- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Роль держави у творенні грошей
- •Роль держави в еволюційному процесі творення грошей
- •Сутність грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.
- •Вартість грошей.
- •Функції грошей.
- •6. Якісні властивості грошей
- •7. Роль грошей у розвитку економіки.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.
- •Модель сукупного грошового обороту
- •Зміст потоків у моделі
- •10. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів.
- •11. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.
- •12. Швидкість обігу грошей.
- •13. Закон грошового обігу.
- •14. Механізм зміни маси грошей в обороті.
- •15. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •17.Інституційна модель грошового ринку
- •18.Структура грошового ринку.
- •19. Попит на гроші. Чинники впливу на попит на гроші.
- •21.Пропозиція грошей. Чинники формування пропозиції грошей.
- •22.Граф модель грош ринку. Рівновага на грош ринку та %.
- •23.Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •24.Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •25.Види грошових систем та їх еволюція.
- •26. Створення і розвиток грошової системи україни
- •6.Розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції.
- •27. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.
- •28. Грошово-кредитна політика: сутність та цілі.
- •29.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •30.Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •31. Сутність та види інфляції
- •32. Закономірності розвитку інфляції
- •33. Причини інфляції
- •34. Економічні і соціальні наслідки інфляції:
- •35. Державне регулювання інфляції.
- •36. Особливості інфляції в Україні
- •37. Основні напрямки стабілізації національної грошової одиниці
- •38. Сутність та види грошових реформ.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин.
- •41. Конвертованість валюти
- •42. Валютний ринок.
- •43. Операції на валютн ринку
- •44. Валютний курс
- •45. Ек осн та режими вал курсів
- •Валютні системи та валютна політика.
- •47. Особливості формування валютної системи україни
- •48. Платіжний баланс
- •Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •50. Світова та міжнародна валютні системи
- •51. Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •52. Класична кількісна теорія грошей.
- •М → р, де м - сума грошей, р - рівень ринкових цін.
- •53. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
- •54. Внесок д.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •55. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії.
- •56. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез теорії грошей
- •57. Розвиток грошово-кредитної політики України
- •58. Загальні передумови та економічні чинники,
- •59. Сутність та структура кредиту
- •60. Теоретичні концепції кредиту
- •62. Форми види та функції кредиту.
- •63. Характеристика основних видів кредиту
- •64. Економічні межі кредиту
- •65. Позичковий процент
- •66. Роль кредиту у розвитку економіки
- •67. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •68. Сутність, призначення та види Фін. Посередництва.
- •Загальна схема фінансового посередництва
- •70. Банк. Система: сутність, принципи побудови, функції
- •71. Особливості побудови банківської системи україни
- •72. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Договірні фінансово-кредитні устаноВи
- •73. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •74. Основні напрями діяльності центрального банку.
- •75. Походження та роль центральних банків.
- •76. Становлення центрального банку України
- •77. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •78. Походження та розвиток комерційних банків
- •79. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків.
- •81. Активні операції банків
- •82. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •Банківські послуги.
- •Стабільність банків і механізм її забезпечення.
- •85. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
- •86. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні.
- •Регіональні міжнародні фінансово-кредитні інституції.
- •89. Європейський банк реконструкції та розвитку.
- •Банк міжнародних розрахунків.
74. Основні напрями діяльності центрального банку.
Призначення та основні завдання ЦБ обумовлюють напрями його діяльності. В узагальненому вигляді центральний банк є емісійним центром держави, банком банків, органом банківського регулювання, банкіром і фінансовим агентом уряду, провідником грошово-кредитної політики, органом валютного регулювання і контролю, інформаційно-статистичним та аналітичним центром грошової і банківської систем. Емісійний центр держави. ЦБ, як правило, на монопольних засадах здійснює емісію банкнот і монет (грошових знаків). Готівка, що емітується центральним банком, є єдиним законним платіжним засобом на території країни, обов’язковим до прийняття в усі види платежів. Центральні банки регулюють готівковий грошовий оборот. Крім того, вилучають непридатні до обігу та неплатіжні грошові знаки і здійснюють їх утилізацію. Крім готівкової емісії, ЦБ здійснюють також безготівкову емісію, в результаті якої збільшується обсяг резервів комерційних банків, що є базою для зростання грошової маси. Основні інструменти (канали) безготівкової емісії ЦБ: операції з цінними паперами на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, проведення девізної політики. Банк банків. ЦБ забезпечує касове, кредитне і розрахункове обслуговування комерційних банків. У процесі касового обслуговування комерційних банків він забезпечує їх готівкою в обмін на їхні резерви, що зберігаються на рахунках у центральному банку. У процесі кредитного обслуговування комерційних банків центральний банк забезпечує їх додатковими резервами з метою підтримання їх ліквідності, отже, виступає в ролі «кредитора останньої інстанції». Крім того, будучи провідником грошово-кредитної політики, ЦБ використовує кредитування (рефінансування) комерційних банків як інструмент грошово-кредитної політики. У процесі розрахункового обслуговування комерційних банків центральний банк зазвичай виступає посередником при проведенні міжбанківських розрахунків. Центральні банки відіграють провідну роль у функціонуванні платіжних систем: вони створюють електронні системи міжбанківських розрахунків, розробляють нормативно-правові документи, що окреслюють процедури і правила роботи платіжних систем, стандарти платіжних документів, стосунки між учасниками системи, права та обов’язки сторін. Наприклад, для здійснення міжнародних міжбанківських платежів створена платіжна система Європейської системи центральних банків TARGET (Trans-European Automated Real-time Gross-settlement Express Transfer system — Транс’європейська автоматизована система великих грошових переказів у реальному часі). Це система валових розрахунків[1], що працює у режимі реального часу в євро. TARGET — децентралізована система. Вона складається з платіжного механізму Європейського центрального банку та систем валових розрахунків у режимі реального часу (RTGS) національних центральних банків Європейського Союзу (ЄС).
Орган банківського регулювання. Регулятивна діяльність ЦБ відносно комерційних банків зумовлена тим, що одним із його основних завдань, визначених, як правило, на законодавчому рівні, є сприяння ефективному розвитку банківської системи та її надійності. Як орган банківського регулювання, центральний банк визначає певні правила і нормативи, що регламентують діяльність комерційних банків. Здійснюючи касове, кредитне і розрахункове обслуговування комерційних банків та нагляд за їхньою діяльністю, ЦБ має можливість відстежувати дотримання банками встановлених регулятивних вимог. У багатьох країнах у регулюванні банківської діяльності, зокрема в нагляді за діяльністю банків, беруть участь не тільки центральні банки, а й створені державою спеціальні регулятивно-наглядові органи. Банкір і фінансовий агент уряду. Центральні банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування уряду, беруть участь у забезпеченні касового виконання державного бюджету, відіграють помітну роль в управлінні державним боргом, зокрема в розміщенні державних цінних паперів та в їх обслуговуванні за дорученням уряду, виконують функції радника, консультанта уряду з питань грошово-кредитної політики, в деяких країнах вони можуть надавати кредити уряду.
Провідник грошово-кредитної політики. Проведення грошово-кредитної політики передбачає визначення ЦБ її стратегії і тактики. Стратегія політики передбачає вибір центральним банком монетарних цілей, установлення певної їх ієрархії і визначення параметрів цілей. Тактика грошово-кредитної політики полягає у виборі центральним банком монетарних інструментів, які є найкращими для досягнення поставлених цілей. Проведення грошово-кредитної політики — це найважливіший напрям діяльності ЦБ, оскільки саме в цій діяльності найповніше реалізується призначення центрального банку, а саме: регулювання грошового обороту з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці і сприяння у такий спосіб стабільному економічному розвитку.
Орган валютного регулювання і контролю. ЦБ, як правило, є головним органом проведення валютної політики, тісно пов’язаної з грошово-кредитною політикою. ЦБ регламентує валютні відносини економічних суб’єктів та їх діяльність на валютному ринку, проводить курсову політику, спрямовану на підтримання обмінного курсу національної валюти, управляє міжнародними ліквідними резервами (золотовалютними резервами), забезпечує валютну ліквідність держави, здійснює контроль за дотриманням економічними суб’єктами встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій.Інформаційно-статистичний та аналітичний центр грошової і банківської систем. ЦБ з метою здійснення своєї діяльності проводять аналіз і прогнозування стану економіки країни, і насамперед грошово-кредитних, валютних і цінових відносин. Макроекономічний аналіз і прогнозування дають змогу центральному банку ув’язати грошово-кредитну політику, яку він розробляє, з іншими заходами загальноекономічної політики держави: зі структурною, фіскальною, бюджетною, зовнішньоекономічною політикою тощо. Макроекономічний аналіз та прогнозування неможливо здійснювати без статистичної інформації, тому центральні банки розробляють монетарну і банківську статистику; публікують статистичні дані, аналітичні та інформаційні матеріали.
