Завдання № 22

Завдання 1.

1. Обґрунтуйте роль ринку інновацій у формуванні інноваційних стратегій на макрорівні.

Підприємство сьогодні не може існувати на ринку без ефективних стратегій реагування на зміни зовнішнього середовища й потреби його цільових груп споживачів та ринків. За таких умов значення пошуку ефективних стратегій та інновацій постійно зростає. Споживачі схвалюють зміни, технологічні нововведення та інновації, а виробники шукають нові способи збільшення цінності пропонованих товарів для покупців. Підприємства, які не приділяють належної уваги цим змінам і не здатні оперативно реагувати на них, приречені бути витісненими з ринку потоком нових товарів, послуг, більш ефективних стратегій конкурентів. Перспективним напрямом подальших розробок у сфері управління інноваційним розвитком підприємства є формування єдиної та цілісної методологічної бази, яка б забезпечувала урахування інноваційних розробок при формуванні стратегічних напрямків розвитку підприємств. Це дозволить координувати стратегічні та інноваційні цілі й завдання, реалізовувати нові технології у рамках корпоративних інтересів, адаптувати інновації до зовнішніх і внутрішніх стратегічних чинників, оцінювати нововведення зі стратегічних позицій, підтримувати напрямки інноваційного розвитку корпоративними ресурсами, здійснювати корпоративний контроль за інноваційними перетвореннями, що в сукупності може створити ефективні умови, з одного боку, для впровадження нових і поліпшуючих технологій, а з іншого – для забезпечення економічного зростання суб’єктів господарювання і підвищення конкурентоспроможності їхньої продукції.

2. Дайте оцінку пріоритетним напрямкам розвитку науки і технологій в Україні.

Сучасні тенденції глобалізації та інтеграції світової економіки характеризуються широким використанням інформаційних технологій, формуванням інноваційної економіки, інтерна-ціоналізацією досліджень, розробок і наукомісткого виробництва, загостренням глобальної конкуренції на світових ринках інвестицій, наукомістких товарів і послуг. Змінюються традиційні форми і механізми міжнародної взаємодії у сфері науки і технологій, а також роль держави у регулюванні цих процесів. Окреслюється тісний взаємозв’язок науково-технологічної, зовнішньої та торговельно-економічної політики у науковотехнологічній сфері .Перехід на інноваційний шлях розвитку в Україні має відбуватись на базі визначених пріоритетів з метою формування національної інноваційної системи і цілісної структури науковотехнічного комплексу, здатного стало і зисковно функціонувати за умов ринкової економіки по таких прерогативних напрямках: інформаційно-телекомунікаційні технології і електроніка; космічні й авіаційні технології; нові матеріали і хімічні технології; перспективне озброєння, військова та спеціальна техніка; виробничі технології; технології живих систем; енергозберігаючі технології; нові транспортні технології; екологія; раціональне природокористування. У сучасних економічних умовах України роль науки повинна зростати. Зокрема, необхідно збільшити роль наукового передбачення у всіх сферах науки, суспільного та народногосподарського розвитку. Досвід розвинених країн говорить про доцільність переходу України у міжнародному інноваційно-технологічному співробітництві до використання світової практики комерціалізації технологій, яка охоплює увесь інноваційний цикл – від фундаментальних досліджень до реалізації кінцевої продукції на світовому ринку, включаючи маркетинг наукомістких товарів і послуг.Зовнішня політика в інноваційно-технологічній сфері має сприяти створенню механізмів і забезпеченню сприятливих умов для міжнародної комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, які відповідають взаємним інтересам українських і іноземних партнерів, адаптації української нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності до світової практики.

Завдання 2. Тести:

1. Нові форми активізації людського чинника, включаючи процес зміни умов праці, культурних, екологічних та політичних аспектів, зміна способу життя в цілому - це …

1) Соціальні інновації;

2) Інновації в управлінні персоналом;

3) Інновації кадрового сектору в цілому.

2. Викуплені у власників малі фірми називають:

1. "buy-aut";

2. "spin-off";

3. “venture”.

3. До інноваційного процесу не входить:

1) утилізація інновації;

2) освоєння нової техніки;

3) дослідне виробництво.

4. Щоб організаційна роль мала сенс (спрацювала), вона має полягати в:

1) розподілі ролей;

2) чіткому визначенні основних обов’язків або сфер діяльності;

3) заданому ритмі виконання;

4) інноваційному процесі;

5) високому рівні конкуренції.

5. Державний сектор ринку нововведень. На даному ринку можна назвати дві основні моделі:

1) оборонно-орієнтовану модель і пріоритетно-орієнтовану модель;

2) бюджетну та оборонно-орієнтовану модель;

3) оборонно-орієнтовану модель та змішано-пайову;

4) змішано-пайову та бюджетну.

6. Сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо), це:

1) інноваційна інфраструктура;

2) інноваційні інституції;

3) інноваційна культура;

4) інноваційні кластери.

7. Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути:

1) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

2) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, що (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

3) фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів;

4) фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

8. Розробка нововведення, оцінка інформації, вибір нововведення проводяться на етапі:

1) Впровадження нововведення;

2) Інституціоналізація нововведення;