- •1.Історичні форми взаємодії суспільства і природи,їх розвиток на сучасному етапі та закріплення в праві.
- •2.Правове регулювання екологічної політики України.
- •3.Екологічне право як галузь права,наука, і навчальна дисципліна.
- •4.Предмет і метод екологічного права
- •5.Принципи та функції екологічного права:поняття види.
- •Загальні
- •Спеціальні(галузеві)
- •7.Поняття та види джерел екологічного права.
- •8.Конституція України в системі джерел екологічного права.
- •9.Характеристика законів України як джерел екологічного права України.
- •10.Характеристика підзаконних нпа як джерел епУ
- •11.Міжнародно правові акти в системі джерел еп
- •12.Поняття та класифікація екологічних правовідносин.
- •13.Склад екологічних правовідносин
- •14.Субєкти екологічних правовідносин
- •15.Поняття і види об’єктів екологічного права.
- •25. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси.
- •26. Правові форми права власності на природні ресурси
- •27. Класифікація правовідносин права власності на природні ресурси
- •28. Поняття та ознаки права природокористування
- •29. Види права природокористування.
- •30. Поняття, правові ознаки та види управління в сфері екології.
- •31. Система органів державного екологічного управління загальної компетенції
- •32. Система органів державного екологічного управління спеціальної компетенції
- •33. Громадське екологічне управління.
- •35. Екологічне ліцензування.
- •36. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •37. Екологічний моніторинг.
- •38. Екологічний контроль
- •39. Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.
- •40. Поняття економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •41. Правові форми зборів і платежів в галузі екології
- •42. Екологічне страхування та аудит
- •43. Поняття та види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •44. Екологічні правопорушення
- •45 Кримінальна відповідальність
- •46.Особливості адм.Відповідальності за правопорушення у сфері екології
- •47.Особливості дисц.Відповідальності за правопорушення у сфері екології
- •48.Особливості майнової відповідальності за правопорушення у сфері екології
- •49.Характеристика способів компенсації шкоди,заподіяному навколишньому середовищу
- •50.Надра,як об`єкти правового регулювання,використання,охорона,загальна хар.Ка
- •51.Право користування надрами та його види
- •52.Правові форми контролю за дотриманням законодавства в галузі використання і охорони надр
- •53.Правова охорона надр
- •54.Води,як об`єкти правового регулюваня використання,відновлення та охорони,загальна характеристика
- •56.Правові особливості управління в галузі використання та охорони вод
- •57.Правова охорона вод
- •58.Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про води
- •59. Ліси як об`єкт правового регулювання використання,відтворення та охорони,загальна характеристика
- •60. Право лісокористування та його види
- •60. Право лісокористування та його види
- •61. Характеристика суб’єктно-об’єктного складу права власності на ліси в Україні
- •62. Правові особливості управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів
- •Органи спеціальної компетенції
- •63. Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про ліси
- •Глава 22 лк
- •64. Тваринний світ як об’єкт правового регулювання, використання, відтворення та охорони: загальна характеристика
- •65. Право використання об’єктів тваринного світу: поняття, форми та види
- •66. Правове регулювання ведення мисливського господарства і полювання в Україні: загальна характеристика
- •67. Правове регулювання ведення рибництва та рибальства в Україні: загальна характеристика
- •68. Правова охорона об’єктів тваринного світу
- •69. Правове регулювання використання і охорони атмосферного повітря: загальна характеристика
- •70. Управління і контроль в галузі охорони атмосферного повітря
- •71. Правові заходи охорони атмосферного повітря
- •72. Характеристика рослинного світу як об’єкта правового регулювання, використання, відтворення та охорони
- •73. Право загального і спеціального використання рослинного світу: поняття і види
- •74. Поняття та класифікація територій і об’єктів природно-заповідного фонду за чинним законодавством
- •75. Правові особливості зонування об’єктів природно-заповідного фонду
- •77. Правовий режим рекреаційних зон.
- •80. Виключна (морська) економічна зона та континентальний шельф як елемент навколишнього природного середовища і об’єкт правової охорони.
- •81. Відповідальність за порушення законодавства в галузі використання та охорони природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
- •82. Правові основи створення і функціонування екологічної мережі на території України.
- •83. Юридична природа поняття екологічної безпеки.
- •84. Джерела права екологічної безпеки.
- •85. Екологічні нормативи як юридичні критерії екологічної безпеки.
- •86. Юридична природа і ознаки екологічного ризику.
- •87. Особливості управління в сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •90. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій.
39. Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.
Екологічна експертиза полягає в оцінці можливого впливу передбаченої або запланованої діяльності на стан довкілля, її відповідності вимогам екологічного законодавства.
Екологічна експертиза є самостійною управлінською функцією. За своєю правовою природою вона є екологічним контролем, який має попереджувальний характер.
Правовими підставами організації та здійснення екологічної експертизи в Україні є закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (розділ VI, статті 26-30) та «Про екологічну експертизу» (1995, з наступними змінами).
Екологічна експертиза в Україні базується на таких принципах:
—попередній характер (за загальним правилом вона проводиться на найбільш ранніх стадіях, коли діяльність ще не почала здійснюватись і можна найбільш раціонально, найбільш економічно вплинути на прийняття господарських чи управлінських екологічно важливих рішень);
—обов'язковість щодо видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;
— комплексність в оцінці матеріалів, поданих на експертизу (оцінці піддається діяльність на відповідність вимогам всього екологічного законодавства, а не окремо земельного, водного чи гірничого; при цьому слід підраховувати і не лише найближчі, а й віддалені екологічні наслідки господарської діяльності; ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні);
—свобода вибору експертами форм і методів еколого-експертного аналізу;
—наукова обґрунтованість (об'єктивність висновків екологічної експертизи забезпечується науковою методологією, що застосовується в процесі дослідження, кваліфікаційними вимогами до експертів екологічної експертизи, що є єдиними для учасників усіх видів екологічної експертизи);
—прозорість процедури та висновків екологічної експертизи, гарантії участі громадськості в її здійсненні;
— відповідальність суб'єктів екологічної експертизи за організацію, проведення, її висновки та дотримання умов, що в них містяться.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про екологічну експертизу» її об'єктами є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів; передпроектні, проектні матеріали; документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Закон виділяє три форми екологічної експертизи: державну, громадську та інші. При цьому обов'язковими для виконання є лише висновки державної екологічної експертизи. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.
Суб'єктами екологічної експертизи є:
—спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії, інші державні органи, органи місцевого самоврядування і місцеві органи виконавчої влади (суб'єкти державної екологічної експертизи; при цьому органи місцевого самоврядування можуть виступати суб'єктом усіх форм експертизи);
—громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування (суб'єкти громадської екологічної експертизи);
—інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні та фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи (будь-якої форми);
— заінтересовані юридичні та фізичні особи (суб'єкти «інших» екологічних експертиз — на договірній основі зі спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями).
