Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekopravo_shpori.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
348 Кб
Скачать
☆

7.Поняття та види джерел екологічного права.

Джерела права розглядають як у широкому, так і у вузькому розумінні. У широкому розумінні мається на увазі спосіб зовнішнього вияву правових норм, який засвідчує їх загальнообов'язковість. У поняття джерел права у вузько­му розумінні вкладають нормативно-правові акти компетентних органів державної влади, що містять певні вимоги по врегулюванню відповідних суспільних відносин.

Джерела екологічного права - це сукупність нормативно-правових актів, які прийняті компетентними державними органами та вміщують у собі загальнообов'язкові еколого-правові вимоги, норми та правила, що регулюють екологічні суспільні відносини.

За юридичною силою

  1. КУ

  2. Міжнародно правові акти

  3. ЗУ

  4. Підзаконні нпа

За змістом правового регулювання

  1. Комплексні(які регулюють еп відносини комплексно,об’єктом регулювання є декілька інститутів еп)ЗУ про екологічну мережу

  2. Диференційні( регулюють правовідносини пов’язані з використанням окремих об’єктів еп)

ЗУ про охорону атмосферного повітря

  1. Інтеграційні(які поряд з екологічними регулюють і інші види правовідносин:КУ,ЗУ»Про основи нац.безпеки»)

За способом правового регулювання

  1. Матеріальні

  2. Процесуальні

За предметом правового регулювання

  1. загальні

  2. спеціальні

8.Конституція України в системі джерел екологічного права.

Конституція України від 28 червня 1996 року, Основний Закон України, має найвищу юридичну силу є основним джерелом усіх галузей права, у тому числі й екологічного.

Врегулювання природоресурсових відносин на конституційному рівні передбачається

ч. 1 ст. 13 Конституції України: «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».

Ч. 2 ст. 13 Основного Закону України наділяє кожного громадянина правом користування природними об'єктами відповідно до вимог закону. Важливою конституційною гарантією є норма, яка встановлює, що власність надає не тільки конкретні повноваження, але й зобов'язує, а тому не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. 3 ст. 13 Конституції України). У цьому контексті держава повинна забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, виходячи з рівності їх перед законом (ч. 4 ст. 13 Конституції України).

 Стаття 16 Конституції України визначила забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу обов'язком держави.

Найважливіше положення в ст. 50 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Обов'язок кожного громадянина не заподіювати шкоди природі та відшкодовувати завдані ним збитки регламентований статтею 66 Конституції України.

Ст..92,106,116,138,142 визначають повноваження в галузі екології.

Вищезазначені положення Конституції України є суттєвими складовими екологічної політики України, яка направлена на покращення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки людини і підвищення раціональності використання природних ресурсів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]