допомагає робітникам зробити свій внесок у досягнення цілей підприємства;

4. сприяє реалізації стратегічного плану боротьби з конкурентами;

5. відповідає світовим стандартам.

6. Модель, що характеризується високою часткою державного сектора НДДКР у загальних витратах на НДДКР при високої ємності державного сегмента ринку оборонних і пріоритетно-орієнтованих НДДКР, це:

1) Моделі державного ринку нововведень;

2. Матричні моделі;

3)Квазиринкова модель державного сегмента ринку нововведень;

4. Нема правильної відповіді.

7. Модель, що припускає активну участь державного сектора НДДКР у вирішенні "недержавних" завдань, це:

1. Моделі державного ринку нововведень;

2. Матричні моделі;

3)Квазиринкова модель державного сегмента ринку нововведень;

4) Відцентрова модель державних НДДКР.

8. До політичних передумов і необхідних засад розвитку підприємництва здебільшого відносять:

1) ефективний механізм гарантій політичних прав і свобод для підприємців, можливість їхньої активної участі у процесах державотворення;

2) відповідну державну ідеологію стосовно підприємництва, в основі якої - ідея всебічної підтримки підприємницької ініціативи громадян, що не виходить за межі протиправних дій та вчинків;

3) Два варіанти вірні.

9. Повернення вкладених коштів венчурним інвесторам здійснюється:

1. В момент виходу цінних паперів фірми на відкритий ринок;

2. В момент виходу цінних паперів фірми з відкритого ринку;

3. Немає правильної відповіді.

10. Причинами неактивної діяльності ризикових проектів є:

1. Прагнення уникати ризиків, слабка нормативно-законодавча база;

2. нерозвиненість фондового ринку, інноваційно спрямованих пенсійних фондів;

3. всі відповіді вірні.