11.Міжнародно правові акти в системі джерел еп

ЗУ «про міжнародні договори України»(ч.2 ст.9- у випадку колізії між нац. Джерелами і міжнародними актами застосовуються норми міжнародного акту)

Чинні міжнародні договори, угоди та конвенції у сфері екології, ратифіковані Верховною Радою України - частина національного законодавства України і складові її правової системи. Такими міжнародними нормативно-правовими актами є: Міжнародна конвенція по запобіганню забруд­ненню моря з суден (1973 р.), Віденська конвенція про охо­рону озонового шару (1985 р.), Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.) тощо.

Напрями співпраці України в галузі ЕП

1. Сталий розвиток збереження екологічного та ландшафтного різноманіття

2. Охорона озонового шару(атмосферно повітря,парниковий ефект)

3. Охорона лісів

4. Запобігання транскордонному забрудненню

5. Екологічне інформування

6. Забезпечення екологічної безпеки.

Міжнародно-правовими угодами регулюються екологічні питання, що мають планетарний характери і не можуть ефективно регулюватися лише законодавством однієї чи кількох країн. Проте слід зазначити, що існують і екологічні проблеми, що мають регіональний характер. Для їх вирішення укладаються міжнародно-правові угоди між державами відповідного регіону. Так, 21 квітня 1992 року на Конференції причорноморських країн, що відбулася в Бухаресті (Румунія), була підписана Конвенція про захист Чорного моря від забруднення5, яка ратифікована Верховною Радою України 4 лютого 1994 року і теж є джерелом екологічного права України. Тенденції виникнення та вирішення екологічних проблем у сучасних умовах свідчать, про те, що питома вага міжнародно-правових актів як джерел національного екологічного законодавства країн світу, у тому числі й України, поступово зростає.

Крім нормативно-правових актів національного права України, джерелами екологічного права є міжнародні договори за участю України. Наприклад, Договір між Урядом України та Урядом Республіки Польща «Про оперативне сповіщення про ядерні аварії, обмін інформацією та співробітництво у галузі ядерної безпеки і радіаційного захисту», що підписано в Києві 24.05.93 з урахуванням Конвенції про оперативне сповіщення про ядерну аварію» від 26.09.86 (Конвенція МАГАТЕ); Угода між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Міністерством охорони навколишнього середовища, природних ресурсів і лісового господарства Республіки Польщі про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища, яка підписана у Варшаві 18.05.92; Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, до якої приєдналась Україна у 2000 р.; Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, до якої приєдналась Україна відповідно до Закону України від 19.03.99; Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19.09.79, до якої приєдналась Україна на підставі Закону України від 29.10.96; Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів, від 02.02.71, (із поправками згідно з Паризьким протоколом від 03.12.82 і Ріджинськими поправками від 28.05.87), до якої приєдналась Україна на підставі Закону України від 29.10.96; Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки в галузі попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру від 05.06.00 та ін.