- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Роль держави у творенні грошей
- •Роль держави в еволюційному процесі творення грошей
- •Сутність грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.
- •Вартість грошей.
- •Функції грошей.
- •6. Якісні властивості грошей
- •7. Роль грошей у розвитку економіки.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.
- •Модель сукупного грошового обороту
- •Зміст потоків у моделі
- •10. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів.
- •11. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.
- •12. Швидкість обігу грошей.
- •13. Закон грошового обігу.
- •14. Механізм зміни маси грошей в обороті.
- •15. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •17.Інституційна модель грошового ринку
- •18.Структура грошового ринку.
- •19. Попит на гроші. Чинники впливу на попит на гроші.
- •21.Пропозиція грошей. Чинники формування пропозиції грошей.
- •22.Граф модель грош ринку. Рівновага на грош ринку та %.
- •23.Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •24.Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •25.Види грошових систем та їх еволюція.
- •26. Створення і розвиток грошової системи україни
- •6.Розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції.
- •27. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.
- •28. Грошово-кредитна політика: сутність та цілі.
- •29.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •30.Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •31. Сутність та види інфляції
- •32. Закономірності розвитку інфляції
- •33. Причини інфляції
- •34. Економічні і соціальні наслідки інфляції:
- •35. Державне регулювання інфляції.
- •36. Особливості інфляції в Україні
- •37. Основні напрямки стабілізації національної грошової одиниці
- •38. Сутність та види грошових реформ.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин.
- •41. Конвертованість валюти
- •42. Валютний ринок.
- •43. Операції на валютн ринку
- •44. Валютний курс
- •45. Ек осн та режими вал курсів
- •Валютні системи та валютна політика.
- •47. Особливості формування валютної системи україни
- •48. Платіжний баланс
- •Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •50. Світова та міжнародна валютні системи
- •51. Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •52. Класична кількісна теорія грошей.
- •М → р, де м - сума грошей, р - рівень ринкових цін.
- •53. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
- •54. Внесок д.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •55. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії.
- •56. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез теорії грошей
- •57. Розвиток грошово-кредитної політики України
- •58. Загальні передумови та економічні чинники,
- •59. Сутність та структура кредиту
- •60. Теоретичні концепції кредиту
- •62. Форми види та функції кредиту.
- •63. Характеристика основних видів кредиту
- •64. Економічні межі кредиту
- •65. Позичковий процент
- •66. Роль кредиту у розвитку економіки
- •67. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •68. Сутність, призначення та види Фін. Посередництва.
- •Загальна схема фінансового посередництва
- •70. Банк. Система: сутність, принципи побудови, функції
- •71. Особливості побудови банківської системи україни
- •72. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Договірні фінансово-кредитні устаноВи
- •73. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •74. Основні напрями діяльності центрального банку.
- •75. Походження та роль центральних банків.
- •76. Становлення центрального банку України
- •77. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •78. Походження та розвиток комерційних банків
- •79. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків.
- •81. Активні операції банків
- •82. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •Банківські послуги.
- •Стабільність банків і механізм її забезпечення.
- •85. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
- •86. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні.
- •Регіональні міжнародні фінансово-кредитні інституції.
- •89. Європейський банк реконструкції та розвитку.
- •Банк міжнародних розрахунків.
37. Основні напрямки стабілізації національної грошової одиниці
В процесі грошових реформ можуть використовуватися такі методи стабілізації національної грошової одиниці:
Демомінація – це обмін всіх старих грошових знаків на нові у певній пропорції цін, тарифів, заробітної плати, та інших чинників.
Нуліфікація – це оголошення державою знецінених грошових знаків не дійсними.
Девальвація – це знецінення грошової одиниці порівняно з іноземною валютою.
Ревальвація – це підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземної валюти.
Є кілька ключових позицій, які визначатимуть зміцнення грошової стабілізації не лише у короткостроковій, а й у середньостроковій перспективі. Це насамперед валютно-курсова політика центрального банку.
Інструментами валютно-курсової політики є:
• Регулювання валютного курсу
Основою стабільності національної грошової одиниці є забезпечення на валютних ринках відповідності між пропозицією та попитом на валюту.
• Управління резервами
З цією метою центральний банк(ЦБ) може викуповувати надлишкову пропозицію валюти для поповнення своїх валютних резервів і за їх рахунок задовольняти недостатню пропозицію валюти.
• Валютне регулювання
Через нормативно-правову базу ЦБ встановлює норми та обмеження на валютному ринку.
Для підтримки стабільності національної грошової одиниці використовуються також монетарні інструменти центрального банку, операції на відкритому ринку. Отже, проведення валютно-курсової політики має такі складові, як:
• операції на відкритому ринку
• зміна ставки рефінансування
• режим курсоутворення
Головним методом регулювання валютного курсу є валютна інтервенція.
Валютна інтервенція - зводиться до купівлі та продажу центральним банком або казначейством іноземної валюти. Центральний банк купує валюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Таким чином обмежуються коливання курсу національної валюти.
Методами валютного регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення валютного курсу. Причинами їх є інфляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю національних валют, цілеспрямована політика ЦБ.
Зміцнення валютних позицій національної грошової одиниці вигідне для України. Йдеться, по-перше, про здешевлення критичного імпорту енергоносіїв, що посідає дуже важливе місце в нашому торговому балансі. По-друге, ми здешевлюємо технологічний імпорт машин та обладнання, що повною мірою відповідає стратегії інноваційного розвитку української економіки на наступне десятиріччя. По-третє, поступова ревальвація гривні, що нині відбувається, здешевлює обслуговування зовнішнього боргу. По-четверте, стабільний валютний курс — це надійна основа зниження інфляції. По-п’яте, ревальвація — важливий чинник підвищення не лише реальних доходів населення, а й вартості активів підприємств та фінансових (зокрема банківських) установ, номінованих у доларах. Нарешті, по-шосте, сильна гривня — це важлива передумова зміцнення інвестиційного потенціалу, зокрема залучення в національну економіку іноземних капіталів.
Дійовість грошово-кредитної політики визначається здатністю Національного банку регулювати грошові потоки та структуру грошового ринку. Наші проблеми у цій площині також не становлять жодної таємниці. Зрозуміло, по-перше, що грошово-кредитна політика не може бути ефективною, коли поза банками обертається понад 30% грошової маси (кінець 2012 – 28%). Ці гроші фактично не піддаються регулятивним діям НБУ. По-друге, грошово-кредитна політика не може бути ефективною, коли фактично не діють механізми дисконтного регулювання. Йдеться про механізм облікової ставки, яка поки що не виконує у нас регулятивної функції. Нині у нас облікова ставка становить 7,5%, а в Росії — 8,25%, однак кредитні ставки комерційних банків в Україні в 6,0—6,2 разу вищі, ніж у Росії. По-третє, грошово-кредитна політика не може бути ефективною і в умовах існуючої доларизації, коли гривня лише частково виконує функцію нагромадження та міри вартості. Іноземна валюта у досить значних обсягах залишається основним товаром на ринку грошей.
Існують й інші не менш гострі проблеми, без розв’язання яких говорити про надійність грошової стабілізації було б передчасно.
У контексті проблеми, що розглядається, дуже важливе удосконалення немонетарних інструментів грошової стабілізації. Нині це має стати головною турботою уряду, його економічного блоку. По-перше, збереження політики бездефіцитного і водночас збалансованого бюджету. У нас немає альтернативи цьому. Бездефіцитний бюджет — не лише основа стабільності гривні, а й головний інструмент зниження боргового навантаження на економіку. По-друге, відчутне зниження податкового тягаря. Податкова складова в структурі витрат, а відтак і в ціновій динаміці, залишається надзвичайно високою. По-третє, створення ефективного антимонопольного конкурентного середовища і насамперед — подолання свавілля природних монополій, які весь час штучно завищують тарифи. По-четверте, детінізація української економіки та ін.
За висловом Дж.М.Кейнса, не існує і не може існувати «надійнішого» засобу, здатного повністю розвалити не лише економіку, а й усю суспільну структуру держави, ніж розладнана грошова система.